Рішення

від 07.08.2017 по справі 918/470/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2017 р. Справа № 918/470/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Трейд"

про стягнення заборгованості в сумі 20 912 грн. 66 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01 від 10.01.2017 р.;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 07 серпня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

4 липня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Трейд" про стягнення заборгованості в сумі 20 912 грн. 66 коп., з яких 14 979 грн. 36 коп. - сума основного боргу, 1 379 грн. 84 коп. - пеня, 1 557 грн. 61 коп. 30% річних, 2 995 грн. 85 коп. - штраф.

Ухвалою суду від 5 липня 2017 року позовну заяву від 26.06.2017 р. № 149 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/470/17, розгляд якої призначено на 24 липня 2017 року.

17 липня 2017 року від представника позивача на адресу суду надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

24 липня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Трейд" 17 312 грн. 66 коп., з яких 11 379 грн. 36 коп. - сума основного боргу, 1 379 грн. 84 коп. - пеня, 1 557 грн. 61 коп. 30% річних, 2 995 грн. 85 коп. - штраф. Заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідає вимогам ГПК України.

Ухвалою суду від 24 липня 2017 року розгляд справи відкладався на 07 серпня 2017 року.

07 серпня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Трейд" 5 933 грн. 30 коп., з яких 1 379 грн. 84 коп. - пеня, 1 557 грн. 61 коп. 30% річних, 2 995 грн. 85 коп. - штраф. Заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідає вимогам ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 07 серпня 2017 року позовні вимоги підтримала за підстав вказаних у позовній заяві та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач явку свого повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 34200, Рівненська обл., смт. Рокитне, вул. Івана Франка, 6А. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення з посиланням на закінчення терміну їх зберігання.

Отже, за змістом вищезазначеної норми Товариство завчасно та належним чином було повідомлене про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих позивачем документів їх оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

3 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Трейд" (надалі - Покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (надалі - Постачальник) укладено Договір поставки №126/С14 (надалі - Договір; а.с.7-10), відповідно до п. 1.1. якого за умовами цього договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, діючою у постачальника на час поставки, згідно видаткових накладних, що є додатками та невід'ємними частинами даного договору.

У відповідності до п.п. 2.1., 2.2. договору ціна одиниці товару та сума поставки партії товару визначаються у видатковій накладній. Загальна ціна даного договору становить суму всіх видаткових накладних.

Згідно з п. 2.3. договору покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання цього товару.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем грошового зобов'язання, передбаченого п.2.3. цього договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

У випадку прострочення оплати товару більше тридцяти календарних днів покупець відшкодовує постачальнику нанесені цим збитки (втрачену вигоду), що становить 20 % від суми заборгованості (п. 6.4. договору).

У разі прострочення виконання зобов'язання покупцем грошових зобов'язань за даним договором покупець сплачує постачальнику за неправомірне користування чужими грошовими коштами 30% річних від суми заборгованості (п. 11.5. договору).

Матеріалами справи стверджено, що на виконання взятих на себе за Договором зобов'язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 14 979 грн. 36 коп., що стверджується видатковими накладними №МР 00008803 від 03.02.2017р. на суму 5 690 грн. 10 коп., №МР 00008753 від 03.02.2017р. на суму 3 765 грн. 89 коп., №МР 00009962 від 07.02.2017р. на суму 365 грн. 28 коп., №МР 00010850 від 10.02.2017р. на суму 5 158 грн. 09 коп. (а.с.10-14).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за цим договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даного договору.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань, в передбаченому обсязі відповідач належним чином не оплатив поставлений товар, на момент звернення до суду заборгованість становила в сумі 14 979 грн. 36 коп..

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №126/С16 від 03.11.2016р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" з позовом до суду сплатив суму основного боргу в розмірі 14 979 грн. 36 коп., що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення 1 379 грн. 84 коп. - пені, 2 995 грн. 85 коп. - штрафу, 1 557 грн. 61 коп. - 30% річних.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем грошового зобов'язання, передбаченого п.2.3. цього договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

У випадку прострочення оплати товару більше тридцяти календарних днів покупець відшкодовує постачальнику нанесені цим збитки (втрачену вигоду), що становить 20 % від суми заборгованості (п. 6.4. договору).

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір пені становить 1 379 грн. 66 коп., при заявленому - 1 379 грн. 84 коп. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума пені, яка за розрахунком суду складає 1 379 грн. 66 коп..

За таких обставин вимога позивача до відповідача про стягнення пені в сумі 1 379 грн. 84 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 379 грн. 66 коп.. У решті позовних вимог у частині стягнення пені в сумі 00 грн. 18 коп. відмовити.

Оскільки має місце прострочення виконання оплати, є підставною і підлягає задоволенню вимога про стягнення 2 995 грн. 85 штрафу, обрахованого як 20% від суми заборгованості в розмірі 14 979 грн. 36 коп.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 11.5. договору, у разі прострочення виконання зобов'язання покупцем грошових зобов'язань за даним договором покупець сплачує постачальнику за неправомірне користування чужими грошовими коштами 30% річних від суми заборгованості.

Суд здійснивши власний розрахунок 30% річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір 30% річних становить 1 557 грн. 35 коп., при заявленому - 1 557 грн. 61 коп. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума 30% річних, яка за розрахунком суду складає 1 557 грн. 35 коп..

За таких обставин вимога позивача до відповідача про стягнення 30% річних в сумі 1 557 грн. 61 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 557 грн. 35 коп.. У решті позовних вимог у частині стягнення 30% річних в сумі 00 грн. 26 коп. відмовити.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до п. 1.ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 453 грн. 92 коп..

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Трейд" (34200, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, смт. Рокитне, вул. Івана Франка, буд. 6А, код ЄДРПОУ 32738745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (45200, Волинська обл., Ківерцівський р-н, м. Ківерці, вул. Шевченка, буд. 35, код ЄДРПОУ 35184264) 1 379 (одна тисяча триста сімдесят дев'ять) грн. 66 коп. - пені, 1 557 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 35 коп. - 30% річних, 2 995 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 85 коп. - штрафу та 453 (чотириста п'ятдесят три) грн. 92 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Трейд" в частині стягнення пені в сумі 0 грн. 18 коп. та 30% річних в сумі 0 грн. 26 коп. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 14 серпня 2017 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2-3 - позивачу рекомендованим (45200, Волинська обл., м. Ківерці, вул. Шевченка, 35; 43005, м. Луцьк, вул. 8 Березня, 1);

4 - відповідачу рекомендованим (34200, Рівненська обл., смт. Рокитне, вул. Івана Франка, 6А).