ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02
У Х В А Л А
09.08.2017р. Справа № 905/1789/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
розглянувши матеріали за скаргою: В.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПІВДЕНКОМБАНК , м. Київ
на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі №905/1789/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПІВДЕНКОМБАНК , м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства СПЕЦТЕХЗВ'ЯЗОК , м. Донецьк
про: стягнення заборгованості у розмірі 346 208 672,88 грн.
За участі представників сторін:
від стягувача (скаржника): не з`явився;
від боржника: не з`явився;
від ВДВС: ОСОБА_1 за довіреністю №820/20.3-03 від 29.12.2016р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.10.2015р. по справі №905/1789/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Південкомбанк , в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Південкомбанк ОСОБА_2, м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства СПЕЦТЕХЗВ'ЯЗОК , м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 346 208 672,88 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 200000000,00 грн., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 63472222,25 грн., поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3 472 222,22 грн., заборгованость зі сплати пені у розмірі 79 264 228,41 грн. -задоволені частково.
02.11.2015р. господарським судом видані відповідні накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 21.10.2015р. по справі №905/1789/15.
28.07.2017 на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга №09/963 від 19.07.2017 в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Комерційний банк ПІВДЕНКОМБАНК ОСОБА_3, м. Київ, відповідно до якої скаржник просить:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання;
- зобов'язати його відкрити провадження з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Донецької області №905/1789/15 від 02.11.2015 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства СПЕЦТЕХЗВ'ЯЗОК на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПІВДЕНКОМБАНК заборгованість за кредитом у розмірі 200 000 000,00 грн., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 63 472 222,25 грн., поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3 472 222,22 грн.
Представники стягувача (скаржника) та боржника в судове засідання не з`явились.
Представник ВДВС у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги у повному обсязі. Також, через канцелярію суду надав заперечення на скаргу, в яких зазначає, що документи, що підтверджують наявність підстав для звільнення стягувача від сплати авансового внеску під час звернення до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження не надав.
Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга В.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПІВДЕНКОМБАНК підлягає відмові у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129 1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .
Також, відповідно до ч.2. ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України Про виконавче провадження . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Законом України Про державну виконавчу службу передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України Про виконавче провадження , та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р.
Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України Про виконавче провадження .
Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України Про виконавче провадження , Про державну виконавчу службу , віднесено до компетенція суду.
Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України виконання рішення, ухвали, постанови , ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.
Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.
Згідно Закону України Про виконавче провадження , юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.
Відповідно до статті 13 Закону України Про державну виконавчу службу , дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.
Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 26, 27 Закону України Про виконавче провадження та в порядку, визначеному статтею 74 цього Закону.
Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.
Частиною 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Закон України Про виконавче провадження , який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. №14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження , стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.
У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.10.2015р. по справі №905/1789/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Південкомбанк , в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Південкомбанк ОСОБА_2, м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства СПЕЦТЕХЗВ'ЯЗОК , м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 346 208 672,88 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 200000000,00 грн., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 63472222,25 грн., поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3 472 222,22 грн., заборгованость зі сплати пені у розмірі 79 264 228,41 грн. -задоволені частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства СПЕЦТЕХЗВ'ЯЗОК (83049, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 68; код ЄДРПОУ: 37254390) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Південкомбанк (83015, м. Донецьк, пр-т Ватутіна, 33-а; код ЄДРПОУ 19358767) заборгованість за кредитом у розмірі 200000000,00 грн., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 63 472222,25 грн., поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3472222,22 грн.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства СПЕЦТЕХЗВ'ЯЗОК (83049, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 68; код ЄДРПОУ: 37254390) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 56351,99 грн.
У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 02.11.2015р. були видані накази про примусове виконання рішення суду.
Так, в силу статті 1 Закону України Про державну виконавчу службу , виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами першою та другою статті 11 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
На адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було подано заяву про відкриття виконавчого провадження.
10.07.2017р. на адресу позивача надійшло повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №20.1-54224921/14 від 04.07.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку з тим що, стягувачем не надано підтвердження сплати авансового внеску, відповідно до п.8. ч.4. ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження , є обов'язковим.
Позивач у скарзі вважає, що органом ДВС допущена противоправна дія щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання.
На момент розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження діяв Закон України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.8. ч.4. ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.
Відповідно ч.2. ст. 26 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:
- стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
- обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
- відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
- стягнення аліментів;
- відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
Відповідно до ч.1-2 ст. 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що Правовий статус Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з яких Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців Фонд за організаційно-правовою формою є держаною установою.
Проте, ст. 26 Закону України Про виконавче провадження не передбачено звільнення державних установ від сплати авансового внеску при поданні виконавчих документів на виконання до органів, що здійснюють примусове виконання рішення.
До матеріалів скарги не надано документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення стягувача від сплати авансового внеску під час звернення до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження не надав.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги зазначені обставини та норми права, суд спростовує доводи скаржника про неправомірність дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання та зобов'язання його відкрити провадження з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Донецької області №905/1789/15 від 02.11.2015р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства СПЕЦТЕХЗВ'ЯЗОК на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Південкомбанк заборгованість за кредитом у розмірі 200000000,00 грн., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 63 472222,25 грн., поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3472222,22 грн., що в свою чергу призвело до невиконання рішення суду та, як наслідок, до грубого порушення прав Позивача у цій справі.
Отже, дії вчинені державним виконавцем, відповідають положенням Закону України Про виконавче провадження та нормативно-правовим актам Кабінету Міністрів України і Міністерства юстиції України, підстав для визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання та зобов'язання його відкрити провадження з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Донецької області №905/1789/15 від 02.11.2015р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства СПЕЦТЕХЗВ'ЯЗОК на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Південкомбанк заборгованість за кредитом у розмірі 200000000,00 грн., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 63 472222,25 грн., поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3472222,22 грн. - відсутні.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що у вимогах скаржника на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо визнання неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання та зобов'язання його відкрити провадження з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Донецької області №905/1789/15 від 02.11.2015 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства СПЕЦТЕХЗВ'ЯЗОК на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Південкомбанк заборгованість за кредитом у розмірі 200000000,00 грн., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 63 472222,25 грн., поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3472222,22 грн. - відмовити.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись положеннями ст.ст. 32, 33, 34, 43, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 4, 11, 17 26, 74 Закону України Про виконавче провадження , господарський суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги В.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПІВДЕНКОМБАНК , м. Київ на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу у справі №905/1789/15 - відмовити.
Суддя І.А. Бойко
Вик. помічник судді Буховець С.А.
т.050-144-78-99
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2017 |
Оприлюднено | 15.08.2017 |
Номер документу | 68263219 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
І.А. Бойко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні