Рішення

від 07.08.2017 по справі 448/1263/16-ц

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1263/16-ц

Провадження № 2/448/91/17

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07.08.2017 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоус Ю.Б.,

при секретарі Романченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області (правонаступника Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області), треті особи - Мостиська державна нотаріальна контора та Мостиська районна державна адміністрація Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що її батькові ОСОБА_2, який помер 15.01.2016року, належали земельні ділянки площею 2,11407га та площею 2,65271га, що розташовані на території Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до копії Державних актів на право власності на земельну ділянку.

Вказує, що за свого життя батько склав заповіт на її користь, а вона відповідно до положень ст.1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки на час смерті батька проживала разом з ним, проте, позбавлена можливості оформити свої спадкові права в позасудовому порядку, оскільки оригінали державних актів на зазначені земельні ділянки батьком були втрачені.

З огляду на наведене, просить суд визнати за нею право власності на вищевказані земельні ділянки, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2

В судове засідання позивачка не з'явилася, проте подала заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суду справу розглянути у її відсутності.

Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області у судове засідання не з'явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Представник третьої особи - Мостиської районної державної адміністрації Львівської області, у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Згідно із ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.01.2016року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 (батька позивачки ОСОБА_1П.).

До складу даної спадщини входить право власності на земельну ділянку площею 2,11407 га, що розташована на території Мостиської міської ради Львівської області (правонаступника Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622483900:11:000:0002), що належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №057268 від 18.11.2003року, та право власності на земельну ділянку площею 2,65271 га, що розташована на території Мостиської міської ради Львівської області (правонаступника Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622483900:08:000:0035), що належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №089688 від 18.11.2003року.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_2 склав заповіт від 28.09.2012 року, яким вищевказані земельні ділянки заповів дочці ОСОБА_1 - позивачці у справі, яка у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті батька, оскільки проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявила про відмову від спадщини. Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_2, немає.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №46580131 від 30.01.2017 року вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті останнього до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався. Тобто інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2, які б претендували на спадщину, крім позивачки ОСОБА_1, немає.

В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки (оригіналів вищевказаних державних актів) позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв'язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Вищевказані обставини сторонами та третіми особами не оспорюються, визнаються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2; копією заповіту ОСОБА_2 від 28.09.2012року; копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №057268 від 18.11.2003року; копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №089688 від 18.11.2003року; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачкою у порядку спадкування.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

З огляду на наведене та враховуючи встановлені судом обставини про те, що спадкодавцю ОСОБА_2 на час смерті належали спірні земельні ділянки і таке його право підтверджувалось відповідними державними актами, однак оригінали таких були втрачені та не можуть бути відновленими на даний час в передбаченому законом порядку, беручи до уваги те, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом зазначеного майна свого батька ОСОБА_2 та прийняла спадщину, спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині та претендують на таку, немає, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі та визнання за позивачкою права власності на спірні земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 14, 57-60, 174, 197, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 2,11407 га, що розташована на території Мостиської міської ради Львівської області (правонаступника Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622483900:11:000:0002), відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №057268 від 18.11.2003року, та право власності на земельну ділянку площею 2,65271 га, що розташована на території Мостиської міської ради Львівської області (правонаступника Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622483900:08:000:0035), відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №089688 від 18.11.2003року, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_2, який помер 15.01.2016року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.Б.Білоус

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.Б.Білоус