Постанова

від 09.08.2017 по справі 802/1191/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 серпня 2017 р. Справа № 802/1191/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий Дім-ЛТД"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду адміністративним позовом звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий Дім-ЛТД" (далі - ТОВ "Теплий Дім-ЛТД") про стягнення податкового боргу в сумі 1473 грн. 94 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати юридичних осіб за 2014 рік в сумі 1473 грн. 94 коп.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації. Проте, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд і вирішення справи у відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Заборгованість з орендної плати юридичних осіб у товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий Дім-ЛТД" виникла внаслідок самостійно поданої податкової декларації з плати за землю за 2014 рік, внаслідок прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 27 листопада 2015 року.

Податковий борг з орендної плати юридичних осіб підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с. 21-26).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 14.1.147 ст. 14 ПК України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п. 14.1.72 ст. 14 ПК України земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Пункт 14.1.136 ПК України визначає, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Таким чином, з вказаних норм вбачається, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та безпосередньо землекористувачі, а орендної плати - орендарі земельних ділянок.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно із пунктом 286.3 ст. 286 ПК України, платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Пунктом 287.3 ст. 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом на адресу відповідача надсилалась податкова вимога № 1237 від 03 жовтня 2011 року (а.с. 34). Проте, товариство з обмеженою відповідальністю "Теплий Дім-ЛТД" вказану вимогу не отримало, що підтверджується копію конверта (а.с. 33). Однак, відповідно до п. 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пункт 59.5 ст. 59 ПК України визначає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного та враховуючи те, що податковий борг відповідачем не сплачено, доказів погашення податкової заборгованості не надано, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий Дім-ЛТД" (вул. Київська, 146, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 30164704) податковий борг в сумі 1473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) гривні 94 копійки.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна