Рішення

від 08.08.2017 по справі 914/1175/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2017р.                                                                        Справа № 914/1175/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Легіон-Трейд”, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства фірми “Юлія”, м. Львів, м. Винники

про стягнення 23 354 грн. 68 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник

від відповідача: не з’явився

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Легіон-Трейд” до Приватного підприємства фірми “Юлія” про стягнення 23 354 грн. 68 коп., з яких: 19 605 грн. 25 коп. - основного боргу, 2 349 грн. 94 коп. – пені, 281 грн. 99 коп. – 3% річних та 1 117 грн. 50 коп. – інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 15.06.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.08.2017 р.

В судовому засіданні 08.08.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, просить позов задоволити повністю.

Позивач позовну заяву обґрунтовує тим, що на виконання умов договору поставки товару №24672, укладеного 14.07.2015 р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, позивач на підставі видаткових накладних поставив відповідачу товар в асортименті на загальну суму 19 605,25 грн. Відповідач за отриманий товар не розрахувався, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 19 605,25 грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків, складений сторонами за період з 01.09.2016 р. по 29.05.2017 р. За неналежне виконання договірних зобов’язань позивач на підставі п. 7.1 договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 2 349,94 грн. та у відповідності до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 281,99 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 1 117,50 грн.

Відповідач письмових пояснень чи заперечень по суті позовних вимог суду не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив. На адресу суду повернулися поштові конверти з ухвалами суду про порушення провадження у справі (які було надіслано відповідачу на поштову адресу зазначену позивачем у позовній заяві (79044, м. Львів, вул. Горбачевського, 15/33, яка відповідає поштовій адресі в договорі поставки товару №24672 від 14.07.2015 р.) та на юридичну адресу зазначену у позовній заяві (79495, м. Львів, м. Винники, вул. Лермонтова, 10, яка відповідає адресі як місцезнаходження юридичної особи відповідача згідно ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 07.06.2017 р.), з поштовими відмітками «за закінченням встановленого строку зберігання». Відтак, відповідач вважається належно повідомленим про час та місце судового засідання.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Легіон-Трейд” (постачальником) та Приватним підприємством фірми “Юлія” (покупцем) 14.07.2015 року було укладено договір поставки товару №24676 з додатками, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується постачати покупцю протягом дії договору товар, в кількості та асортименті, що вказані в товарних накладних, які є невід’ємною частиною договору, а покупець зобов’язується приймати і оплачувати товар в порядку і на умовах, передбачених договором (п. 1.1).

Розділом 2 визначено умови поставки товару, яким передбачено, що покупець, відповідно до своїх потреб протягом строку дії договору подає постачальнику усні або письмові замовлення на необхідний йому товар (п. 2.1.); поставка замовленої партії товару здійснюється постачальником не пізніше ніж на 3-ій робочий день з моменту прийняття замовлення або зарахування суми попередньої оплати (п. 2.3); постачальник одночасно із передачею відповідної партії товару, надає покупцю чи уповноваженій ним особі товарну накладну, документи, що підтверджують якість товару (п. 2.8).

Пунктами 3.1, 3.2 договору погоджено, що ціна одиниці товару та загальна вартість кожної партії в цілому вказується у товарних накладних на постачання товару, що є невід’ємною частиною договору. У ціну товару входить вартість упаковки та маркування.

Пунктами 4.2., 4.3 договору встановлено, що розрахунок за товар здійснюється на умовах відтермінування платежу. При відтермінуванні платежу, кошти за поставлений товар повинні бути перераховані покупцем в повній сумі на поточний рахунок постачальника не пізніше ніж на 21 календарний день з моменту відвантаження товару покупцю.

Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2015 р. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії цього договору ні одна із сторін не повідомила іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію чи змінити його окремі умови, цей договір визнається продовженим на цих же умовах на наступний рік (п. 10.1).

На підтвердження належного виконання умов договору поставки товару №24672 від 14.07.2015 р. позивач долучив до матеріалів справи підписані повноважними особами сторін без жодних зауважень видаткові накладні за період з 11 жовтня по 22 листопада 2016 року про поставку відповідачу товару в асортименті на загальну суму 19 605,22 грн.

Також позивач долучив до матеріалів справи підписаний та скріплений печатками сторін Акт звірки розрахунків за період з 01.09.2016 р. по 29.05.2017 р., згідно якого сальдо на користь позивача станом на 30.05.2017 р. становить 19 605,25 грн.

05.05.2017 р. (згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення) відповідачу було вручено претензію №66 від 04.05.2017 р. про погашення заборгованості на суму 19 605,25 грн., яка виникла за договором поставки №24672 від 14.07.2015 р., до 14 травня 2017 р., проте така залишена відповідачем без відповіді, а борг не оплаченим.

Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки товару по своєчасній оплаті товару, відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача 19 605,25 грн. - основного боргу, 2349 грн. 94 коп. - пені, 281 грн. 99 коп. - 3% річних та 1 117 грн. 50 коп. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач підписавши Акт звірки розрахунків підтвердив, що станом на 30.05.2017 р. його заборгованість перед позивачем складала 19 605,25 грн., доказів погашення вказаної заборгованості суду не давав, таким чином позовні вимоги в частинні стягнення основного боргу в розмірі 19 605,25 грн. підлягають задоволенню.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема – сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що у разі невиконання чи неналежного виконання покупцем умов вказаних у пунктах 4.2 та 4.3 договору він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості по оплаті товару за кожен день прострочення платежу.

Що стосується позовної вимог в частині стягнення пені в розмірі 2 349 грн. 94 коп., нарахованої позивачем на підставі п. 7.1 договору, то дана вимога підлягає частковому задоволенню оскільки при здійсненні розрахунку пені за період з 14.12.2016 р. по 06.06.2017 р., позивачем не повністю враховано п. 4.3 договору, яким погоджено що кошти за поставлений товар повинні бути перераховані покупцем в повній сумі на поточний рахунок постачальника не пізніше ніж на 21 календарний день з моменту відвантаження товару покупцю, та ч. 6 ст. 232 ГК України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд здійснивши перерахунок пені окремо по кожній видатковій накладній у відповідні періоди, з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та в межах заявленого позивачем періоду (за видатковою накладною №Лс-0008102 в період з 14.12.2016 р. по 06.06.2017 р., за видатковою накладною №Жв-0003660 в період з 14.12.2016 р. по 01.05.2017 р., за видатковими накладними №Жв-0005045 та №Жв-0005236 в період з 14.12.2016 р. по 03.05.2017 р., за видатковою накладною №Жв-0006118 в період з 14.12.2016 р. по 08.05.2017 р., за видатковою накладною №Жв-0006656 в період з 14.12.2016 р. по 09.05.2017 р., за видатковою накладною №Жв-0007125 в період з 14.12.2016 р. по 10.05.2017 р., за видатковою накладною №Жв-0007861 в період з 14.12.2016 р. по 11.05.2017 р., за видатковою накладною №Жв-0008507 в період з 14.12.2016 р. по 15.05.2017 р., за видатковими накладними №Жв-0009089 та №Жв-0009302 в період з 14.12.2016 р. по 16.05.2017 р., за видатковою накладною №Жв-0009599 в період з 14.12.2016 р. по 17.05.2017 р., за видатковими накладними №Лс-0004328 та №Лс-0004761 в період з 14.12.2016 р. по 02.06.2017 р., за видатковою накладною №Лс-0006034 в період з 14.12.2016 р. по 06.06.2017 р., за видатковою накладною №Лс-0007263 в період з 14.12.2016 р. по 06.06.2017 р.), вважає що обґрунтована сума пені, яка підлягає до стягнення складає 2 306 грн. 20 коп., в решті частині позовна вимога про стягнення пені (а саме, в частині суми 43,74 грн.) є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період 14.12.2016 р. по 06.06.2017 р., складають 281 грн. 99 коп., та стягнення інфляційних втрат, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період грудень 2016 р. по квітень 2017 р. складають 1 117 грн. 50 коп., то дані суми розраховані відповідно до ст. 625 ЦК України, і позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 19 605,25 грн. - основного боргу, 2 306 грн. 20 коп. - пені, 281 грн. 99 коп. - 3% річних та 1 117 грн. 50 коп. - інфляційних нарахувань підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 43 грн. 74 коп. суд відмовляє.

Судовий збір покладається на відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст.193, 232, 265 ГК України, ст.ст. 509, 526, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 712 ЦК України , ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82 – 85, 116 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства фірми “Юлія” (79495, м. Львів, м. Винники, вул. Лермонтова, буд. 10, ідентифікаційний код 23887572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Легіон-Трейд” (79005, м. Львів, вул. Туган-Барановського, буд. 24, ідентифікаційний код 35968493) 19 605 грн. 25 коп. - основного боргу, 2 306 грн. 20 коп. - пені, 281 грн. 99 коп. - 3% річних, 1 117 грн. 50 коп. - інфляційних нарахувань та 1 597 грн. 00 коп. - судового збору.

3.          В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 43 грн. 74 коп. відмовити.

4.          Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.08.2017 року.

Суддя Морозюк А.Я.