Постанова

від 08.08.2017 по справі 910/7791/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2017 р. Справа№ 910/7791/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Агрикової О.В.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Рудяк О.І. довіреність № 22 від 26.12.16

від відповідача: Іванова Х.О. довіреність № 5 від 01.07.17

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-Трейдінг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21 червня 2017 року

у справі №910/7791/17 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Агро Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-Трейдінг"

про стягнення заборгованості у розмірі 474 214 грн. 18 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Агро Трейд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості у розмірі 474 214,18 грн. (т.І, а.с.6-8).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 червня 2017 року у справі №910/7791/17 позов задоволено повністю (т.ІІ, а.с. 160-172).

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Колос-Трейдінг" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти постанову, якою рішення Господарського суду міста Києва від 21 червня 2017 року у справі № 910/7791/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 липня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Колос-Трейдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 червня 2017 року у справі №910/7791/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Пономаренко Є.Ю.

17 липня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Колос-Трейдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 червня 2017 року у справі №910/7791/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 08 серпня 2017 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07 серпня 2017 року у зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для розгляду справи № 910/7791/17, сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів - Агрикової О.В., Жук Г.А.

08 серпня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Колос-Трейдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 червня 2017 року у справі №910/7791/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Жук Г.А.

У судовому засіданні 08 серпня 2017 року представник ТОВ "Колос-Трейдінг" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник ТОВ "Інвест Агро Трейд" у судовому засіданні 08 серпня 2017 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

30 березня 2015 року між ТОВ "Колос-Трейдінг" (далі - відповідач), як продавецем та ТОВ "Інвест Агро Трейд" (далі - позивач), як покупцем укладено Договір купівлі-продажу № 0104, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар, асортимент, ціна за одиницю, строк поставки та базис поставки якого визначені сторонами у специфікації, що є додатком до цього договору (т.І, а.с. 9-11).

Ціна цього договору складається з загальної ціни товару, що продається згідно цього договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору покупець повинен протягом трьох банківських днів, після підписання договору сплатити за товар у сумі, що визначена у специфікації, до моменту його передання продавцем.

Згідно з п. 4.1. Договору товар поставляється покупцю без будь-якої упаковки та тари на умовах ЕХW (Інкотермс 2010) на базисі поставки товару, згідно специфікації, що є додатком до цього договору.

Відповідно до п. 4.3 Договору, продавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання на свій рахунок грошової суми, визначеної у специфікації, передає покупцю: 4.3.1 дозвіл на переоформлення товару; 4.1.2 довіреність на переоформлення товару.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється в день поставки та оформлюється видатковою накладною. Датою поставки є дата видаткової накладної.

За змістом п. 4.7 Договору ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження та право власності на товар переходить до покупця з моменту поставки товару.

Продавець зобов'язаний передати товар в кількості, вказаній в специфікації до цього договору, а покупець - прийняти товар згідно умов цього договору. Покупець зобов'язаний оплатити товар згідно цього договору (п.п. 5.1. та 5.2. Договору).

Строк дії цього договору розпочинається з моменту підписання та припиняється 31.12.2015 р., але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.2. Договору).

31 березня 2015 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі - продажу № 0104 Вказаною угодою сторони дійшли до взаємної згоди, що факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою, зазначеними у рахунках та/або видаткових накладних, або факт оплати рахунка означає згоду постачальника та покупця з умовами поставки та умовами оплати товару (якщо вони зазначені в рахунках постачальника), ціною, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою товару, які зазначені у рахунках постачальника та/або видаткових накладних. (т.І, а.с. 12).

Також сторонами підписано Специфікації до цього Договору, що є Додатками до цього Договору (Додатки 1-6, 9, 11) щодо поставки наступного товару:

1) Відповідно до Специфікацій № 1 від 29.12.2015: назва товару - Висівки пшеничні гранульовані 2015 рік - у кількості 350 тонн, якість по ДСТУ - ДСТУ 3016-95 "Висівки кормові пшеничні і житні. Технічні умови", вартість - 983500 грн. 00 коп. з ПДВ (т.І, а.с. 13);

2) Відповідно до Специфікацій № 2 від 21.01.2016: назва товару - Висівки пшеничні гранульовані 2016 рік - у кількості 150 тонн, якість по ДСТУ - ДСТУ 3016-95 "Висівки кормові пшеничні і житні. Технічні умови", вартість - 385500 грн. 00 коп. з ПДВ (т.І, а.с. 14);

3) Відповідно до Специфікацій № 3 від 01.03.2016: назва товару - Висівки пшеничні гранульовані 2016 рік - у кількості 610 тонн, вартість - 2135000 грн. 00 коп. з ПДВ (т.І, а.с. 15);

4) Відповідно до Специфікацій № 4 від 22.02.2016: назва товару - Висівки пшеничні гранульовані 2016 рік - у кількості 3500 тонн, якість по ДСТУ - ДСТУ 3016-95 "Висівки кормові пшеничні і житні. Технічні умови", вартість - 1750000 грн. 00 коп. з ПДВ(т.І, а.с. 16);

5) Відповідно до Специфікацій № 5 від 11.03.2016: назва товару - Висівки пшеничні гранульовані 2016 рік - у кількості 3500 тонн, якість по ДСТУ - ДСТУ 3016-95 "Висівки кормові пшеничні і житні. Технічні умови", вартість - 700000грн. 00 коп. з ПДВ(т.І, а.с. 17);

6) Відповідно до Специфікацій № 6 від 15.03.2016: назва товару - Висівки пшеничні гранульовані 2016 рік - у кількості 3500 тонн, якість по ДСТУ - ДСТУ 3016-95 "Висівки кормові пшеничні і житні. Технічні умови", вартість - 1050000 грн. 00 коп. з ПДВ (т.І, а.с. 18);

7) Відповідно до Специфікацій № 10 від 23.05.2016: назва товару - Висівки пшеничні гранульовані 2016 рік - у кількості 3520 тонн, якість по ДСТУ - ДСТУ 3016-95 "Висівки кормові пшеничні і житні. Технічні умови", вартість - 1408000 грн. 00 коп. з ПДВ (т.І, а.с. 19);

8) Відповідно до Специфікацій № 11 від 08.07.2016: назва товару - Висівки пшеничні гранульовані 2016 рік - у кількості 4050 тонн, якість по ДСТУ - ДСТУ 3016-95 "Висівки кормові пшеничні і житні. Технічні умови", вартість - 4860000 грн. 00 коп. з ПДВ (т.І, а.с. 20).

Як зазначає позивач, з моменту укладення договору ним було сплачено Відповідачу за товар 31540029,10 грн., проте Відповідачем було передано Позивачу товар на загальну суму 31065814,92 грн., при цьому за період з 01.01.2016 по 21.07.2016 р. позивачем сплачено відповідачу 25628325,82 грн. і одержано товару на 26102540,00 грн., враховуючи викладені обставини станом на 21.07.2016 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 474214,18 грн.

Відповідачем виставлено позивачу рахунки на оплату товару (а.с. 132-134, 145-148).

Позивачем у період з 01.01.2016 р. по 21.07.2016 р., відповідно до п. 3.1. Договору в якості попередньої оплати на поставку товару, сплачено відповідачу грошові кошти на загальну суму в розмірі 25628325,82 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень дорученнями за період з 11.01.2016 р. по 21.07.2016 р. та виписками по рахунку позивача (т.ІІ, а.с. 8-139, 141-155).

Після здійснення Позивачем попередньої оплати на виконання умов Договору купівлі - продажу № 0104 від 30.03.2015 р. відповідач у період з 05.01.2016 р. по 16.07.2016 р. здійснив поставку, а відповідач прийняв товар на загальну суму 26102540,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (т.І, а.с. 30-131).

24 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 72 від 24.02.2017 р. у якій зазначив про існування за відповідачем заборгованості у сумі 474214,18 грн. та вимагав у семиденний строк від дня направлення даної претензії (вимоги) повернути грошові кошти у сумі 207860,00 грн. (т.І, а.с. 25). Направлення вказаної претензії підтверджується наявними у матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку від 24.02.2017 р. (т.І, а.с. 26).

Проте відповідачем зазначену претензію залишено без відповіді та реагування, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 474214,18 грн., що відповідає вартості передплаченого позивачем та непоставленого відповідачем товару.

Стаття 538 ЦК України визначає, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 615 ЦК України).

Частиною 3 ст. 612 ЦК України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (аналогічні положення передбачені ч.2 ст.220 ГК України).

Поряд з цим, статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 3-127гс11(43/308-10) зазначено, що умовою застосування норми ч. 2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

При цьому, відповідачем не надано доказів поставки товару на суму передплати у розмірі 474214,18 грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Поряд з цим відповідачем не надано належних та допустимих доказів (договору, листування, банківських виписок) на підтвердження доводів про погашення заборгованості відповідача перед позивачем шляхом переведення боргу, яке було виконано перерахуванням грошових коштів на користь ТОВ "Атлантік-Б".

Таким чином, оскільки у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов'язань з поставки товару згідно умов Договору, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів поставки товару або повернення суми попередньої оплати, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 474 214,18 грн., що в свою чергу відповідає вартості передплаченого та непоставленого за вказаним Договором товару, підлягає задоволенню.

У п. 3.9.2 постанови пленуму вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про безпідставність доводів відповідача про необґрунтованість відхилення його клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21 червня 2017 року у справі №910/7791/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-Трейдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 червня 2017 року у справі №910/7791/17 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-Трейдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 червня 2017 року у справі №910/7791/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21 червня 2017 року у справі №910/7791/17 залишити без змін.

3. Справу №910/7791/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Г.А. Жук

О.В. Агрикова