Постанова

від 19.02.2010 по справі 41075/09/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19.02.2010 р. справа №2а-41075/09/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання -Русецький І.В.,

за участі представників:

позивача - Рум'янцева І.І.,

відповідача - Черніченко І.Ю., Демченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові провизнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень, , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Державне підприємство Завод ім. В.О. Малишева звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові щодо проведення документальної невиїзної перевірки з питань взаємовідносин з ТОВ ПКФ Максі-маркетинг за квітень 2008р., про визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки від 04.02.2009р. №232/41-019/14315629, про визнання протиправними дій щодо внесення змін у акт рішенням про розгляд заперечень від 17.02.2009р. №2056/10/41-036, про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.02.2009р. №0000050841/0, від 20.03.2009р. №0000050841/1, від 27.05.2009р. №0000050841/2, від 13.08.2009р. №0000050841/3.

В обґрунтування заявлених вимог указав, що без наявності передбачених законом підстав податковим органом була проведена документальна невиїзна перевірка, в ході якої були безпідставно використані витребувані у ДП Завод ім. В.О. Малишева документи. Стверджував, що укладений між ДП Завод ім. В.О. Малишева (в якості покупця) та ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг від 24.04.2009р. №354дп відповідає вимогам закону, був виконаний сторонами договору, так як товар за даним договором був поставлений продавцем та оплачений покупцем, документи складені належно, претензій сторони даного договору одна до одної не мають. Отриманий за названим договором товар використаний у власній господарській діяльності ДП Завод ім. В.О. Малишева , що свідчить про помилковість викладеного в акті від 04.02.2009р. №232/41-019/14315629 висновку про порушення п.п.7.4.1 і п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України Про ПДВ . В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкова просив у позові відмовити.

В обґрунтування заперечень проти позову указав, що укладений між позивачем -ДП Завод ім. В.О. Малишева (в якості покупця) та ТОВ ПКФ Максі -Маркетинг (в якості продавця) договір від 24.04.2009р. №354дп є нікчемним, жодних юридичних наслідків в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створює, а тому ДП Завод ім. В.О. Малишева неправомірно включило до складу податкового кредиту з ПДВ виписану в межах згаданого договору податкову накладну на суму 660.072,00грн. (в тому числі ПДВ -110.012,00грн.). В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи і вимоги заперечень проти позову, просили суд ухвалити рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав та мотивів.

Позивач - Державне підприємство Завод ім. В.О. Малишева пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з ідентифікаційним кодом 14315629, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в СДПІ по РВПП у місті Харкові. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

04.02.2009р. СДПІ по РВПП у м.Харкові була проведена документальна невиїзна перевірка ДП Завод ім. В.О. Малишева (код за ЄДРПОУ -14315629) з питань правових відносин з ТОВ ПКФ Максі-маркетинг (код за ЄДРПОУ -34731762) за квітень 2008р.

Результати перевірки оформлені актом від 04.02.2009р. №232/41-019/19315629.

Суд відзначає, що приписами ст.20 Закону України Про систему оподаткування , ст.2 Закону України Про державну податкову службу в Україні , ст.2 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами контроль за правильністю обчислення суб'єктами права, що мають статус платників податків, розміру податкових зобов'язань покладений на органи державної податкової служби України.

Означений контроль за змістом ст.ст.8-11 Закону України Про державну податкову службу в Україні здійснюється шляхом реалізації органами державної податкової служби України права на проведення документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Нормами чинного законодавства України підстав для проведення документальних невиїзних перевірок не встановлено, що означає наявність у податкових органів повноважень визначати необхідність проведення таких перевірок на власний розсуд.

Оскільки позивач листом від 15.10.2008р. за вих. №88/45 (а.с.81) самостійно подав до СДПІ по РВПП у м.Харкові документи за взаємовідносинами з ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг , то суд не вбачає протиправності в діях відповідача по проведенню документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205; далі за текстом -Порядок) визначено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Результати проведеної відповідачем у спірних правовідносинах документальної невиїзної перевірки були оформлені саме актом. Відтак, суд наголошує на відсутності підстав для визнання протиправними дій СДПІ по РВПП у м.Харкові по складанню акту від 04.02.2009р. №232/41-019/14315629.

Судом з'ясовано, що не погодившись з висновками названого акту, позивач 11.02.2009р. за №172116 склав, а 12.02.2009р. подав до СДПІ по РВПП у м. Харкові письмові заперечення до акту від 04.02.2009р. №232/41-019/14315629.

17.02.2009р. за №2056/10/41-036 відповідач направив на адресу ДП Завод ім.. В.О. Малишева лист за підписом заступника голови ДПА у Харківській області - начальника СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові ОСОБА_6, яким окремі положення акту від 04.02.2009р. №232/41-019/14315629 визнані недійсними та викладені в новій редакції. Окрім того, зміни до акту від 04.02.2009р. №232/41-019/14315629 були внесені також і висновком СДПІ по РВПП у м.Харкові №4/232/41-019/14315629 від 17.02.2009р.

З приписів Порядку слідує, що органи державної податкової служби України не наділені повноваженнями на внесення змін до текстів актів перевірок, а тому під час складання висновку від 17.02.2009р. №4/41-019/14315629 заступник начальника СДПІ по РВПП у м.Харкові ОСОБА_7 та під час складання листа від 17.02.2009р. №2056/10/41-036 начальник СДПІ по РВПП у м.Харкові ОСОБА_6 діяли не у спосіб, що визначений чинним законодавством.

Разом з тим, суд не знаходить правових підстав для висновку про задоволення вимог позивача в цій частині, адже з матеріалів справи слідує, що і висновок №4/41-019/14315629 від 17.02.2009р., і лист №2056/10/41-036 від 17.02.2009р. не створили для позивача ніяких обов'язків та не вплинули на його права, бо спірні рішення були винесені з посиланням на акт перевірки №232/41-019/14315629 від 04.02.2009р. За таких обставин, дії посадових осіб відповідача по внесенню змін до акту перевірки №232/41-019/14315629 від 04.02.2009р. можуть бути підставою для вирішення питання про притягнення цих осіб до дисциплінарної відповідальності, проте не мають юридичного впливу на обставини спірних правовідносин.

20.02.2009р. СДПІ по РВПП у м.Харкові з посиланням на акт №232/41-019/14315629 від 04.02.2009р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000050841/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 165.018,00грн. (основний платіж -110.012,00грн.; штраф -55.006,00грн.).

Відносно зазначеного правового акту індивідуальної дії позивачем була розпочата передбачена ст.5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами процедура оскарження рішень податкових органів. За наслідками цієї процедури визначена первісним податковим повідомленням-рішенням від 20.02.2009р. №0000050841/0 сума податкового зобов'язання була залишена без змін, у зв'язку з чим відповідач склав та з метою доведення нового граничного строку погашення податкового зобов'язання направив на адресу ДП "Завод ім. В.О. Малишева податкові повідомлення-рішення від 20.03.2009р. №0000050841/1, від 27.05.2009р. №0000050841/2, від 13.08.2009р. №0000050841/3.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті №232/41-019/14315629 від 04.02.2009р. висновок СДПІ по РВПП у місті Харкові про порушення ДП Завод ім. В.О. Малишева п.п.7.4.1 і п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , а саме: віднесення до податкового кредиту суми податку в розмірі 110.012,00грн. за податковою накладною від 30.04.2008р. №120, одержаною від ТОВ ПКФ Максі-маркетинг за нікчемною угодою.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України Про податок на додану вартість , згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону України Про ПДВ , виникає в межах господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України Про ПДВ передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України Про ПДВ поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

За матеріалами справи між позивачем -ДП Завод ім. В.О. Малишева (в якості покупця) та ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг (в якості продавця) було укладено договір №354дп від 24.04.2008р. Предметом даного договору є поставка продукції згідно з специфікацією. З приєднаних до справи копій видаткової накладної №120 від 30.04.2008р. на суму 660.072,00грн. (в тому числі ПДВ -110.012,00грн.) та податкової накладної №120 від 30.04.2008р. на суму 660.072,00грн. (в тому числі ПДВ -110.012,00грн.) випливає, що предметом названого договору є поставка коробки з електроспуском у кількості 14 шт. та труби 23 в кількості 14 шт.

Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під особою у ч.1 ст.2 Цивільного кодексу України розуміється фізична або юридична особа.

ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг відповідно до ст.80 Цивільного кодексу України є юридичною особою, що підтверджується також витребуваною судом та долученою до матеріалів справи копією Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Частиною 1 ст.92 Цивільного кодексу України указано, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст.62 Закону України Про господарські товариства органом товариства з обмеженою відповідальністю є директор.

З наявної у справі реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи -ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг випливає, що засновником даного суб'єкта господарювання є ОСОБА_8, ідентифікаційний код -НОМЕР_1, місце постійного проживання: АДРЕСА_1. Інших засновників ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг не має, що підтверджується приєднаним до справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. ОСОБА_8 як керівником ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг були отримані довідка від 07.12.2007р. №2782/29-109 про взяття ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг на облік як платника податків в ДПІ у Святошинському районі м.Києва, свідоцтво платника ПДВ №100004931 серії НБ24864. Окрім того, ОСОБА_8 указаний у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як особа, що має право вчиняти від імені ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг юридичні дії без довіреності.

Копією акту про смерть №283 від 06.02.2008р. засвідчено, що ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_8 (місце постійного мешкання: АДРЕСА_1) помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Будь-яких доказів про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг , довідки про взяття на облік платника податків ТОВ ПКФ Максі-маркетинг , реєстраційної картки на проведення реєстрації ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг , актового запису про смерть позивач до суду не подав, а суд при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявив.

Договір №354дп від 24.04.2008р. від імені ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг був укладений директором даного суб'єкта господарювання ОСОБА_8

Разом з тим, сукупність зібраних судом по справі доказів достеменно указує на те, що 24.04.2008р. ОСОБА_8 фізично не міг діяти від імені ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг в якості органу даної юридичної особи, бо помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, установлені ст.203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5): правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Досліджуючи зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що правочин у вигляді договору №354дп від 24.04.2008р. від імені ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг взагалі не укладався у зв'язку з відсутністю волевиявлення цього суб'єкта права на укладення договору.

Провівши системний аналіз норм Закону України Про ПДВ , Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд доходить до висновку про неможливість віднесення на розрахунки з державою по ПДВ документів, складених за правочином, який не юридично відбувся, так як такий правочин не відповідає вимогам ст.203 ЦК України, зокрема, ч.3 цієї статті, згідно з якою волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, внаслідок чого за таким правочином відсутній об'єкт оподаткування ПДВ -операція з поставки товару.

Окрім того, суд при вирішенні справи враховує пояснення свідка ОСОБА_4, який показав, що укладав даний договір від імені позивача -ДП Завод ім. В.О. Малишева . Право та дієздатність контрагента за правочином -ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг під час укладення договору з боку позивача не перевірялась. Інтереси ТОВ ПКФ Максі-маркетинг при укладанні договору представляла фізична особа на ім'я ОСОБА_9, наявність у цієї особи повноважень діяти від імені ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг також не з'ясовувалась, всі перемовини велись в телефонному режимі за номером НОМЕР_2. Текст договору отримувався поштою. Предметом договору №354дп від 24.04.2008р. є складові частини бойового модулю БМ 2-23 (зенітний автомат), тобто зброї, які придбавались у вигляді, що потребував лише перевірки працездатності цих елементів (без проведення будь-якої роботи по їх доведенню до стану готової продукції). Кількість підприємств, що виготовляють таку продукцію обмежена, так як коробка з електроспуском фактично є елементом спускового механізму бойового модулю БМ 2-23, а труба 23 -стволом згаданого бойового модулю. Перелічена продукція є товаром обмеженим у цивільному обороті. Раніше аналогічна продукція придбавалась у інших підприємств з державною формою власності.

За таких обставин, суд зазначає, що при укладенні правочину у вигляді договору №354дп від 24.04.2008р. позивач не дотримався засад добросовісності та розумності, а відтак, за відсутності в межах даного договору об'єкту оподаткування ПДВ, позаяк здійснення операції поставки з боку ТОВ ПКФ Максі-Маркетинг є юридично неможливою, не набув права на податковий кредит з ПДВ.

Таким чином, висновок ДПІ про порушення ДП Завод ім. В.О. Малишева вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про ПДВ визнається судом юридично обґрунтованим.

Оскільки визначена спірним податковим повідомленням-рішенням сума податкового зобов'язання у межах справи про банкрутство позивача є поточним зобов'язанням в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , то дія мораторію на вказане зобов'язання не поширюється. Крім того, суд бере до уваги, що знаходження суб'єкта права судових процедурах банкрутства, визначених ст.4 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , не змінює правового статусу такого суб'єкта як платника податків, зборів (обов'язкових платежів), а тому відповідальність за вчинення таким суб'єктом діяння у вигляді заниження податкового зобов'язання має застосовуватись на загальних підставах згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами .

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ДП Завод ім. В.О. Маишева , то в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 24.02.2010р.

Суддя Сліденко А.В.