Рішення

від 08.08.2017 по справі 922/1941/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2017 р.Справа № 922/1941/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об'єднання "Міськрембуд" про стягнення 34.183,62грн. за участю представників:

позивач - ОСОБА_1, довіреність №38-365/19 від 23.02.2015р.;

відповідач - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

09.06.2017р. КП "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ ВО "Міськрембуд", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу в сумі 35.682.11грн. за невиконання договірних зобов'язань за період з жовтня 2014 року по січень 2015 року, а саме: основний борг в сумі 28.522,75грн., інфляційні втрати у сумі 5.712,90грн., трьох відсотків річних у сумі 1.446,46грн. (враховуючи заяву про уточнення позовних вимог). В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що на підставі тимчасового договору про постачання теплової енергії від 01.10.2006р. №11554 здійснювалось постачання теплової енергії до нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23. Факт споживання теплової енергії підтверджується актами на включення опалення та актами на відключення опалення у приміщенні відповідача. Зазначені акти підписані та скріплені печатками представників позивача та відповідача житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23. В якості правових підстав вказує на норми ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625, 629 ЦК України та ЗУ "Про теплопостачання".

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх з підстав наведених у позові. Надала супровідним листом від 18.04.2017р. №619/юр (вх. №13121 від 19.04.2017р.) витребувані ухвалою суду від 20.03.2017р. документи, які судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд установив наступне.

01.10.2006 року між КП "Харківські теплові мережі" (теплопостачальна організація) та ТОВ ВО "Міськрембуд" (споживач) було укладено тимчасовий договір №11554 про постачання теплової енергії (а.с. 10-12), згідно умов якого теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Об'єкт теплоспоживання - офіс, розташоване за адресою вул. Римарська, 23 (додаток № 4, а.с. 14).

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гаряче водопостачання - протягом року, технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою, кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Факт підключення споживача до джерела теплової енергії та відключення останнього протягом опалювального сезону 2014-2015 р.р., підтверджується актами №173/3300 від 23.10.2014р., №173/5541 від 14.04.2015р (а.с. 27-28).

Згідно з п. 6.1. договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій відповідно до встановлених тарифів.

Пунктом 6.3 договору визначено, що споживач за 3 дні до потачку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку № 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Як слідує з матеріалів справи, за період з жовтня 2014 року по січень 2015 року, включно, у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 09.06.2017р. (момент подання позову до суду) становила 28.522,75грн.

За прострочення виконання грошового зобов'язання, в порядку ст. 625 ЦК України, позивачем на суму заборгованості нараховані інфляційні втрати - у розмірі 5.712,90 грн. та 3% річних - 1.446,46 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено вартість теплової енергії, отриманої з жовтня 2014 року по січень 2015 року за тимчасовим договором №11554 від 01.10.2006р., у зв'язку з чим станом на дату винесення рішення заборгованість становить 28.522,75грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів належного та своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за тимчасовим договором про постачання теплової енергії №11554 від 01.10.2006р. в частині оплати вартості теплової енергії за період жовтня 2014 року по січень 2015 року суду не надав, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 28.522,75грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем за час прострочення виконання грошового зобов'язання нараховані 5.712,90грн. інфляційних втрат та 1.443,46грн. - 3% річних, розрахованих до 06.06.2017 р.

Згідно з п. 6.5. Договору, Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактичною спожитою тепловою енергією сплачується Споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

У відповідності до п. 6.6. Договору, погашення боргу повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку від працівника підприємства або 7 днів після відправлення поштою.

Ухвалою Господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 12.06.2017р. позивача було зобов'язано надати до суду докази виставлення рахунку відповідачу, у відповідності до тимчасового договору про постачання теплової енергії від 01.10.2006р. №11554.

Проте, як вбачається з наданих до суду доказів за супровідним листом (вх. №25530) від 08.08.2017р., позивач направив на адресу відповідача несплачені рахунки-фактури за використану теплову енергію за період з жовтня 2014 року по травень 2015 року лише 19 липня 2017 року, тобто після подачі позову до суду. Це означає, що строк на оплату цих рахунків настав лише 27 липня 2017 року. Отже підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат за період вказаний позивачем з 28 вересня 2015 року по 06 червня 2017 року наразі відсутні.

За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідача 1.446,46грн. 3% річних та 5.712,90грн. інфляційних витрат відсутні, а тому позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у даній справі, що складаються з 1.600,00 грн. судового збору, покладаються на відповідача в повному обсязі, як на сторону вину у доведені спору до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 20, 188, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 611, 629 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об'єднання "Міськрембуд" (61057, м. Харків, вул. Римарська, 23, ЄДРПОУ 31344022) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) основний борг в розмірі 28.522,75 та 1.600грн. витрати витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 1.446,46грн. 3% річних та 5.712,90грн. інфляційних витрат в задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 09.08.2017 р.

Суддя ОСОБА_2

/Справа №922/1941/17/