Ухвала

від 03.08.2017 по справі 757/33593/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Вантажні товарно-логістичні системи», адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий ТОВ «Вантажні товарно-логістичні системи» в АТ «Прокредит Банк».

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити. Так апелянт зазначає про відсутність підстав для накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Вантажні товарно-логістичні системи», оскільки посадовим особам даного товариства про підозру не повідомлено, а незаконність походження грошових коштів слідчим не доведено. На думку представника, ні доводи клопотання, ні додані до нього матеріали не містять жодних даних, які б давали підстави вважати, що ці грошові кошти були набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення і є доказом злочину. У зв`язку з цим, апелянт вважає, що ухвала слідчого судді була постановлена без повного, об`єктивного та всебічного дослідження наданих йому матеріалів, а відтак вона є незаконною і необґрунтованою.

Також, в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення його власника та представника, а копія постановленого судом рішення на їх адресу не надсилалась.

Прокурор, будучи повідомлений належним чином про дату розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, тому числі і щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна, а копія постановленого судом рішення, на його адресу не надсилалась, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді і вважає за необхідне поновити його.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги з приводу відсутності підстав для накладення арешту на майно.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, Головним слідчим управлінням СБ України у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017101110000019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Згідно доводів клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що громадянами України ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснюється протиправна діяльність, пов`язана з ухиленням від сплати податків, створенням фіктивних підстав для формування податкового кредиту та легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом під час здійснення фінансово-господарської діяльності, пов`язаної із купівлею-продажем карток на паливно-мастильні матеріали (дизельне пальне, бензин марки А-95, А-98 та інші).

Так, слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування були отримані дані, згідно яких, вищевказані особи із використанням підконтрольних суб`єктів господарської діяльності, а саме: ТОВ «ТРТ Ойл Рітейл», ТОВ «ТРТ Компані ЛТД», ТОВ «ТРТ Компані» та ТОВ «Вантажні товарно-логістичні системи» здійснюють закупівлю карток на паливо мастильні матеріали (далі-картки) у компаній-виробників, а саме: ПП «ОККО-Бізнес контракт» та ТОВ «Навтотрейд Ресурс» із відповідними знижками для подальшого продажу суб`єктами господарювання на території України.

З метою уникнення сплати ПДВ до державного бюджету та податку на прибуток, вищезазначені особи здійснюють реалізацію карток фізичним особам за готівку, не звітуючись при цьому до фіскальних органів України.

За наявними даними, готівка, що накопичується у наслідок здійснення зазначених оборудок, використовується для протиправного обготівкування грошових коштів суб`єктами господарювання (юридичним особам), діяльність яких містить ознаки фіктивності, серед яких і ТОВ «Вантажні товарно-логістичні системи».

Таким чином, слідчий зазначає, що ТОВ «Вантажні товарно-логістичні системи» здійснює незаконні фінансові операції, використовуючи рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Прокредит Банк».

В рамках даного провадження слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме грошових коштів ТОВ «Вантажні товарно-логістичні системи», які знаходяться на вказаному рахунку, з метою збереження їх як речового доказу та забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Слідчий суддя, задовольнив подане клопотання, та наклав арешт на грошові кошти з метою забезпечення конфіскації майна.

Однак, дослідивши доводи клопотання слідчого про арешт майна та додані до нього матеріали, колегія суддів не погоджується з такими висновками слідчого судді.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Проте, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах відсутні належні дані, які дають підстави вважати, що зазначене в ньому майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Згідно положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Проте, ні доводи клопотання слідчого ні додані до нього матеріали не містять відомостей, які б давали підстави вважати, що саме грошові кошти які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий ТОВ «Вантажні товарно-логістичні системи» в АТ «Прокредит Банк» були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Також, постанова про визнання даних грошових коштів речовими доказами відсутня.

Що стосується арешту на грошові кошти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, то слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт з цією метою накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Проте, ч. 2 ст. 205 КК України, не передбачає такого виду покарання як конфіскація майна.

Крім того, з наданих суду матеріалів вбачається, що в рамках даного кримінального провадження жодній особі про підозру не повідомлено.

У зв`язку з цим, стороною обвинувачення, в розумінні вимог ст. 173 КПК України, не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні слідчий, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

На підставі всього вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, у відповідності до встановлених обставин, в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника ТОВ «Вантажні товарно-логістичні системи», адвоката ОСОБА_5 , про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2017 року, задовольнити.

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Вантажні товарно-логістичні системи», адвоката ОСОБА_5 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді районного суду міста Києва від 14 червня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий ТОВ «Вантажні товарно-логістичні системи» в АТ «Прокредит Банк», скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий ТОВ «Вантажні товарно-логістичні системи» в АТ «Прокредит Банк», відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/3765/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїОСОБА_10

Доповідач ОСОБА_1