Рішення

від 31.07.2017 по справі 916/1288/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2017 р.Справа № 916/1288/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „РЛС ЛОГІСТІК"

про стягнення 25102,70 грн.,

за участю представників:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РЛС ЛОГІСТІК" 25102,70 грн. заборгованості, з яких 17550,80грн. - основний борг, 1609,81 грн. - 24% річних, 1831,93 грн. - пеня, 4110,16грн. - штраф 20%.

В обґрунтування своїх вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 016731-15 від 03.03.2015р. в частині оплати отриманого товару, здійснення позивачем поставки товару на суму 24550,80грн., отримання часткової оплати на суму 7000,00 грн. та інші викладені у позовній заяві обставини.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

П.1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного Кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між сторонами по справі 03.03.2015р. був підписаний договір поставки 016731-15, відповідно до п.1.1 якого позивач взяв на себе обов'язок поставити, а відповідач прийняти та оплатити певний товар у строки і на умовах, передбачених договором.

Позивач свої зобов'язання щодо поставки виконав, що підтверджується наданою до матеріалів справи накладною від 18.01.2017р. №ХВ-0069 710 на суму 24550,80 грн. В накладній також вказано строк оплати - 01.02.2017р.

Відповідач за вказаною накладною здійснив наступні проплати: 22.02.2017р. -2000,00грн.; 03.03.2017р. - 3000,00грн.; 14.04.2017р. - 671,95грн.; 14.04.2017р. -1328,05грн. (разом 7000,00грн.).

Таким чином заборгованість відповідача станом на 24.05.2017р. складає 17550,80грн.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із приписами ст.525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1,2 ст.530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з цим, відповідач оплату за вказаною накладною у встановлений накладною строк здійснив лише частково на суму 7000,00грн, а саме: 22.02.2017р. на суму 2000,00грн.,

03.03.2017р. на суму 3000,00грн., 14.04.2017р. на суму 671,95грн., 14.04.2017р. на суму 1328,05грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 17550,80грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення протягом всього терміну прострочення. Також 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення суми протягом всього часу прострочення. А також при простроченні понад 30 календарних днів Покупець сплачує штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

Тому Позивачем також заявлено до стягнення 1609,81 грн. - 24% річних, 1831,93 грн. - пеня, 4110,16грн. - штраф 20%.

Згідно наданого до позовної заяви розрахунку:

-24% річних ( 355,15грн.+281,73грн.+972,93грн.) =1609,81грн.

Сума боргуПеріод прострочення Кількість днів простроченняЗагальна сума 24550,80грн. 01.02.2017р.-22.02.2017р. 22 355,15грн. 22550,80грн. 23.02.2017р. - 13.03.2017р. 19 281,73грн. 20550,80грн. 14.03.2017р. - 24.05.2017р. 72 972,93грн.

-Пеня (414,34грн.+ 328,68грн.+ 328,68грн.+ 488,71грн.+600,20грн.) =1831,93 грн.

Сума боргу Період простроченняКількість днів простроченняРозмір ставки НБУРозмір подвійної ставки НБУЗагальна сума 24550,80грн. 01.02.2017р. - 22.02.2017р. 22 14.0000% 0.077% 414,34грн. 22550,80грн. 23.02.2017р. - 13.03.2017р. 19 14.0000% 0.077% 328,68грн. 20550,80грн. 14.03.2017р. - 13.04.2017р. 31 14.0000% 0.077% 488,71грн. 20550,80грн. 14.04.2017р. - 24.05.2017р. 41 13.0000% 0.071% 600,20грн.

-20% штрафу (20550,80грн.*20%) =4110,16грн.

Відповідно до Постанови ВГСУ від 27.04.2017р., одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно з ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності.

Також, вказану позицію висловлює Вищий господарський суд у своєму оглядовому листі від 29.04.2013р. № 01-06/767/2013, в якому вказується, що чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, яке не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Зазначено правову позицію наведено також у постановах Верховного суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08.

Згідно ст.32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального Кодексу України).

Перевіривши розрахунок суд вважає вимоги позивача про стягнення 1609,81 грн. - 24% річних, 1831,93 грн. - пеня, 4110,16грн. - штраф 20% обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202, 525, 526, 530, 610, 612, 627, 629 Цивільного Кодексу України, ст.193 Господарського Кодексу України, ст.ст. 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю „РЛС ЛОГІСТІК" про стягнення 25102,70 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РЛС ЛОГІСТІК" (65029, АДРЕСА_1, код 39542639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" (62495, Харківська обл., смт. Васищеве, вул.Промислова,1, код 33010822) 17550/сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят/грн. 80 коп. основного боргу, 1609/одну тисячу шістсот дев'ять/грн. 81коп. 24% річних, 1831/одну тисячу вісімсот тридцять одну/грн. 93 коп. пені, 4110 /чотири тисячі сто десять/грн. 16 коп. штрафу 20%, 1600/одну тисячу шістсот/грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 31.07.2017р.

Повний текст рішення мав бути складений 07.08.2017р., проте у зв'язку з відсутністю в господарському суді Одеської області електроенергії з 07.08.2017р. по 09.08.2017р., повний текст рішення складений та підписаний 09 серпня 2017 р.

Суддя Р.В. Волков