Постанова

від 17.02.2010 по справі 44270/09/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17.02.2010 р. № 2а- 44270/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання -Русецького І.В.,

за участі :

представника позивача - не прибув, заявив клопотання про слухання без його участі,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСС" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова провизнання нечинним рішення ,- В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ДІСС звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова №0007462301 від 12.11.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 628.364,25 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач указав, що порушень, відображених в акті перевірки №9312/20/31/23/33676782 від 15.10.2009р., ТОВ не вчиняло, сума в розмірі 125.672,85грн. знаходилась не на місці проведення розрахунків, дана сума була оприбуткована належним чином та готувалась працівником ТОВ для передачі інкасаторам. Документ з найменуванням Опис наявних купюр та монет на місці проведення розрахунків був помилково підписаний працівником ТОВ, бо працівники податкового органу повідомили, що здійснюється одночасно і перевірка дотримання встановленого законом порядку проведення розрахунків за готівку, і перевірка касової дисципліни, а тому працівник ТОВ надав до перевірки готівкові кошти, які знаходились в касі товариства. Окрім того, додатково в обгрунтування наведених в позові доводів подав до суду постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.01.2010р. винесену у відношенні касира ТОВ ДІСС ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП, якою, на думку. Позивача, також встановлено відсутність суми в розмірі 125.672,85грн. на місці проведення розрахунків. До судового засідання 17.02.2010р. представник позивача не прибув, подав клопотання про слухання справи за відсутності представників товариства.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі районі міста Харкова, просив у позові відмовити.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач указав, що згідно з актом №9312/20/31/23/33676782 від 15.10.2009р. грошові кошти в сумі 125.672,85грн. знаходилися саме на місці проведення розрахунків, але в Х-звіті реєстратора розрахункових операцій відображені не були. ТОВ ДІСС допустив порушення п. 13 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , за що правильно притягнутий до юридичної відповідальності згідно з ст.22 навазного закону. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ДІСС пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, одержав свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №079846, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 33676782, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

За матеріалами справи 14.10.2009р. працівниками ДПА у Харківській області була планова проведена перевірка ТОВ ДІСС з питань дотримання вимог Законів України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , Про патентування деяких видів підприємницької діяльності , Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів , Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (затверджена постановою НБУ №637 від 15.12.2004р.).

Результати перевірки оформлені актом від 14.10.2009р. №6957/20/31/23/33676782.

12.11.2009р. з посиланням на даний акт ДПІ у Київському районі міста Харкова винесла рішення №0007462301, яким на підставі ст.22 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до ТОВ ДІСС були застосовані штрафні санкції в сумі 628.364,25грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугував відображений в акті від 14.10.2009р. №6957/20/31/23/33676782 висновок контролюючого органу про порушення ТОВ ДІСС вимог ч.13 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме: незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Перевіряючи вказаний висновок, а відтак і винесений на його підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.

Частиною 13 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

За визначенням ст.2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Під розрахунковою операцією в розумінні Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст.2).

Провівши системний аналіз норм Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , суд доходить висновку, що законодавець пов'язує фізичне розташування місця проведення розрахунків з місцем приймання від покупця готівкових коштів.

Таким чином, місце проведення розрахунків може бути встановлено виключно під час проведення розрахункової операції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, а представником відповідача в судовому засіданні визнано, що в ході перевірки ТОВ ДІСС розрахункова операція не проводилась.

Отже, місце проведення розрахунків в розумінні Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не встановлювалось.

Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не подав до суду фактичних даних, які б доводили юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення спірного рішення.

При вирішенні спору суд не бере до уваги приєднану до справи копію опису наявних купюр та монет на місці проведення розрахунків, позаяк згідно з законом фізичне розташування місця проведення розрахунків може бути підтверджено лише обставинами проведеної розрахункової операції, яка у спірних правовідносинах не здійснювалась.

Окрім того, суд вважає за необхідне зважити на приписи ч.4 ст.72 КАС України, де указано, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З долученої до справи копії постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.01.2010р. по справі №14/10 слідує, що касиром позивача - ОСОБА_2 було вчинено діяння, внаслідок якого незабезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на 0,08грн.

Підстав для відхилення даної постанови райсуду Харківський окружний адміністративний суд не вбачає.

Відповідно до ст.22 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Оскільки судом розглядом знайшов своє підтвердження лише факт порушення ТОВ ДІСС вимог ч.13 ст.3 Закону України Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 0,08грн., то розмір штрафної (фінансової) санкції згідно з ст.22 названого закону повинен складати 0,40грн.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд відзначає, що відповідач не подав доказів обгрунтованості спірного рішення в частині нарахування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 628.323,85грн., а тому в цій частині позов підлягає задоволенню, бо правомірність покладення на ТОВ ДІСС обов'язку по здійсненню указаного платежу не підтверджена матеріалами справи. При цьому, суд бере до уваги, що за своїми юридичними наслідками вимога про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень є тотожній вимозі про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки обидві з наведених вимог мають на меті втрату таким рішенням юридичної сили. Проте, оскільки чинність - це властивістю, яка притаманна акту законодавства, а не правовому акту індивідуальної дії, законність якого є предметом розгляду по справі, то позов підлягає задоволенню шляхом скасування спірного рішення в частині.

Розподіл судових витрат по даній адміністративній справі належить здійснити відповідно до ч.3 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч . 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСС" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання нечинним рішення -задовольнити частково.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі у м. Харкова від 12.11.2009р. №0007462301 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 628.323,85грн.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСС" (місцезнаходження - 61003, м.Харків , вул. Тахіаташська , буд.1; ідентифікаційний код - 33676782) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 22.02.2010р.

Суддя Сліденко А.В.