Постанова

від 04.08.2017 по справі 816/854/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/854/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурнаховської Ю.Р.,

представника позивача - Гаврилова С.О.,

представника відповідача - Гаспаряна С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2017 року Виробничо-сервісне підприємство "Полтава-Автокомплект" /надалі - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі - відповідач; Кременчуцька ОДПІ/ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2016 № 0001831602, № 0001841602, № 0001851602; визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 13.12.2016 № 88452-16/592.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки, викладені в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість підприємства № 288/16-02-12-24/24833615 від 25.11.2016 не ґрунтуються на законі та зроблені без належних підстав, грубо порушують законодавчо встановлений порядок здійснення камеральної перевірки, порядок стягнення податкового боргу і порядок направлення податкової вимоги. Вказує, що оскаржувана податкова вимога суперечить законодавству та підлягає скасуванню на підставі пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України.

13 червня 2017 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект", оформленої актом № 288/16-02-12-24/24833615 від 25.11.2016, якою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктами 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України /а.с. 36-37/.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Виробничо-сервісне підприємство "Полтава-Автокомплект" (ідентифікаційний код 24833615) зареєстроване як юридична особа 14.07.1997 та взято на облік як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ (Комсомольське відділення) з 14.07.1997 /а.с. 8-11/.

Виробничо-сервісне підприємство "Полтава-Автокомплект" зареєстроване платником податку на додану вартість 06.10.1997, свідоцтво № 200119483 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 568222 /а.с. 7/.

25.11.2016 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ Іщенко Т.Б. проведено камеральну перевірку з питання своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного по податковому повідомленню-рішенню № 00000621500/38 від 03.10.2014 та деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, листопад 2015 року, березень 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року платника податку Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект", за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість підприємства № 288/16-02-12-24/24833615 від 25.11.2016 /а.с. 19/.

Перевіркою встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктами 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України. А саме:

- по податковому повідомленню-рішенню № 00000621500/38 від 03.10.2014 з граничним строком сплати 27.11.2015 сплачено: 26.02.2016 - податковий борг в сумі 44615 грн., 01.03.2016 - податковий борг в сумі 239913 грн., 25.03.2016 - податковий борг в сумі 107087 грн., 30.03.2016 - податковий борг в сумі 60932 грн. 85 коп.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість № 9237510144 від 20.11.2015 з граничним терміном сплати 30.11.2015 сплачено: 30.03.2016 - податковий борг в сумі 157390 грн. 15 коп., 26.04.2016 - податковий борг в сумі 98628 грн. 85 коп.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість № 9257542766 від 21.12.2015 з граничним терміном сплати 30.12.2015 сплачено: 26.04.2016 - податковий борг в сумі 31969 грн. 25 коп., 29.04.2016 - податковий борг в сумі 146794 грн.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість № 9060669594 від 20.04.2016 з граничним терміном сплати 30.04.2016 сплачено 23.05.2016 податковий борг в сумі 6078 грн. 80 коп.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість № 9080636591 від 19.05.2016 з граничним терміном сплати 30.05.2016 сплачено 29.06.2016 податковий борг в сумі 60267 грн. 70 коп.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість № 9101297370 від 17.06.2016 з граничним терміном сплати 30.06.2016 сплачено 26.07.2016 податковий борг в сумі 60267 грн. 70 коп.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість № 9125587418 від 20.07.2016 з граничним терміном сплати 30.07.2016 сплачено 25.08.2016 податковий борг в сумі 60267 грн. 70 коп.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість № 9151248503 від 22.08.2016 з граничним терміном сплати 30.08.2016 сплачено: 23.09.2016 - податковий борг в сумі 9470 грн., 30.09.2016 - податковий борг в сумі 50797 грн. 70 коп.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість № 9173419562 від 20.09.2016 з граничним терміном сплати 30.09.2016 сплачено 24.10.2016 податковий борг в сумі 60267 грн. 70 коп.

28.12.2016 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області на підставі акту № 288/16-02-12-24/24833615 від 25.11.2016 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0001831602, яким за затримку на 30, 26, 26, 24, 24 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 240619 грн. зобов'язано Виробничо-сервісне підприємство "Полтава-Автокомплект" сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 24061 грн. 96 коп. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" /а.с. 12/;

- № 0001841602, яким за затримку на 148, 121, 121, 118, 31 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 413242 грн. зобов'язано Виробничо-сервісне підприємство "Полтава-Автокомплект" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 82648 грн. 56 коп. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" /а.с. 13/;

- № 0001851602, яким Виробничо-сервісному підприємству "Полтава-Автокомплект" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в загальній сумі 106577 грн., у тому числі, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 106577 грн. /а.с. 14/.

Згідно з копією розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 28.12.2016 № 0001831602 позивачу нараховано штраф у розмірі 10% у загальній сумі 24061 грн. 96 коп. за затримку сплати грошового зобов'язання у загальній сумі 240619 грн. 60 коп., у тому числі: по податковій декларації з податку на додану вартість від 19.05.2016 № 9080636591 - кількість днів затримки 30, по податковій декларації з податку на додану вартість від 17.06.2016 № 9101297370 - кількість днів затримки 26, по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2016 № 9125587418 - кількість днів затримки 26; по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.09.2016 № 9173419562 - кількість днів затримки 24; по податковій декларації з податку на додану вартість від 22.08.2016 № 9151248503 - кількість днів затримки 24. /а.с. 54/.

Відповідно до копії розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 28.12.2016 № 0001841602 Виробничо-сервісному підприємству "Полтава-Автокомплект" нараховано штраф у розмірі 20% у загальній сумі 82648 грн. 56 коп. за затримку сплати грошового зобов'язання у загальній сумі 413242 грн. 80 коп., у тому числі: по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.11.2015 № 9237510144 - кількість днів затримки 148, по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.11.2015 № 9237510144 - кількість днів затримки 121, по податковій декларації з податку на додану вартість від 21.12.2015 № 9257542766 - кількість днів затримки 121, по податковій декларації з податку на додану вартість від 21.12.2015 № 9257542766 - кількість днів затримки 118, по податковій декларації з податку на додану вартість від 22.08.2016 № 9151248503 - кількість днів затримки 31 /а.с. 54/.

Як вбачається з копії розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 28.12.2016 № 0001851602 Виробничо-сервісному підприємству "Полтава-Автокомплект" нараховано штрафну санкцію у загальній сумі 106577 грн. за затримку сплати грошових зобов'язань на загальну суму 540885 грн. по податковому повідомленню-рішенню № 00000621500/38 від 03.10.2014 - кількість днів затримки - 91, 95, 119, 124; по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.11.2015 № 9237510144 - кількість днів затримки 121, по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.04.2016 № 9060669594 - кількість днів затримки 23, по податковій декларації з податку на додану вартість від 19.05.2016 № 9080636591 - кількість днів затримки 30 /зворот а.с. 54/.

Також 13.12.2016 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу № 88452-16/592, якою повідомлено Виробничо-сервісне підприємство "Полтава-Автокомплект" про те, що станом на 12.12.2016 сума податкового боргу становить 163501 грн. 70 коп., у тому числі, за грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): основний платіж - 56924 грн. 70 коп. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 106577 грн. /а.с. 16/.

Позивач не погодився податковими повідомленнями-рішеннями від 28.12.2016 № 0001831602, № 0001841602, № 0001851602 та податковою вимогою від 13.12.2016 № 88452-16/592, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 28 грудня 2016 року № 0001831602, № 0001841602 та № 0001851602, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

При цьому, пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, оскільки предметом контролю при проведенні камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій (розрахунків), то документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки). Камеральна перевірка може проводитися виключно на підставі даних, вказаних у податковій звітності. Також, термін проведення камеральних перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість обмежений 30 календарними днями, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2016 року № 0001831602, № 0001841602 та № 0001851602 винесені Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість підприємства № 288/16-02-12-24/24833615 від 25.11.2016, складеного за результатами проведеної камеральної перевірки з питань своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного по податковому повідомленню-рішенню № 00000621500/38 від 03.10.2014 /а.с. 20/ та деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2015 року (від 20.11.2015), листопад 2015 року (від 21.12.2015), березень 2016 року (від 20.04.2016), квітень 2016 року (від 19.05.2016), травень 2016 року (від 17.06.2016), червень 2016 року (від 20.07.2016), липень 2016 року (від 22.08.2016), серпень 2016 року (від 20.09.2016) /а.с. 19, 55-63, 97-99/.

При цьому, камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість підприємства, оформлена актом № 288/16-02-12-24/24833615 від 25.11.2016, була проведена відповідачем поза межами 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання вказаних вище податкових декларацій.

Судом встановлено, що Кременчуцькою об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення № 00000621500/38 від 03.10.2014, яким Виробничо-сервісному підприємству "Полтава-Автокомплект" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації № 9029034432 від 20.05.2014 за квітень 2014 року на суму 1245811 грн. /а.с. 20/.

Вказане податкове повідомлення-рішення № 00000621500/38 від 03.10.2014 оскаржено позивачем до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року у справі № 816/4134/14, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 12 березня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2016 року у справі № К/800/15737/15 касаційну скаргу Виробничо-сервісного підприємства "Полтава - Автокомплект" задоволено. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі №816/4134/14 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов Виробничо-сервісного підприємства "Полтава - Автокомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Гірмашсервіс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 03 жовтня 2014 року №00000621500/38 /а.с. 48-49/.

За приписами частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2016 року набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто 06 квітня 2016 року.

Згідно з підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У відповідності до пункту 60.5 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на вищевикладене, податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 00000621500/38 від 03.10.2014 вважається відкликаним з моменту набрання законної сили постановою Вищого адміністративного суду України від 06.04.2016 у справі № 816/4134/14, а саме, з 06.04.2016.

Пунктом 57.4 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

При цьому, підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, враховуючи, що податкове повідомлення-рішення № 00000621500/38 від 03.10.2014 є відкликаним, а визначені ним грошові зобов'язання не підлягають сплаті, суд вважає безпідставним застосування контролюючим органом до Виробничо-сервісного підприємства "Полтава - Автокомплект" штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків сплати зазначеного вище грошового зобов'язання.

Згідно відомостей інтегрованої картки з податку на додану вартість Виробничо-сервісного підприємства "Полтава - Автокомплект" станом на 24.11.2015 за позивачем рахувалася переплата у розмірі 252378 грн. 14 коп. /а.с. 70/. Крім того, як вбачається з інтегрованої картки з податку на додану вартість Виробничо-сервісного підприємства "Полтава - Автокомплект", 30.11.2015 зараховано кошти - надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ в розмірі 3641 грн. /а.с. 70/.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість:

- за жовтень 2015 року від 20.11.2015, у якій позивачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 256019 грн. /а.с. 63-65/;

- за листопад 2015 року від 21.12.2015, у якій позивачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 301486 грн. /а.с. 97-99/;

- за березень 2016 року від 20.04.2016, у якій позивачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 283471 грн. /а.с. 55/;

- за квітень 2016 року від 19.05.2016, у якій позивачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 361505 грн. /а.с. 56-57/;

- за травень 2016 року від 17.06.2016, у якій позивачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 240296 грн. /а.с. 58/;

- за червень 2016 року від 20.07.2016, у якій позивачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 355432 грн. /а.с. 59/;

- за липень 2016 року від 22.08.2016, у якій позивачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 425503 грн. /а.с. 60-61/;

- за серпень 2016 року від 20.09.2016, у якій позивачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 202865 грн. /а.с. 62/.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з відомостями інтегрованої картки з податку на додану вартість Виробничо-сервісного підприємства "Полтава - Автокомплект" 04.05.2016 контролюючим органом виключено з обліку суму по податковому повідомленню-рішенню № 00000621500 в розмірі 1245811 грн. /зворот а.с. 73/.

Однак, інтегрована картка з податку на додану вартість Виробничо-сервісного підприємства "Полтава - Автокомплект", витяги з якої наявні у матеріалах справи, не містить відомостей про скасування після 06.04.2016 пені та штрафних санкцій, що нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), визначеного позивачу податковим повідомленням-рішенням № 00000621500/38 від 03.10.2014, яке визнано протиправним та скасовано постановою Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2016 року у справі № К/800/15737/15, або відомостей про їх зарахування в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань.

На підтвердження сплати суми грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, листопад 2015 року, березень 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року, позивачем надано до суду платіжні доручення на загальну суму 2466500 грн. /а.с. 117, 119-122, 124-126, 128-132, 134-138, 140-141, 143-144, 146, 147/.

Як вбачається з матеріалів справи, кошти, що сплачувалися позивачем як податок на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість зараховувалися починаючи з 27.11.2015, серед іншого, у рахунок погашення податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню № 00000621500/38 від 03.10.2014, яке було визнано протиправним та скасовано постановою Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2016 року у справі № К/800/15737/15, та у рахунок погашення пені.

У письмових запереченнях проти позову представник відповідача пояснив, що станом на 04.05.2016 по платнику з податку на додану вартість значиться несплачена пеня в розмірі 60267 грн. 70 коп., яка утворилася за рахунок несплати суми по податковому повідомленню-рішенню № 00000621500/38 від 03.10.2014, але сплатою поточних нарахувань по деклараціям. Сума пені у розмірі 60267 грн. 70 коп. платником не сплачена, а погашена сплатою нарахувань по деклараціям з податку на додану вартість /зворот а.с. 36/.

Отже, з огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктами 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2016 року № 0001831602, № 0001841602 та № 0001851602 винесені Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішень, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку податковій вимозі від 13.12.2016 № 88452-16/592, якою Виробничо-сервісне підприємство "Полтава-Автокомплект" повідомлено про те, що станом на 12.12.2016 сума податкового боргу за грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 163501 грн. 70 коп., у тому числі: основний платіж - 56924 грн. 70 коп. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 106577 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України /у редакції чинній на час винесення оскаржуваної податкової вимоги/ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У письмових запереченнях проти позову представником відповідача надано пояснення, за змістом яких станом на 13.12.2016 за позивачем рахувався податковий борг з податку на додану вартість в сумі 106577 грн., що виник внаслідок несплати штрафних санкцій по податкових повідомленнях-рішеннях № 0000131200/26 від 09.03.2016 та № 0000151200/27 від 10.03.2016, а також податковий борг в сумі 56924 грн. 70 коп., що виник внаслідок несплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року /зворот а.с. 36/.

Судом встановлено, що позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року від 18.11.2016 (вх. № 9223173323 від 21.11.2016), у якій позивачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 506628 грн. /а.с. 150/.

За відомостями інтегрованої картки з податку на додану вартість Виробничо-сервісного підприємства "Полтава - Автокомплект" станом на 30.11.2016 за позивачем рахувалася недоїмка за вказаною податковою декларацією з ПДВ в сумі 56924 грн. 70 коп., яку було включено до оскаржуваної податкової вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області на підставі акту перевірки № 17/16-02-15-24/24833615 від 12.02.2016 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000131200/26 від 09.03.2016, яким позивача за затримку сплати грошового зобов'язання зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1600 грн. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" /а.с. 109/;

- № 0000151200/27 від 10.03.2016, яким позивача за затримку сплати грошового зобов'язання зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 104977 грн. за платежем за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" /зворот а.с. 109/.

Виробничо-сервісне підприємство "Полтава-Автокомплект" не погодилося з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржило їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі № 816/534/16, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016, адміністративний позов Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 09 березня 2016 року № 0000131200/26 та від 10 березня 2016 року №0000151200/27. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39780421) на користь Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект" (код ЄДРПОУ 24833615) витрати зі сплати судового збору в розмірі 8113,27 грн. (вісім тисяч сто тринадцять гривень 27 копійок) /а.с. 163-165, 166-167/.

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі № 816/534/16 набрала законної сили 29.08.2016.

Згідно з підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У відповідності до пункту 60.5 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на вищевикладене, податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 09 березня 2016 року № 0000131200/26 та від 10 березня 2016 року №0000151200/27 вважаються відкликаними з 29.08.2016.

Однак, 08.12.2016 контролюючим органом в інтегрованій картці з податку на додану вартість Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект" збільшено суму боргу позивача по штрафних санкціях по податковим повідомленням-рішенням № 0000151200/27 від 10.03.2016 та № 0000131200/26 від 09.03.2016, які вважаються відкликаними з 29.08.2016 /а.с.77-78/.

27.04.2017 контролюючим органом зараховано надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ в сумі 403298 грн., за рахунок яких погашено недоїмку по податку на додану вартість у розмірі 377794 грн. 32 коп., що рахувалася за позивачем у інтегрованій картці. Станом на 27.04.2017 в інтегрованій картці з податку на додану вартість Виробничо-сервісного підприємства "Полтава - Автокомплект" містяться відомості про наявність переплати з податку на додану вартість у сумі 25503 грн. 68 коп. /зворот а.с. 85/, що свідчить про те, що податковий борг, що рахувався за позивачем по інтегрованій картці станом на 27.04.2017, був погашений 27.04.2017.

Згідно з підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Відповідно до пункту 60.2 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Таким чином, податкова вимога від 13.12.2016 № 88452-16/592 вважається відкликаною 27.04.2017.

У подальшому 01.06.2017 Головним управлінням ДФС у Полтавській області було сформовано нову податкову вимогу № 753-17/1602, якою повідомлено Виробничо-сервісне підприємство "Полтава-Автокомплект" про те, що станом на 31.05.2017 сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 378573 грн. 32 коп., у тому числі: основний платіж - 378573 грн. 32 коп. /а.с. 93/.

Податкова вимога Головного управління ДФС у Полтавській області від 01.06.2017 № 753-17/1602 не оскаржується у даній справі.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Разом з тим, оскаржувана податкова вимога від 13.12.2016 № 88452-16/592 є відкликаною , тобто не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, та безпосередньо не породжує для позивача будь-яких обов'язків. З огляду на відсутність порушеного права, у суду відсутні підстави для захисту такого права.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 88452-16/592 від 13.12.2016 задоволенню не підлягають.

Таким чином адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частин 1, 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 7 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1544 гривні, з 1 травня - 1624 гривні, з 1 грудня - 1700 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року - 1355 гривень, з 1 травня - 1426 гривень, з 1 грудня - 1492 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року - 1689 гривень, з 1 травня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1860 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.

З огляду на вищевикладене, позивач мав сплатити судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру в розмірі 1600 грн. (за позовну вимогу немайнового характеру - про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 88452-16/592 від 13.12.2016) та судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру в розмірі 3199 грн. 31 коп. (213287 грн. 52 коп. х 1,5%).

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4807 грн. 41 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3858 від 23.05.2017 /том 1 а.с. 3/.

З огляду на вищевикладене, оскільки адміністративний позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39780421) витрати зі сплати судового збору на користь Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект" (ідентифікаційний код 24833615) в розмірі 3199 грн. 31 коп. (три тисячі сто дев'яносто дев'ять гривень тридцять одна копійка).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 28 грудня 2016 року № 0001831602.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 28 грудня 2016 року № 0001841602.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 28 грудня 2016 року № 0001851602.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39780421) витрати зі сплати судового збору на користь Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект" (ідентифікаційний код 24833615) в розмірі 3199 грн. 31 коп. (три тисячі сто дев'яносто дев'ять гривень тридцять одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 09 серпня 2017 року.

Суддя С.С. Сич