Справа № 396/1220/17
Провадження № 2/396/596/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.08.2017 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого Шепетько Володимир Іванович
з участю секретаря Корольової Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, до Семенастівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа: Новоукраїнська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася із позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, посилаючись на те, що 03.01.2016 року померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої залишилося спадкове майно: земельна ділянка площею 7,76 га, що розташована на території Семенастівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. За життя, а саме 15 жовтня 2007 року ОСОБА_3 залишила заповіт. Позивачка звернулася до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та 20.07.2017 року було заведено спадкову справу, однак, 24.07.2017 року нотаріус відмовила їй у вчиненні нотаріальних дій, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку. В даний час позивачка не може отримати спадщину, оскільки правовстановлюючий документ на право власності на землю, а саме Державний акт серії КР № 057139 було втрачено, тому позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.
Позивачка і представник позивачки ОСОБА_2, представники відповідача і третьої особи в судове засідання не з'явилися, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутності, позивач і представник позивача просять задовольнити позов, представники відповідача і третьої особи не заперечують проти задоволення позовних вимог, а тому суд ухвалив про розгляд справи у відсутності вказаних осіб без фіксування судового процесу технічними засобами, згідно ч.2 ст.197 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову так, як в судовому засіданні встановлено наступні обставини справи та визначені відповідні їм правовідносини.
03.01.2016 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ОЛ №239241, виданим 06.01.2017 року Семенастівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с.10).
Встановлено, що після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно: земельна ділянка площею 7,76 га, що розташована на території Семенастівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За життя ОСОБА_3 набула права на земельну частку, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії 3524086000:02:000:2033 (а.с.12).
За життя, а саме 15 жовтня 2007 року ОСОБА_3 залишила заповіт, який посвідчений секретарем сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 136 від 15.10.2007 року (а.с.11).
Відповідно копії спадкової справи №91/2017 до майна померлої ОСОБА_3 позивачкою було подано заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, інші заяви в матеріалах спадкової справи відсутні, тому єдиним спадкоємцем за законом є позивачка.
Судом встановлено, що позивач не може прийняти спадщину, так як правовстановлюючий документ на вище зазначену земельну ділянку - Державний акт на право приватної власності на землю відсутній (втрачено), про що було зроблено відповідне оголошення в районній газеті (а.с.19).
Відповідно до ст.ст. 1216,1217,1220 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) та здійснюється за заповітом, або за законом та відкривається внаслідок смерті цієї особи.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Суд встановив, що правовстановлюючий документ на земельну ділянку площею 7,76 га., що розташована на території Семенастівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області у позивачки відсутній.
У встановлений законом строк позивачка звернулася до державного нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак державний нотаріус ОСОБА_4 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на майно спадкодавця, що підтверджується постановою №36 від 24.07.2017 року (а.с.15).
Постановою ПВСУ від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування (пункт 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.
У відповідності зі ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації
У відповідності до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст.1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст.1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття виникнення права на спадщину та виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини , і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.
Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296,1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст.1299 ЦК).
Як передбачено ст.328 ЦК України Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно до норми ст.392 ЦК України вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, суд доходить до висновку, що позивач у встановлений законом строк звернувся у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, що є підставою для визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування за законом, так як іншої можливості оформити своє право на спадкування у нього немає.
Відповідно до чинного законодавства Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності.
В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Таким чином, встановлено неможливість оформлення позивачкою спадкової справи на земельну ділянку у позасудовому порядку, оформлення якої не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, тому суд вважає за необхідне визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 7,76 га, що розташована на території Семенастівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області після смерті ОСОБА_3.
Відсутність правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку є дійсно перешкодою для отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину.
Згідно п.4.12 гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
Пунктом 4.18. вказаного Порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Виходячи із роз'яснень Постанови ПВСУ №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд приходить до висновку, що позивач фактично прийняв спадщину, але через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують державну реєстрацію права власності на земельну ділянку він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
За наведених обставин, суд вважає, що позов є обгрунтованим, законним, в зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 88,213-215 ЦПК України, ст.ст. 328,1223,1225 ЦК України, ст.ст. 78,80, 81,125 Земельного Кодексу України, ст.ст. 66-69 Закону України «Про нотаріат» ,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування, як спадкоємця за законом, на земельну ділянку № 033, площею 7,76 га, кадастровий номер 3524086000:02:000:2033 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Семенастівської сільської ради, Новоукраїнського району Кіровоградської області, яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту серії КР № 057139 від 06.03.2003 року, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 03.01.2017 року.
Судові витрати із сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: В. І. Шепетько
Суд | Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2017 |
Оприлюднено | 11.08.2017 |
Номер документу | 68222110 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
Шепетько В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні