Рішення

від 02.08.2017 по справі 322/738/17

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

02 серпня 2017 рокуСправа № 322/738/17

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_4.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: товариства з обмеженою відповідальністю Барви

про: розірвання договору оренди землі.

06 липня 2017 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- розірвати договір оренди землі від 20.02.2014, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Барви , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.02.2014 за № 4775709 щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 7,9830 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 18.07.2003 № 5910.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

20 лютого 2014 року позивач передав вищевказану земельну ділянку в оренду строком на п'ять років ТОВ Барви , про що був укладений договір оренди землі від 20.02.2014, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 4775709.

Відповідно до п. 8 Договору земельна ділянка передавалася в користування з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою (сівозміна).

Відповідно до Нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах, затверджених Постановою КМУ від 11 лютого 2010 року № 164 допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять: для соняшника - не менше ніж через сім років.

ТОВ Барви не дотримується сівозміни при використанні земельної ділянки позивача. Так, в 2016 році на земельній ділянці позивача ТОВ Барви посіяло соняшник, а у 2017 році відповідач знову на цій земельній ділянці посіяв соняшник, що за твердженням позивача призводить до погіршення родючості його земельної ділянки.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст. 24 Закону України Про оренду землі , ст. 37 Закону України Про охорону земель , позивач просив задовольнити його вимоги.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з вищенаведених підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю, надав суду письмові заперечення, обґрунтовані наступним.

Сівозміна на земельній ділянці позивача товариством дотримується.

Так, в 2014 році земельна ділянка використовувалася 2,9800 га під вирощування озимої пшениці, 5,0000 га - не використовувалася, був необроблений солонець; в 2015 році - на 2,9800 га - овес, 5,0000 га - не використовувалася, був необроблений солонець; в 2016 році - на 2,9800 га - соняшник, 5,0000 га - пар; в 2017 році - 7,9800 га - соняшник.

Крім того, товариством під час використання земельної ділянки, з метою підвищення ефективності щорічно вносилися міндобрива та здійснювалися заходи щодо покращення родючості ґрунтів.

Також, відповідач зазначає, що позивачем не доведено погіршення якості ґрунтів у зв'язку з використанням землі під посіви соняшника, а тому, твердження позивача про безгосподарне використання земель ТОВ Барви , яке призводить до погіршення якісного складу ґрунтів, їхньої деградації та зменшення родючості, відповідач вважає таким, що не підтверджено жодним доказом.

На підставі наведеного, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 02.08.2017 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

20 лютого 2014 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Барви (орендар) було укладено договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до якого:

- орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, загальною площею 7,9830 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що належить орендодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого головою Новомиколаївської райдержадміністрації 18.07.2003, зареєстрованого за № 5910 (п. 1);

- договір укладено на 5 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, починаючи з дня набрання чинності договором (п. 8);

- умови збереження стану об'єкта оренди: дотримання вимог протиерозійної організації території.

- орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів (п. 28).

Державна реєстрація права оренди земельної ділянки за відповідачем на підставі Договору була проведена 20.02.2014, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.02.2014 № 18201732.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 27.06.2017 № 03 комісією було виявлено на вищезазначеній орендованій земельній ділянці рештки минулорічного соняшника, а також посіви соняшника на площі 7,98 га.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

За правилом ч. 1 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною першою статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимогі на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом частин 2 та 4 ст. 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV).

Згідно зі ст. 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 161-XIV на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Суд зазначає про необґрунтованість посилань позивача на те, що внаслідок недотримання відповідачем Нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 164, відбувається погіршення родючості орендованої земельної ділянки, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 37 Закону України Про охорону земель , з метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення.

Обов'язкова агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення передбачена і Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель (ст.ст. 1, 9).

Відповідно до п. 3.5 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 № 536, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2011 за № 1517/20255 (далі - Порядок), наявність паспорта є обов'язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування.

Пунктом 3.3 Порядку визначено, що агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки використовується при розрахунку, зокрема нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах.

При цьому, згідно з п. 2.1 Порядку, завданням агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення є визначення показників якісного стану ґрунту, їх зміни внаслідок господарської діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч наведеним нормам процесуального закону, позивачем у позовній заяві не наведено жодних посилань на результати агрохімічної паспортизації земельної ділянки, що була передана в оренду відповідачу, а під час судового розгляду зазначено про відсутність агрохімічного паспорту на передану в оренду земельну ділянку, відтак допустимі докази погіршення стану орендованої земельної ділянки внаслідок діяльності відповідача в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, недоведеність обставин, на які посилався позивач в обґрунтування заявленого позову, є підставою для відмови у його задоволенні в повному обсязі.

Документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем, у справі відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

1. В задоволенні позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Барви - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Суддя С.С. Гасанбеков