Постанова

від 15.06.2017 по справі 804/361/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 р. Справа № 804/361/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аструм Люкс" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аструм Люкс" (далі - відповідач), в якому просила надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 111 104,25 грн. за рахунок майна ТОВ "Аструм Люкс" (код ЄДРПОУ 37148846), що перебуває у податковій заставі.

Позов мотивовано тим, що відповідач має податковий борг в розмірі 111 104,25 грн., який виник внаслідок несплати грошових зобов'язань по декларації з ПДВ та на підставі донарахованих сум грошових зобов'язань по податковим повідомленням-рішенням. Позивачем вживались заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі, позивач звертався до суду з позовами про стягнення податкової заборгованості та надсилалась податкова вимога. Однак, вказані заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем, оскільки інкасові доручення були повернуті без виконання, по причині наявності на виконанні іншої постанови про арешт коштів та відсутності коштів на рахунку. Тому, просить суд надати дозвіл на погашення усієї податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 122, ч. 4, ч. 6 ст. 128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст. 122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аструм Люкс" перебуває на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно довідки ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області (а.с.7), за відповідачем рахується податковий борг в сумі 111 104, 25 грн.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2016 року у справі № 804/5986/14 за поданням ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до ТОВ "Аструм Люкс" про стягнення коштів за податковим боргом, стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Аструм Люкс", податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 15 189,95 грн; стягнуто з ТОВ "Аструм Люкс" суму грошового зобов'язання за узгодженим податковим повідомленням-рішенням № 0003012306 від 27.09.2012 року у розмірі 42 900,00 грн.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015 року, у справі № 804/8370/14 за позовом ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до ТОВ "Аструм Люкс" про стягнення заборгованості, стягнуто з ТОВ "Аструм Люкс" суму грошового зобов'язання за узгодженим податковим повідомленням-рішенням № 00022112203 від 11.09.2013 року у розмірі 53 014,30 грн.

Державною податковою інспекцією у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, на виконання вказаних судових рішень, пред'являлись до установи банку, де обслуговувався відповідач, інкасові доручення для примусового стягнення коштів. Однак, останні були повернуті податковому органу без виконання, по причині наявності на виконанні іншої постанови про арешт коштів та відсутності коштів на рахунку, що підтверджується копіями інкасових доручень (розпоряджень) з відповідними відмітками фінансової установи про їх повернення без виконання (а.с.19-22).

Як вбачається з матеріалів справи, податковим керуючим ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області Кузнецовою К.А. на підставі рішення першого заступника начальника ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 17622/10/04-66-25-23 від 07.10.2014 року про опис майна у податкову заставу (а.с.10) складено акт опису майна № 1/37148846 від 08.12.2014 рокуплатника податків ТОВ "Аструм Люкс". (а.с.9).

Оскільки вжиті заходи щодо стягнення заборгованості не призвели до погашення боргу, контролюючий орган звернувся до суду з позовними вимогами про надання дозволу на його погашення за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі ТОВ "Аструм Люкс".

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положенням п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідачем не сплачено у встановлені строки податковий борг, а судове рішення про стягнення суми вказаного податкового боргу з рахунків у банку, що обслуговує відповідача, не виконано.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворює податковий борг.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України, передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Положенням п. 89.1 ст. 89 ПК України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.1, 89.1.2 вказаної статті Кодексу).

Відповідно п. 89.2 зазначеної статті ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 ст. 89 зазначеного Кодексу встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно абз. 2 п. 95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.4 ст. 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Таким чином, основними умовами для звернення до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.

Враховуючи, що податковий борг у сумі 111 104,25 грн. відповідачем не погашено, його стягнення з рахунків відповідача не відбулося, суд дійшов до висновку про наявність підстав для надання дозволу на погашення вказаної суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що знаходиться в податковій заставі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аструм Люкс" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - задовольнити.

Надати Державній податковій інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аструм Люкс" (код ЄДРПОУ 37148846) за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі в розмірі 111 104, 25 гривень (сто одинадцять тисяч сто чотири гривні 25 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко