Рішення

від 01.08.2017 по справі 140/2543/16-ц

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 140/2543/16-ц

Провадження № 2/140/109/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2017 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Путій З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові

цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю НемирівЛатІнвест про визнання договору оренди землі недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

04.11.2016 року до суду з позовом звернулася ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним , вказавши в позові, що вона являється власником земельної ділянки (паю), загальним розміром 2,8032 га., кадастровий номер 0523086600:02:001:0023, яка розташована на території Рубанської сільської ради Немирівського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказана земельна ділянка належить їй на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Немирівського районного нотаріального округу 06 липня 2013 року, відповідно до якого дана земельна ділянка була успадкована ОСОБА_1 після смерті її матері - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 03 травня 2012 року.

На підставі вказаного правовстановлюючого документу було здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за нею у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить ОСОБА_4 за № 5794571 від 06 липня 2013 року.

На початку 2014 року позивачці стало відомо про те, що належною її земельною ділянкою (паєм) користується вже тривалий час відповідач - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю НемирівЛатІнвест . Вирішивши перевірити даний факт, її було надано копію Договору оренди землі (паю) від 21 січня 2009 року.

Відповідно до умов вказаного Договору оренди земельної ділянки якоби її покійна мати - ОСОБА_3 надала в строкову оренду терміном на 10 років відповідачу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю НемирівЛатІнвест , належну її на сьогоднішній день земельну ділянку.

Вказаний договір оренди був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру 26 липня 2010 року (через більше ніж півтора року після укладення), про що свідчить відповідна відмітка на тексті Договору.

Вона категорично стверджує про те, що її покійна мати не заключала із відповідачем вказаного вище Договору оренди землі.

Підпис який зроблений невідомо ким у графі орендодавець оскаржуваного Договору оренди, належать не покійній матері. Навіть простим порівнянням підпису на Договорі і, зокрема, підпису в заповіті покійної від 06 березня 2002 року, посвідченого посадовою особою Рубанської сільської ради Немирівського району, вбачається разюча невідповідність.

Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України, воявилевлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. В ст. 215 ЦК України чітко зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до вимог ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В даному випадку Договір оренди землі від 21 січня 2009 року, на підставі якого на сьогоднішній день незаконно користується відповідач її земельною ділянкою, якого покійна мати не підписувала, не відповідає вимогам цивільного законодавства, і повинен бути визнаний судом недійсним.

Крім того, сам текст Договору та умови викладені в ньому суттєво не відповідають вимогам Закону України Про оренду землі .

В ст. 15 Закону України Про оренду землі , зазначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), …, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; …, умови передачі у заставу та внесення до статутного фону права оренди земельної ділянки.

Аналізуючи текст вказаного оскаржуваного Договору, у ньому:

- в розділі Предмет договору та Об'єкт оренди не визначено, яка саме земельна ділянка передається в оренду, не вказано її кадастровий номер, та на підставі яких правовстановлюючих документів перебуває земельна ділянка у власності та хто є її власником,

- не вказано одну із обов'язкових істотних умов договору, а саме - не передбачені умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є суттєвим порушенням прав, що позбавляє можливості контролювати використання земель і збереження прав власності,

- незрозуміло чи встановлено на орендовану земельну ділянку обмеження (обтяження) та права третіх осіб.

- відсутній план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, хоча відповідно до вимог ч. 4 ст. 15 Закону України Про оренду землі вказані вимоги повинні були бути невід'ємною частиною договору.

У ст. 15 Закону України Про оренду землі встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, … є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, який діє згідно доручення в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5, який діє згідно доручення в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить в задоволенні позову відмовити.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, вислухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, оскільки вони відповідають вимогам закону та підтверджуються матеріалами справи.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Немирівського районного нотаріального округу, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 03 травня 2012 року, є її донька ОСОБА_1, спадщина на яке видане свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 2,8032 га., яка розташована на території Рубанської сільської ради Немирівського району Вінницької області. Земельна ділянка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН № 020685, який виданий 16 лютого 2004 року Немирівською райдержадміністрацією та Немирівським районним відділом земельних ресурсів Вінницької області на підставі розпорядження № 425 Немирівської районної державної адміністрації від 17.12.2003 року. Кадастровий номер земельної ділянки - 0523086600:02:001:0023. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а. с. 8 ). Також даний факт підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( а. с. 9 ) та копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі ( а. с. 10 ).

Відповідно до копії заповіту від 06 березня 2002 року ОСОБА_3 все своє майно де б воно не було із чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті та право на земельну частку (пай) та майновий пай і на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_1 ( а. с. 17 ).

Згідно висновку експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи від 15.06.2017 року № 2079/2080/17-21: 1) Підпис від імені ОСОБА_3 у Договору оренди землі від 21 січня 2009 року після слів Підпис сторін з лівої сторони нижче ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 , виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів; 2 ) Підпис від імені ОСОБА_3 у Договору оренди землі від 21 січня 2009 після Підпис сторін з лівої сторони нижче ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 , - виконаний не самою ОСОБА_3, а іншою особою ( а. с. 45-49 ).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 є власницею земельної ділянки площею 2,8032 га., кадастровий номер 0523086600:02:001:0023, що розташована на території Рубанської сільської ради Немирівського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

На підставі договору оренди від 21 січня 2009 року спадкодавець ОСОБА_3 передала земельну ділянку площею 2,8032 га. в оренду ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю НемирівЛатІнвест . При цьому в спірному договорі оренди землі зазначено, що невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди. В самому договорі оренди землі мається відмітка про те, що він зареєстрований в Немирівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.07.2010 року ( а. с. 12 ).

Орендодавець ОСОБА_3 померла 03 травня 2012 року.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ст. ст. 13 , 14 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на час укладення договору оренди) договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позивачка, обґрунтовуючи своє право на оспорення договору оренди землі зазначила, що вона є спадкоємцем ОСОБА_3 та посилалася на те, що оспорюваний нею договір, укладений 21 січня 2009 року, даний договір був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру 26 липня 2010 року, зважаючи на що зміст правочину суперечить нормам ЦК України , а це відповідно до ст. 203 та ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст. 215 , 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України .

Згідно з ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

У відповідності до ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність, тобто здатність фізичної особи мати цивільні права та обов'язки, фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України ).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним (ст. 203 ЦК України ).

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, не має значення для визнання правочину недійсним.

Представником відповідача ОСОБА_5 заявлено заяву про застосування строку позовної давності, в якій просить відмовити в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності. Зокрема де зазначив, що право власності на спадкове майно було оформлене позивачкою 06 липня 2013 року, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06 липня 2013 року. На момент оформлення права на спадщину, позивачка отримувала ОСОБА_4 з державного земельного кадастру про земельну ділянку, відомості якого передбачають і інформацію про право користування земельною ділянкою. Тому вважає, що за таких обставин, позивачці в момент оформлення (у 2013 році) було відомо про існування договору оренди землі.

Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 5794571 та копія витягу № 34454679 про реєстрацію в Спадковому реєстрі ( а. с. 9, 10 ), що передбачає інформацію про право користування земельною ділянкою позивачем, як зазначив у заяві представник відповідача, не містить інформацію про використання земельної ділянки на праві оренди за договором ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю НемирівЛатІнвест .

Розглядаючи зазначену вимогу, суд виходить з того, що, відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Посилання відповідача на те, що позивачкою пропущено строк позовної давності, який треба обраховувати з 26 липня 2010 року, тобто з дати державної реєстрації переходу права власності на земельну ділянку до позивачки є безпідставним. Адже відповідно до ст. 261 ч. 1 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що позивачці 06 липня 2013 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на успадковану земельну ділянку, про порушення свого права вона дізналася на початку 2014 року, коли їй при перевірці данного факту було вручено копію договору оренди землі (паю) від 21 січня 2009 року, а отже строк позовної давності нею не пропущено.

Крім того, відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи спадкодавець не підписував оскаржуваний договір, то, відповідно, є підстави вважати моментом, коли позивач як спадкоємець дізнався про порушення його права саме момент звернення до відповідача з пропозицією про визнання Договору оренди землі (паю) недійсним.

Судові витрати підлягають до стягнення на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 6, 13,14, 17, 19, 31 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 638,792 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди землі (паю) від 21 січня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю НемирівЛатІнвест , код 35365643, в особі ОСОБА_6, який зареєстровано 26 липня 2010 року у Вінницькій регіональній філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру ,

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю НемимрівЛатІвест , код 3536643, земельну ділянку загальним розміром 2,8032 га., кадастровий номер 0523086600:02:001:0023, яка розташована на території Рубанської сільської ради Немирівського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і яка належить ОСОБА_1 на праві власності.

Скасувати державну реєстрацію Договору оренди землі (паю) від 21 січня 2009 року між її матір'ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю НемирівЛатІнвест , код 35365643, в особі ОСОБА_6, який зареєстровано 26 липня 2010 року у Вінницькій регіональній філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру .

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю НемирівЛатІнвест , код 35365643, на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 551,20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: