Ухвала

від 11.08.2017 по справі 912/2323/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

11 серпня 2017 року Справа № 912/2323/17

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Вернум Банк" № 3539 від 07.08.2017 про вжиття запобіжних заходів у справі № 912/2323/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Вернум Банк", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сірін Плюс", с. Бережинка, Кіровоградський район, Кіровоградська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства "Агрогермес-Шем", м. Кропивницький

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

11.08.2017 Публічне акціонерне товариство "Вернум Банк" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 3538 від 07.08.2017, яка містить вимоги наступного змісту:

- в рахунок погашення заборгованості за Договором кредиту № КЮ-191 від 25.12.2015, укладеного між ПАТ "Вернум Банк" та ПП "Агрогермес-Шем" в розмірі 11 069 322,33 грн звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі Договору іпотеки від 25.12.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстраційним номером 2475, а саме: комплекс будівель, розташованих за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Бережинка, вул. Лісова, 10а, загальною площею 1 445,70 кв.м. та

- звернути стягнення на предмет застави, у відповідності до Договору застави № КЮ-191/З0 від 25.12.2015, згідно переліку викладеного у позовній заяві, що належить на праві приватної власності ТОВ "Сірін Плюс" шляхом реалізації предмету іпотеки та застави на прилюдних торгах, визначивши початкову ціну предмету іпотеки та застави, відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про заставу", з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Разом з позовною заявою, 11.08.2017 позивач подав заяву № 3539 від 07.08.2017 (вх. №2324/17 від 11.08.2017) про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на заставне майно (згідно переліку, викладеного у заяві), що належить ТОВ "Сірін Плюс" відповідно до Балансової довідки № 2512/1 від 25.12.2015 та перебуває в заставі ПАТ "Вернум Банк", згідно Договору застави № КЮ-191З0 від 25.12.2015 та заборонити вчиняти-будь-кому будь-які дії стосовно заставного майна на період розгляду позову ПАТ "Вернум Банк".

Відповідно до статтей 43-1, 43-2 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Зі змісту вказаних норм слідує, що запобіжні заходи за своєю правовою природою - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії.

Підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто до пред'явлення позову.

Таким чином, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи реальності виконання рішення суду.

Подана позивачем заява суперечить статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач звернувся до суду одночасно з позовною заявою та з заявою про вжиття запобіжних заходів 11.08.2017, тобто з порушенням статті 43-3 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає правову природу запобіжних заходів як таких, що вживаються превентивно до звернення з позовом.

Відповідно до частини 6 статті 43-4 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, господарський суд виносить ухвалу про відмову у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Господарський суд зауважує, що Господарський процесуальний кодекс України надає стороні процесуальну можливість захисту своїх прав після звернення з позовом шляхом подання заяви про забезпечення позову відповідно до приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що заява про вжиття запобіжних заходів подана ПАТ "Вернум Банк "разом з позовною заявою з порушення вимог ст. 43- 1 ГПК України, це є достатньою підставою для відмови в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

При цьому, господарський суд зазначає, що ухвалою від 11.08.2017 порушено провадження у справі за позовом за позовом Публічного акціонерного товариства "Вернум Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сірін Плюс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства "Агрогермес-Шем" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись ст.ст. 43-1, 43-2, 43-3, 43-4, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Вернум Банк" № 3539 від 07.08.2017 про вжиття запобіжних заходів у справі № 912/2323/17 відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Копію ухвали направити Публічному акціонерному товариству "Вернум Банк" за адресою: 02094, м. Київ, пр-т. Гагаріна, Юрія, 17-в; Товариству з обмеженою відповідальністю "Сірін Плюс" за адресою: 27605, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Бережинка, вул. Лісова, 10А та Приватному підприємству "Агрогермес-Шем" за адресою: 25020, м. Кропивницький, вул. Б. Хмельницького, 154.

Суддя В.В. Тимошевська