Рішення

від 10.07.2017 по справі 589/1540/17

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/1540/17

Провадження № 2/589/789/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року м.Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Литвинко Т. В.,

з участю секретаря судового засідання - Афанасенко Т. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом Шосткинського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1

- про стягнення допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що з 06.04.2015 ОСОБА_1 за його заявою було надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю. В ході перевірки належності безробітної особи до категорії зайнятих було виявлено, що ОСОБА_1 отримував дохід у ІІ кварталі 2015 року як самозайнята особа від ОСОБА_2 Таким чином, відповідач, порушуючи вимоги чинного законодавства щодо повідомлення про обставини, які впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, незаконно отримав допомогу по безробіттю у сумі 2 901,33 грн за період з 06.04.2015 по 23.09.2015.

Посилаючись на вказане, просять суд стягнути з відповідача на їх користь зазначену суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач про день, час і місце розгляду справи був неодноразово повідомлений належним чином, але в судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, про розгляд справи у його відсутності не надавав, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їх прав на соціальний захист від безробіття, основні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України Про зайнятість населення від 05.07.2012 № 5067-VI та Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02.03.2000 № 1533-III, в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про зайнятість населення безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 цього Закону статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Судом встановлено, що 06.04.2015 ОСОБА_1 звернувся до Шосткинського міськрайонного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, в якій зазначав про відсутність інших джерел доходу та підтверджував, що ознайомлений з правами та обов'язками безробітного, що визначені Законами України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". /а.с. 9/

Як вбачається з витягів із наказів про прийняті рішення наказом від 09.04.2015 № НТ150409 ОСОБА_1 було надано статус безробітного та відповідно до наказу від 14.04.2015 р. № НТ150414 призначено допомогу по безробіттю. Наказом від 23.09.2015 № 150923 виплату допомоги було припинено в зв'язку з працевлаштуванням відповідача. /а.с. 10/.

Згідно з ч. 3 ст. 3 вказаного Закону, зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

При проведенні звірки перебування у трудових відносинах та отримання доходу з ФОП ОСОБА_2 встановлено, що ФОП ОСОБА_2 у ІІ кварталі 2015 року нарахував ОСОБА_1 267,82 грн доходу як самозайнятій особі, з яких було виплачено відповідачу 227,65 грн.

Вказане підтверджується листом ФОП ОСОБА_2 № 5 від 22.02.2016 та актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 57 від 14.03.2016 р. /а.с. 5,6/.

Таким чином, відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю відносився до категорії зайнятого населення.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЗУ Про зайнятість населення , відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно положень частин 2, 3 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, від 13.02.2009 N 60/62, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 N 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 N 7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 7 Порядку від 13.02.2009 N 60/62, протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Відповідно до довідки від 24.11.2016 за період з 06.04.2015 по 23.09.2015 ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю на загальну суму 2 901 грн 33 к. /а.с. 11/.

Листом-претензією від 28.04.2016 позивач повідомив ОСОБА_1 про необхідність повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю протягом 15 календарних днів з дня отримання претензії. /а.с. 3/.

Доказів, які б підтверджували повернення ОСОБА_1 позивачу вказаної суми допомоги, суду не надано.

Аналізуючи наведені обставини, досліджені докази, враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився та доказів на спростування вимог позивача не надав, суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 110, 224-226 , суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Шосткинського міськрайонного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 2 901 грн 33 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1600 грн 00 к.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яку необхідно подати протягом 10 днів із дня отримання копії рішення.

У разі відмови у перегляді заочного рішення воно може бути оскаржено відповідачем у загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, які не були присутніми під час проголошення рішення суду, протягом цього строку з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. У разі оскарження рішення, якщо воно не було скасованим, воно набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області Т.В.Литвинко