Постанова

від 11.08.2017 по справі 807/1337/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1337/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Станавська А.М.

за участю:

позивача: Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, представник - не з'явився;

відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Рей Закарпаття", представник - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Рей Закарпаття" про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція у Закарпатській області (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Рей Закарпаття" (далі - відповідач) про зобов'язання допустити до проведення планової перевірки дотримання підприємством вимог природоохоронного законодавства.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду додаткові письмові пояснення на позовну заяву (а.с. 88-90), згідно яких просив розглянути дану справу без участі представника позивача та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі мотивуючи наступним. Так, на час здійснення перевірки позивача, а саме: 17.08.2016 року дія п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VІІІ від 28.12.2014 року щодо мораторію на перевірки припинилася. Таким чином, у позивача були наявні законнні підстави щодо проведення перевірки відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, разом з тим надіслав до суду заперечення на позовну заяву, згідно якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 48-51) мотивуючи наступним. На день винесення наказу позивача за №412 від 15.08.2016 року про проведення планової перевірки відповідача, мораторій на проведення перевірок був встановлений п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014 року. Так, представник відповідача в письмових запереченнях на позовну заяву наголошував, що позивач належить до контролюючих органів, які мають право на проведення перевірки підприємств виключно з дозволу Кабінету Міністрів України за виключенням випадків, передбачених п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014 року. Таким чином, в наданих запереченнях на позовну заяву, представник відповідача зазначав, що проведення позивачем у термін з 16.08.2016 року по 06.09.2016 року перевірки відповідача щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що у відповідності з планом заходів з виконання покладених на позивача завдань на ІІІ квартал 2016 року було видано наказ від 15.08.2016 року № 412 про проведення в період з 16 по 19 серпня 2016 року, 22, 23, 25, 26 серпня 2016 року, з 29 серпня по 2 вересня 2016 року та з 5 по 6 вересня 2016 року для проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства України (а.с. 8) та складено направлення на проведення перевірки від 15.08.2016 року № 2145/03.

Також, у відповідності до Повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 22.07.2016 року №1936/03 відповідача було повідомлено, що у термін з 16.08.2016 року по 06.09.2016 року позивачем буде проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сері охорони навколишнього природного середовища (а.с. 9).

Однак, директором відповідача не було допущено позивача до проведення перевірки про що складено Акт про недопуск до здійснення перевірки від 17.08.2016 року №01 (а.с. 10).

Відмовляючи в допуску до перевірки, відповідач посилався на те, що згідно пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014 року встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб підприємців обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, а за попередній календарний рік відповідач мав обсяг доходу менше 20 млн. грн.

Також, представник відповідача в наданих запереченнях на позовну заяву наголошував, що Кабінетом Міністрів України дозвіл позивачеві на проведення перевірки відповідача не надавався, а тому у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду із вимогами щодо ухвалення судового рішення про зобов'язання допустити до проведення планового заходу державного нагляду (контролю).

Однак, твердження відповідача про те, що на день винесення наказу позивача за №412 від 15.08.2016 року про проведення планової перевірки, мораторій на проведення перевірок щодо відповідача був встановлений п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014 року, спростовується наступним.

Статтею 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду контролю), передбаченого цим Законом.

Однак, суд констатує, що Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII, внесено зміни саме до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України та щодо податкової реформи.

Так, відповідно до п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів , зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим кодексом України визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Зокрема, пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Отже, виходячи з вище викладеного, суд приходить висновку, що позивач не є відповідним контролюючим органом в розумінні Податкового кодексу України, а тому на нього не розповсюджуються вимоги щодо обмеження перевірок, передбачених Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71-VIII.

Так, у відповідності до п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28 грудня 2014 року перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) мають здійснюватися протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Отже, під час здійснення позивачем планованої перевірки у термін з 16.08.2016 року по 06.09.2016 року дія пункту 8 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28 грудня 2014 року припинилася, а тому і дія мораторію на перевірку припинилась.

Згідно ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до ч. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

У відповідності до ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позивач надав до суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов підлягає до задоволення.

Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Рей Закарпаття" - задовольнити.

2.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Рей Закарпаття" (код ЄДРПОУ 37713128) допустити посадових осіб Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до проведення планової перевірки дотримання підприємством вимог природоохоронного законодавства за адресою: с. Перехрестя, вул. Раковці, б/н, Виноградівський район, Закарпатська область.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяО.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 11 серпня 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 серпня 2017 року.