Рішення

від 07.08.2017 по справі 908/1323/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/65/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2017 Справа № 908/1323/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонфарм (69013, місто Запоріжжя, вул. Базова, 9)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства ДАК Автомобільні дороги України (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

Секретар судового засідання Чернетенко А.С.

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 14.07.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

27 червня 2017 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Регіонфарм (далі за тестом - ТОВ Регіонфарм ) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача - ОСОБА_1 підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства ДАК Автомобільні дороги України (далі за текстом - ДП Запорізький облавтодор ) про стягнення коштів.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Горохову І.С.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.06.2017 порушено провадження у справі № 908/1323/17, справі присвоєно номер провадження 15/65/17; судове засідання призначено на 17.07.2017; у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. В судовому засіданні оголошувалась перерва. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 07.08.2017 справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на виконання умов Договору поставки № 13/05-1 від 13.05.2016 Позивачем в період з 23.05.2016 по 16.06.2016 поставлено продукцію на загальну суму 133 452,82 грн. за умовами поставки - м. Запоріжжя та 116 874,11 грн. з умовами поставки - Токмакський район, с. Трудове, вул. Трудівська, 1, а всього на загальну суму 250 326,93 грн. Відповідач в порушення своїх зобов'язань по Договору щодо оплати отриманої продукції сплатив лише 45 000,00 грн. таким чином, заборгованість становить 205 326,93 грн. Оскільки Відповідачем порушено строки виконання грошового зобов'язання, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просив стягнути з ДП Запорізький облавтодор на користь ТОВ Регіонфарма 205 326,93 грн. основного боргу, пеню в сумі 50 333,63 грн., 3% річних в сумі 5379,77 грн. та інфляційні втрати в сумі 21 764,65 грн., а також покласти на Відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідач позов визнав частково, про що зазначив у відзиві, який надійшов на адресу суду 17.07.2017. У відзиві зазначає, що прострочення оплати товару сталося через накладення арешту на рахунки ДП Запорізький облавтодор виконавчою службою. Розрахунок пені, 3% та інфляційних втрат Позивачем виконано невірно, оскільки п. 5.9. Договору Сторони обмежили нарахування штрафних санкцій місячним терміном.

За клопотанням представників Сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

13.05.2016 між ТОВ Регіонфарм - Постачальник та ДП Запорізький облавтодор - Покупець укладено Договір поставки №13/05-1 (далі за текстом - Договір), за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався на умовах та в порядку, визначених Договором, а Покупець оплатити та прийняти наступний товар: щебінь гранітний, пісок з відсівів дроблення, камінь бут.

Відповідно до п. 2.1. Договору асортимент та кількість Товару, що є предметом поставки за цим Договором, визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

За умовами п. 5.1. Договору, ціна на Товар зазначається у специфікаціях.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунку або на умовах, передбачених в додаткових угодах до Договору.

Згідно з п. 6.3. Договору оплата здійснюється на умовах відстрочення платежу на строк 60 календарних днів від дати поставки Товару згідно п 4.7 цього договору.

Датою поставки товару вважається дата завантаження товару на транспортний засіб Покупця, яка визначається датою видаткової накладної (п. 4.7. Договору).

На виконання умов Договору Позивачем за період з 23.05.2016 по 16.06.2016 поставлено Відповідачеві товар на загальну суму 250 362,93 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, копії яких залучено до матеріалів справи.

В порушення умов Договору щодо внесення оплати за товар Відповідачем сплачено лише 45 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 83 від 23.09.2016 на суму 25 000,00 грн. та № 4 від 28.09.2016 на суму 20 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем щодо поставлено товару становить 205 326,93 грн. грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ Регіонфарм в частині стягнення з ДП Запорізький облавтодор 205 326,93 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на порушення строку виконання Відповідачем зобов'язань за Договором, просить стягнути з останнього на свою користь пеню в сумі 50 333,63 грн. розраховану окремо за кожною видатковою накладною за загальний період прострочення з 29.07.2016 по 26.06.2017, 3% річних в сумі 5379,77 грн. розраховані окремо за кожною видатковою накладною за загальний період прострочення з 29.07.2016 по 26.06.2017 та інфляційні втрати в сумі 21 764,65 грн. за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.1. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пунктом 8.3. Договору Сторони узгодили, що за порушення термінів оплати Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5 %, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

В той же час, відповідно до п. 5.9. Договору, нарахування будь-яких сум щодо відповідальності Сторін за невиконання грошового зобов'язання за цим Договором, припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов'язання.

Як зазначено в п. 3.1. та п. 4.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права і інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох відсотків річних не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, застосування положень п. 5.9. Договору можливе лише до суми пені, оскільки положеннями даного пункту передбачено обмеження терміну нарахування сум саме відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. У зв'язку з чим, суд вважає обґрунтованим нарахування та присудження до стягнення з відповідача на користь позивача за прострочення виконання грошового зобов'язання пеню окремо за кожною видатковою накладною, згідно наданого позивачем розрахунку в межах одного місяця.

Перевіривши правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що розрахунки виконано частково вірно та стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в сумі 5242,34 грн., 3% річних в сумі 4696,98 грн. та інфляційні втрати в сумі 21 764,65 грн.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

За викладених обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонфарм до ОСОБА_1 підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства ДАК Автомобільні дороги України про стягнення коштів підлягають частковому задоволенню.

Відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонфарм до ОСОБА_1 підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства ДАК Автомобільні дороги України про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства ДАК Автомобільні дороги України (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонфарм (69013 м. Запоріжжя, вул. Базова, б. 9, код ЄДРПОУ 36534494) суму основного боргу в розмірі 205 326,93 грн. (двісті п'ять тисяч триста двадцять шість гривень 93 коп.), суму пені в розмірі 5242,34 грн. (п'ять тисяч двісті сорок дві гривні 34 коп.), суму 3% річних в розмірі 4696,98 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто шість гривень 98 коп.), суму інфляційних втрат в розмірі 21 764,65 грн. (двадцять одну тисячу сімсот шістдесят чотири гривні 65 коп.), 3555,46 грн. (три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 46 коп.) судового збору. Видати наказ.

Відмовити в позові в частині стягнення пені в розмірі 45 091,29 грн. та 3% річних в розмірі 682,79 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України - 10 серпня 2017 року.

Суддя І. С. Горохов