Ухвала

від 04.08.2017 по справі 335/6831/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 335/6831/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/778/828/17 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 335/6831/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представників юридичної особи ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши 04 серпня 2017 року апеляційну скаргу юридичної особи ТОВ «Украгроресурс» на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 08 червня 2017 року,

встановила:

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 08 червня 2017 року частково задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_10 про арешт майна, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Украгроресурс» (код ЄДРПОУ 32227053) р/р № НОМЕР_1 (євро), відкритий 21.10.2014 року, р/р № НОМЕР_2 (гривня), відкритий 21.02.2014 року, р/р № НОМЕР_3 (гривня), відкритий 09.08.2012 року, р/р № НОМЕР_4 (мультивалютний), відкритий 05.08.2010 року, які відкриті в ПАТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614, код ЄДРПОУ 14361575), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 42/4, в частині видатку коштів, з обов`язковим зазначенням дати та часу ознайомлення з ухвалою, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи правоохоронні органи письмово про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді.

Цією самою ухвалою накладено арешт на грошові кошти інших товариств, що в апеляційному порядку не оскаржується, у зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, висновки слідчого судді в цій частині не перевіряються.

У решті вимог клопотання слідчого відмовлено.

Частково задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя послався на те, що органом досудового розслідування було встановлено, що службові особи ГУ ДФС в Запорізькій області, зловживаючи своїм службовим становищем, сприяють утворенню та подальшій незаконній діяльності ряду підприємств, які здійснюють незаконне заволодіння бюджетними коштами, не вживаючи заходів реагування, які були покладені на них державною службою, чим заподіяли тяжкі наслідки у вигляді недоотримання державою грошових коштів в особливо великих розмірах. Встановлено, що ряд підприємств, які є підконтрольними особам, що діють за сприянням службових осіб ДФС України у Запорізькій та Харківській областях з метою несплати обов`язкових податкових платежів, створили схему, за допомогою якої до бюджету Запорізької та Харківської областей не сплачуються податки та не надходять грошові кошти в особливо великих розмірах, організатором вказаного протиправного механізму став ОСОБА_11 .

За результатами проведених оперативно-розшукових заходів встановлено ряд підприємств, залучених до протиправного фінансового механізму, які використовують рахунки, відкриті в ПАТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614, код ЄДРПОУ 14361575, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 42/4) для переведення коштів з безготівкової форми в готівку та подальшого їх привласнення і легалізації, у тому числі: ТОВ «Украгроресурс» (код ЄДРПОУ 32227053) р/р № НОМЕР_1 (євро), відкритий 21.10.2014 року, р/р № НОМЕР_2 (гривня), відкритий 21.02.2014 року, р/р № НОМЕР_3 (гривня), відкритий 09.08.2012 року, р/р № НОМЕР_4 (мультивалютний), відкритий 05.08.2010 року.

Грошові кошти, які знаходяться на вищевказаних рахунках, є предметом протиправної діяльності щодо сприяння суб`єктам підприємницької діяльності в несплаті податків до державного бюджету, розкраданню державного майна, надійшли на рахунки підприємств внаслідок вчинення кримінального правопорушення та можуть бути засобами для розкриття злочину, виявлення винних осіб, та в подальшому визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Отже, у даному випадку наявні визначені КПК України підстави для накладення арешту на грошові кошти вказаних підприємств у зазначений слідчим спосіб.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що фактично арешт накладено на банківські рахунки, при цьому, грошові кошти, що знаходяться на цих рахунках, не відповідають критеріям ст.170 КПК України, а факт проведення досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, в жодному разі не вказує, що грошові кошти ТОВ «Украгроресурс», які арештовані в банківській установі, набуті в результаті злочину та/або є предметом кримінального правопорушення.

Також апелянт послався на наступні обставини:

-при накладенні арешту не враховано інформацію про господарську діяльність ТОВ «Украгроресурс», яке зареєстровано в установленому законом порядку 28.11.2002 року, про що зроблено запис № 14711200000001020 та жодного відношення до ОСОБА_11 , який зазначений в ухвалі суду, не має;

-засновниками ТОВ «Украгроресурс» і кінцевими бенефіціарними власниками є: ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , яка, крім того, є директором, ТОВ «Украгроресурс» є офіційним дистриб`ютором двох компаній з іноземним капіталом, а саме, ТзОВ «Сингента» та ТОВ «Лімагрейн Україна», відноситься до підприємств, які є великими платниками податків, щорічно перевіряється податковим органом, при цьому, жодного разу ознак фіктивності в його діяльності виявлено не було;

-арешт, накладений на рахунки ТОВ «Украгроресурс», паралізував діяльність товариства, що тягне за собою негативні наслідки: великі збитки в господарській діяльності, фактично позбавляє товариство можливості в подальшому здійснювати свою господарську діяльність в нормальному режимі, тобто виплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати податки, виконувати зобов`язання перед контрагентами, своєчасно погашати кредити, отримані підприємством на розвиток виробництва; контрагенти відмовляються укладати з ними господарські договори, знаючи про відсутність можливості проводити з ними вчасні розрахунки через арешт рахунків;

-жодного відношення до підприємств, перелічених в даному кримінальному провадженні, вищевказане підприємство не має, тому безпідставно стверджувати, що кошти на даному рахунку можуть бути будь-яким речовим доказом в цьому провадженні;

-арешт рахунків, які призначені для виплати заробітної плати та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати, допомоги з тимчасової втрати працездатності та інших виплат працівникам, що призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві;

-у вказаному кримінальному провадженні на момент застосування арешту не повідомлялось про підозру службовим особам підприємства та не заявлено цивільний позов, що вказує на відсутність підстав, викладених у ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України щодо накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову;

-слідчим суддею при вирішенні питання про накладення арешту на грошові кошти, в порушення вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, не враховано відсутність підстав для арешту майна, зокрема: що відсутня підозра, а отже і відсутні дані, які вказують на наявність доказів щодо вчинення злочину конкретною особою; що жодним чином не досліджено розумність та співмірність обмеження права власності, у зв`язку з відсутністю цивільного позову та розміру шкоди; що інкримінованим діянням, а саме ч. 2 ст. 364 КК України, не передбачена можливість спеціальної конфіскації.

У зв`язку з вищевикладеним, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Украгроресурс» (код ЄДРПОУ: 32227053), відкритих в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», (МФО 300614, код ЄДРПОУ: 14361575), розташованому за адресою: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, та ухвалити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_10 в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Украгроресурс», відмовити.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційної скарги, представників юридичної особи на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.395 КПК України, апеляційна скарга, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення; якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Враховуючи вищевказане положення, а також те, що клопотання слідчого розглядалося без представника ТОВ «Украгроресурс», відомостей про те, коли саме ТОВ «Украгроресурс» отримало копії ухвали, матеріали провадження не містять, до теперішнього часу копії ухвали вони не отримали, колегія суддів вважає, що у вказаному випадку строк на апеляційне оскарження пропущений не був, тому апеляційна скарга підлягає розгляду.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132, 170, 171, 172, 173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Щодо вимог апеляційної скарги по суті слід зазначити наступне.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Відповідно до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Ані органом досудового розслідування, ані слідчим суддею не було дотримано зазначених вимог закону.

Кримінальний процесуальний кодекс покладає обов`язок на слідчого суддю перевірити, чи відповідає клопотання про арешт вимогам закону, заслухати ініціатора подання клопотання та прокурора на предмет обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, не перевірив в повній мірі його на відповідність вимогам ст.171 КПК України, правові підстави для накладення арешту, достатність доказів, які вказують на розмір можливої конфіскації, можливий розмір шкоди, та цивільного позову, наслідки арешту для інших осіб, розумність співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зі змісту клопотання випливало, що досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_11 організував незаконну фінансову схему, до якої була залучена низка підприємств, внаслідок чого до бюджету не сплачуються податки та не надходять грошові кошти. В свою чергу, службові особи ГУ ДФС в Запорізькій області сприяли утворенню та діяльності цих підприємств. За результатами оперативно-розшукових заходів було встановлено, що до протиправного фінансового механізму - для переведення коштів з безготівкової форми в готівку, яка в подальшому привласнюється і легалізується, також має відношення й ТОВ «Украгроресурс».

На переконання колегії суддів, орган досудового розслідування, звертаючись з клопотанням про арешт майна і фактично посилаючись в ньому на те, що ТОВ «Украгроресурс» є причетним до протиправного фінансового механізму - переведення коштів з безготівкової форми в готівку, яка в подальшому привласнюється і легалізується, повинен був зібрати і надати слідчому судді відповідні докази.

Погоджуючись з доводами клопотання в цій частині, слідчий суддя послався на рапорт начальника 3 відділу 1 управління ГУ БКОЗ СБ України і дійшов висновку, що грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «Украгроресурс», є предметом протиправної діяльності щодо сприяння суб`єктам підприємницької діяльності в несплаті податків до державного бюджету, розкраданню державного майна, надійшли на рахунок суб`єктів господарювання внаслідок вчинення кримінального правопорушення та можуть бути засобами для розкриття злочину, виявлення винних осіб, та в подальшому визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Разом з тим, до матеріалів клопотання долучено лише копію рапорту. Слідчий суддя не перевірив, яка саме посадова особа склала цей рапорт, і в рамках яких ОРЗ була встановлена інформація, що в ньому міститься.

При цьому, посилаючись на вказаний рапорт, слідчий суддя залишив поза увагою, що підсумовуючи викладену в ньому інформацію, співробітник СБ України зазначив, що в діях ОСОБА_11 та його зв`язків вбачаються окремі ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191, 205, 209, 212, 358 КК України, а в діях фіскальної служби ст.364 КК України.

Клопотання про арешт майна, з яким орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді, було винесено в рамках кримінального провадження за правовою кваліфікацією ч.2 ст.364 КК України. При цьому в матеріалах відсутні будь-які дані про вручення письмового повідомлення про підозру відповідно до вимог ст.278 КПК України, а також відсутні особи, які відносяться до кола обвинувачених по справі, оскільки обвинувальний акт не складався та не надходив до суду.

Не містять також матеріали, додані до клопотання, витягів з кримінального провадження про внесення до ЄРДР відомостей за ст.ст.191, 205, 209, 212, 358 КК України, так само, як і відомостей про юридичну особу чи представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

В клопотанні слідчого було зазначено, що арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, необхідно було накласти з метою запобігання протиправним діям з використанням банківського рахунку і припинення злочинної діяльності, що не передбачено диспозицією ч.2 ст.170 КПК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину чи внесення відомостей про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру. Наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п.1, п.2 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого. Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, відповідно до ст.94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Украгроресурс», що відкриті в ПАТ «Креді Агріколь Банк», набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, то існування правової підстави для арешту грошових коштів на зазначених рахунках з метою збереження речових доказів, спростовується.

Матеріалами клопотанням, з огляду на ту кваліфікацію кримінального правопорушення, в рамках якого подане клопотання слідчого, не доведено, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Украгроресурс», були одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи були предметом злочину або були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби або знаряддя вчинення злочину, відтак на них не може бути також накладено арешт з метою спеціальної конфіскації, передбаченої ст.96-2 КК України.

При цьому слід зауважити, що не може бути метою накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Украгроресурс», і конфіскація майна, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у зв`язку з тим, що жодній службовій особі цього товариства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.

Отже, арешт майна під час досудового розслідування може застосовуватись виключно щодо майна підозрюваного, або особи, що несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, відносно майна юридичної особи, якщо до юридичної особи може бути застосований захід у вигляді конфіскації майна, проте, санкцією ч.2 ст.364 КК України не передбачена конфіскація майна як виду покарання, а забезпечення виконання можливого покарання не передбачено як мета арешту майна.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ані слідчий в клопотанні, ані слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення ст.ст.171, 173 КПК України не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для працівників ТОВ «Украгроресурс», та виконання самим товариством своїх договірних зобов`язань перед іншими суб`єктами.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Украгроресурс», з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу юридичної особи ТОВ «Украгроресурс» задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 08 червня 2017 року в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Украгроресурс» (код ЄДРПОУ 32227053) р/р № НОМЕР_1 (євро), відкритий 21.10.2014 року, р/р № НОМЕР_2 (гривня), відкритий 21.02.2014 року, р/р № НОМЕР_3 (гривня), відкритий 09.08.2012 року, р/р № НОМЕР_4 (мультивалютний), відкритий 05.08.2010 року, які відкриті в ПАТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614, код ЄДРПОУ 14361575), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 42/4, в частині видатку коштів, з обов`язковим зазначенням дати та часу ознайомлення з ухвалою, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи правоохоронні органи письмово, про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_10 про арешт грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Украгроресурс» (код ЄДРПОУ 32227053) р/р № НОМЕР_1 (євро), відкритий 21.10.2014 року, р/р № НОМЕР_2 (гривня), відкритий 21.02.2014 року, р/р № НОМЕР_3 (гривня), відкритий 09.08.2012 року, р/р № НОМЕР_4 (мультивалютний), відкритий 05.08.2010 року, які відкриті в ПАТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614, код ЄДРПОУ 14361575), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 42/4, в частині видатку коштів, з обов`язковим зазначенням дати та часу ознайомлення з ухвалою, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи правоохоронні органи письмово, про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді, відмовити.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4