Рішення

від 03.08.2017 по справі 382/1331/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/1331/16-ц Головуючий у І інстанції Карпович В. Д. Провадження № 22-ц/780/1082/17 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О. Категорія 29 03.08.2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Березовенко Р.В., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Волошина В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами дочірного підприємства Київська Русь та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до дочірного підприємства Київська Русь про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним вище позовом, який мотивувала тим, що 12 квітня 2011 року під час проведення підготовчих робіт по улаштуванню покрівлі ангара її чоловік - ОСОБА_4, упав із даху будівлі, внаслідок чого настала його смерть. Нещасний випадок стався у с. Фарбоване, Яготинського району Київської області на території машино-тракторного парку Дочірнього підприємства Київська Русь , якому належить даний ангар.

Відповідно до договору підряду від 05 квітня 2011 року №03/11, укладеного між відповідачем та ПАТ Будівельно-монтажне управління №10 , останнє виконувало роботи з улаштування покрівлі ангара для зберігання техніки. Згідно висновку науково-дослідного інституту будівельного виробництва про технічний стан покриття складу-ангару для зберігання сільськогосподарської техніки, що належить ДП Київська Русь , вказана покрівля знаходиться у незадовільному стані і потребує заміни.

Відповідно до акту судово-медичного дослідження №70 ОСОБА_4 помер внаслідок отриманих від падіння травм.

Чоловік позивача сумлінно виконував свої батьківські обов'язки, піклувався про сім'ю, дбав про її матеріальне забезпечення, допомагав батькам. Вказувала, що неповнолітній син ОСОБА_3 лишився без турботливого батька, у зв'язку із втратою переніс психоемоційний стрес, розмір його моральних страждань позивач оцінила в 500 000,00 грн. Вважала, що відшкодувати її повинен замовник, який також є власником ангара, що належним чином не утримує своє майно. Зважаючи на наведене, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 500000,00 грн.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року позов задоволено частково.Стягнуто з ДП Київська Русь на користь ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 150 000,00 гривень.

Частково не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду першої інстанції в частині розміру відшкодування моральної шкоди змінити, стягнувши з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн. Обґрунтувала скаргу тим, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув моральну шкоду в розмірі 150000,00 грн., що на її думку є несправедливим розміром шкоди в даному випадку.

Відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким у позові відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Вказує, що 05 квітня 2011 року між ним та ПАТ Будівельно-монтажне управління №10 укладено договір підряду №03/11, предметом якого було улаштування покрівлі ангара для зберігання техніки, який належить відповідачу. Вказаним договором обов'язок забезпечення техніки безпеки та організації охорони праці на об'єкті було покладено на підрядника - ПАТ Будівельно-монтажне управління №10 , яке і має бути належним відповідачем по справі та відшкодовувати шкоду. Вважає, що підстави стягнення моральної шкоди з нього відсутні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення частково, апеляційна скарга ДП Київська Русь підлягає до задоволення з огляду на наступне:

У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду не відповідає наведеним вимогам.

Обґрунтовуючи свої вимоги до відповідача про відшкодування моральної шкоди, позивач зазначала, що шкода (смерть її чоловіка) була спричинена у зв'язку з неналежним утриманням відповідачем своєї власності, відтак вина у нещасному випадку покладається саме на нього. Окрім того, відповідно до положень ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Вказана норма, з точки зору позивача, додатково обґрунтовує підстави для відповідальності саме відповідача. Посилалася при цьому позивач й на недотримання відповідачем положень Закону України Про охорону праці .

З позицією позивача щодо наявності передбачених законом підстав для покладення матеріальної відповідальності за нещасний випадок на відповідача по суті погодився й суд першої інстанції, задовольнивши позов хоча й в меншому, ніж вимагала позивач, розмірі. В той же час з наведеною позицією позивача та суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може.

У відповідності до положень чинного законодавства (зокрема й того, на яке посилалася позивач), відшкодуванню підлягає шкода, спричинена неправомірними діями винної особи. Так, відповідно до положень ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, прямо передбачених законом. За таких умов для покладення на особу обов'язку відшкодування моральної шкоди законодавець встановив необхідність одночасного існування декількох обставин, а саме неправомірності поведінки завдавача шкоди та її вини. Наявність такої вини відповідача у нещасному випадку позивач обґрунтовувала тим, що з її точки зору відповідач неналежним чином утримував своє майно і саме це знаходиться в прямому причинному зв'язку із спричиненням шкоди. В той же час обставини справи не містять доказів того, що шкода була спричинена особі у зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином утримував своє майно, зокрема не виконав обов'язку періодичного технічного огляду та обслуговування будівлі, невиконання його ремонту, тощо. Більш того, при вирішенні справи суд першої інстанції не звернув увагу на те, що саме для приведення придбаної відповідачем будівлі в безпечний стан та здійснення її ремонту відповідачем й було укладено з ПАТ Будівельно-монтажне управління №10 договір підряду №03/11 від 05.04.2011 року. За таких умов посилання на спричинення шкоди саме у зв'язку з неналежним утриманням майна не відповідає обставинам справи.

Не звернув увагу суд першої інстанції й на те, що відповідно до п. 4.2. вищевказаного договору підряду саме на ПАТ Будівельно-монтажне управління №10 , а не на відповідача було покладено обов'язок забезпечення виконання правил техніки безпеки та охорони праці при проведенні ремонтних робіт, під час проведення яких й стався нещасний випадок.

Безпідставними, з точки зору колегії суддів, в даному випадку є й посилання на положення ч. 2 ст. 1172 ЦК України, оскільки дана норма регламентує розмежування, на кого саме має бути покладена шкода, що спричинена підрядником за вказівкою замовника. У разі завдання такої шкоди діями, виконання яких прямо замовив замовник, - шкода відшкодовується останнім. У разі відсутності прямого зв'язку між шкодою та вказівкою замовника - підрядником. При цьому дана норма не скасовує загальних підстав для покладення обов'язку відшкодування шкоди, зокрема неправомірності поведінки завдавача шкоди та її вини, наявність яких в діях відповідача в даній справі доведено не було.

Безпідставними вважає колегія суддів апеляційного суду й посилання позивача на недотримання відповідачем положень Закону України Про охорону праці , оскільки даний нормативний акт регламентує правовідносини між роботодавцем та його працівником. В ході розгляду справи було встановлено, що загиблий ОСОБА_4 не перебував з відповідачем у жодних трудових відносинах, як і в інших, зокрема цивільно-правових відносинах. Окрім того, не можуть обґрунтовувати позовних вимог у даній справі посилання на вказаний закон ще й тому, що у відповідності до ст. 9 ЗУ Про охорону праці відшкодування спричиненої у разі смерті працівника шкоди в рамках даного закону здійснюється Фондом соціального страхування України.

Ст. 10 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а відступлення від такого правила було б порушенням принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновків про те, що в ході розгляду справи позивачем не було доведено наявності передбачених чинним законодавством України підстав для покладення відповідальності за моральну шкоду, спричинену загибеллю ОСОБА_4, на відповідача, відтак позов до задоволення не підлягає. В той же час суд першої інстанції при вирішенні справи на вказані обставини увагу не звернув, що спричинило безпідставне задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку про те, що при ухваленні судом першої інстанції рішення по справі ним не було дотримано вимог закону, а саме рішення не відповідає обставинам справи, відтак воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу дочірного підприємства Київська Русь задовольнити. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове. У задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до дочірного підприємства Київська Русь про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Р.В. Березовенко

А.С. Сержанюк