Рішення

від 03.08.2017 по справі 910/10383/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2017Справа № 910/10383/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАБ-Універсум

до Державної установи Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України

про стягнення 134 000,52 грн.

за участю представників:

від позивача: Осадча М.П.- представник за довіреністю б/н від 14.07.2017 р.

від відповідача: Кирієнко С.С.- представник за довіреністю № 15/1 від 16.01.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАБ-Універсум (далі - ТОВ ЛАБ-Універсум , позивач) з позовом до Державної установи Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України (далі - ДУ НПЦ ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України , відповідач) про стягнення 134 000,52 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що внаслідок порушення відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 26-05 від 21.05.2013 р. у відповідача утворилась заборгованість, яка була стягнута за рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2015 р. у справі № 910/24010/14, проте, фактично сплачена ним не була. Тому у даному позові ТОВ ЛАБ-Універсум просить суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 109 582,20 грн. та 3% річних в сумі 24 418,32 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважав, що підстави для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційної складової боргу відсутні, оскільки порушення зобов'язання за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 26-05 від 21.05.2013 р. сталось не з вини відповідача, який є неприбутковою організацією, а через відсутність фінансування з Державного бюджету України. Просив у задоволення позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 21.05.2013 р. між ТОВ ЛАБ-Універсум (постачальник) та ДУ НПЦ ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України (замовник) був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 26-05 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується у 2013 році поставити замовнику, а замовник прийняти та оплатити інструменти і прилади медичні, хірургічні та стоматологічні код ДК 016-2010-32.50.1, зазначені в специфікації (далі - товар).

Положеннями п. 6.1.1 договору на замовника покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі оплачувати поставлений товар.

Розрахунки проводяться відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України шляхом оплати замовником вартості товарів, зазначених в специфікації до цього договору, після їх отримання та згідно пред'явленої постачальником видаткової накладної (п. 4.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 811 720,00 грн. за видатковими накладними № РН-0000605 від 23.09.2013 р. та № РН-0000725 від 04.11.2013 р., проте, не оплатив його, чим допустив порушення свого грошового зобов'язання за договором. Наведені обставини були встановлені у рішенні господарського суду міста Києва від 02.04.2015 р. по справі № 910/24010/14, яке не оскаржувалось та набрало законної сили, і відповідно до положень ст. 35 ГПК України повторному доказуванню не підлягають.

Отже, рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2015 по справі № 910/24010/14 з відповідача на користь позивача було стягнуто, зокрема, основний борг у розмірі 811 720,00 грн.

У подальшому, з огляду на невиконання відповідачем вищевказаного рішення та несплату ним заборгованості за поставлений товар у розмірі 811 720,00 грн., ТОВ ЛАБ-Універсум знову звернулось до суду та просило стягнути з ДУ НПЦ ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України 3% річних та інфляційну складову боргу. Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2016 р. по справі № 910/11833/16, яке набрало законної сили, позов ТОВ ЛАБ-Універсум було задоволено та стягнуто з відповідача 3% річних за період з 03.11.2014 р. по 21.06.2016 р. у сумі 39 829,88 грн., а також інфляційну складову боргу за період з листопада 2014 року по травень 2016 року в розмірі 472 234,14 грн.

Зважаючи на подальше невиконання відповідачем зазначеного рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 по справі № 910/24010/14 та несплату ним заборгованості за поставлений товар у розмірі 811 720,00 грн., ТОВ ЛАБ-Універсум звернулось до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача матеріальні втрати за наступний період, а саме - 3% річних за період з 22.06.2016 р. по 22.06.2017 р., інфляційну складову боргу за період з червня 2016 року по травень 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГК України, які кореспондуються з положеннями ст. 599 ЦК України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

У п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідач доказів, які б підтверджували фактичне виконання ним рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2015 по справі № 910/24010/14 та оплату заборгованості перед позивачем за поставлений товар в розмірі 811 720,00 грн. суду не надав, відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 22.06.2016 р. по 22.06.2017 р. та інфляційної складової боргу за період з червня 2016 року по травень 2017 року заявлені ТОВ ЛАБ-Універсум правомірно.

При цьому, суд відхиляє наведені у відзиві доводи відповідача з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст. ст. 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. № 15/5027/715/2011). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 22.06.2016 р. по 22.06.2017 р., суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного сторонами договору. Отже, за висновком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 24 418,32 грн.

Крім того, здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу, суд встановив, що її розмір становить 109 786,05 грн., тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. З приводу наведеного суд приймає до уваги п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, відповідно до якого при прийнятті рішення господарському суду надано право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Проте, відповідного клопотання позивачем, як заінтересованою особою, суду надано не було, а тому вимога про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу підлягає задоволенню судом у розмірі, визначеному позивачем, а саме - 109 582,20 грн.

Згідно зі ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 32 - 35, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАБ-Універсум до Державної установи Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України про стягнення 134 000,52 грн. задовольнити.

Стягнути з Державної установи Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України (04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди, 32, корпус 5, ідентифікаційний код 24725044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАБ-Універсум (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А , кімната 501, ідентифікаційний код 36304335) 3% річних в сумі 24 418 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 32 коп., інфляційну складову боргу в сумі 109 582 (сто дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 20 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 010 (дві тисячі десять) грн. 01 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 3 серпня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 8 серпня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.