Ухвала

від 02.08.2017 по справі 757/42681/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Індастрі стандарт» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.09.2016 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), що належить ТОВ «Індастрі стандарт» (код 39434207), відкритого у АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805), юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, із забороною проводити видаткові операції за вказаними рахунками.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.09.2016 року.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що безготівкові кошти не є матеріальним об`єктом, а тому не можуть містити слідів злочину, оскільки не визначені індивідуальними ознаками і відповідно на них не може бути накладено арешт з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. В даному кримінальному провадженні посадовим/службовим особам ТОВ «Індастрі стандарт» не повідомлено про підозру, відтак відсутні правові підстави, передбачені ч. 4, 5, 6 КПК України. Також, в даному випадку щодо цього майно не може бути застосовано спеціальна конфіскація. Слідчим суддею, на думку апелянта, при накладенні арешту на майно не враховано принцип розумності та співрозмірності обмеження права власності, що є завданням кримінального провадження.

Враховуючи, що розгляд клопотання проводився без виклику власника майна, про наявність оскаржуваної ухвали апелянту стало відомо після сплину строку на апеляційне оскарження, останній просить поновити зазначений строк.

Заслухавши доповідь судді, думку представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту, прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 02.09.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та даних ЄРДР, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, що належить ТОВ «Індастрі стандарт», слідчий суддя зазначив, що в провадженні ГСУ НП України знаходяться матеріали досудового розслідування № 12016000000000197 від 29.06.2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки не дивлячись на те, що кримінальне провадження № 12016000000000197 зареєстроване ще 29.06.2016 року повідомлення про підозру будь-кому із посадових осіб ТОВ «Індастрі стандарт» не повідомлено, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно у вказаному кримінальному провадженні № 12016000000000197 ТОВ «Індастрі стандарт» в статусі підозрюваного, обвинуваченого не перебувало, у зв`язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Окрім цього, посилання слідчого судді на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України також не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та немотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму закону. Слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Відповідно до п.п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п.п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів не вбачає.

Вказані обставини вплинули і на те, що належним чином не було встановлено, як в ухвалі слідчого судді, так і в клопотанні слідчого, правової підстави для накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на банківському рахунку № НОМЕР_1 (УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), що належить ТОВ «Індастрі стандарт» (код 39434207), відкритого у АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805), юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9.

Так, визначаючи правову підставу для накладення арешту, слідчий суддя та слідчий вказали, що грошові кошти, які розміщені на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «Індастрі стандарт», у АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, що відповідно до ч. 3 ст. 170, 98 КПК України, дає підстави для їх арешту.

Разом з тим, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Однак, ні в клопотанні слідчий, ні в ухвалі слідчий суддя, з достатньою повнотою не обґрунтували, яким саме чином грошові кошти, які розміщені на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «Індастрі стандарт», у АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805) були набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення майно ТОВ «Індастрі стандарт» має до розслідуваного злочину, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно ТОВ «Індастрі стандарт», що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

Крім того, слід наголосити, що мали місце й інші істотні порушення кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого.

Так, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю власника майна. Клопотання слідчого може бути розглянуто без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Така необхідність завжди має бути об`єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Зокрема відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна в разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно може сховати, знищити чи пошкодити майно.

В будь-якому випадку слідчий повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власника майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.

Однак, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення власника майна, жодним чином не мотивував своє рішення наявністю об`єктивних для цього підстав. В клопотанні слідчого також не містилось обґрунтування необхідності розгляду клопотання про арешт майна за відсутності власника майна.

Таким чином, розгляд клопотання було проведено з порушенням права власника майна на захист, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ТОВ «Індастрі стандарт» ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Індастрі стандарт» ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.09.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), що належить ТОВ «Індастрі стандарт» (код 39434207), відкритого у АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805), юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9 скасувати.

В задоволенні клопотання слідчого слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), що належить ТОВ «Індастрі стандарт» (код 39434207), відкритого у АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805), юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9 відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/3125/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1