Рішення

від 01.08.2017 по справі 908/1196/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/75/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2017 Справа № 908/1196/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1196/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-4 Запоріжінвестбуд

про стягнення 26324,81 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № Др-45-1216 від 27.12.2016 року

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-4 Запоріжінвестбуд з позовними вимогами про стягнення основного боргу в сумі 24988,77 грн., пені за несвоєчасні розрахунки в сумі 958,47 грн., трьох відсотків річних в сумі 102,69 грн. та інфляційних витрат в сумі 274,88 грн. за договором № 11410YHT0EAP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2016 року.

07.07.2017 року від позивача на адресу суду надійшли додаткові докази.

24.07.2017 року від позивача, на виконання ухвали суду від 11.07.2017 року надійшли докази в підтвердження часткової оплати відповідачем заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні 01.08.2017 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 01.08.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.01.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут , далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю СМУ-4 Запоріжінвестбуд , далі Споживач, був укладений договір № 11410YHT0EAP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, далі Договір.

До вказаного Договору між сторонами були укладені додаткові угоди від 31.10.2016 року, 30.11.2016 року та 28.12.2016 року.

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Пунктами 1.2 та 1.3 Договору сторони узгодили, що річний плановий обсяг постачання газу - до 6,0 тис. куб м. Планові обсяги постачання газу, у тому числі по місяцях:

- січень - 1,0 тис. куб. м.,

- лютий - 1,0 тис. куб. м.,

- березень - 1,0 тис. куб. м.,

- жовтень - 1,0 тис. куб. м.,

- листопад - 1,0 тис. куб. м.,

- грудень - 1,0 тис. куб. м.

Умовами пунктів 1.5 та 1.6 Договору сторони визначили, що передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік ЕІС-код точок комерційного обліку Споживача, по яких здійснюється постачання Постачальником наведено в Додатку № 1 , що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно підпунктів 2.9.1, 2.9.2, 2.9.3, 2.9.4, 2.9.5 пункту 2.9 Договору, за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу орсятів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника. У випадку :не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Договору ціна газу становить 6730,00 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1346,00 грн., всього з ПДВ - 8076,00 грн. Ціна, зазначена в п. 3.2 Договору може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Додатковою угодою від 31.10.2016 року внесено зміни до п. 3.2 Договору, відповідно до якої ціна газу становить 7394,63 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1478,93 грн., всього з ПДВ- 8873,56 грн.

Згідно умов п. 1 Додаткової угоди від 30.11.2016 року ціна газу за Договором з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року становить 7394,6333 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1478,9267 грн., всього з ПДВ- 8873,56 грн., а з 01.12.2016 року становить 7644,6333 грн. крім того ПДВ 1528,9267 грн., всього з ПДВ - 9173,56 грн.

Пунктом 3.4 Договору сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі та розрахунках за цим Договором.

Умовами підпунктів 4.2.1, 4.2.3 пункту 4.2, пунктів 4.3, 4.4, 4.5, 4.6, 4.7 Договору сторони визначили, що оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: 100 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника. У разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості газу, Сторони за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору. Укладання Сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобов'язань за Договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахованому періоду, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення. У разі переплати вартості газу сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу. Звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів дати пред'явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу Споживачем та актів приймання-передачі газу.

Згідно умов підпункту 5.1.1 пункту 5.1. та підпункту 5.4.2 пункту 5.4 Договору, Постачальник має право отримувати від Споживача оплату поставленого газу відповідно до умов розділів ІІІ, IV Договору. В свою чергу, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Умовами п. 6.1 та підпункту 6.2.1 пункту 6.2 Договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України. У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 11 Договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 року до 31.12.2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

28.12.2016 року Угодою про розірвання договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410YHT0EAP016 від 01.01.2016 року, сторони за взаємною домовленістю дійшли згоди щодо розірвання вказаного договору.

Відповідно до п. 2 вказаної Угоди про розірвання договору, зобов'язання сторін за Договором в частині послуг з постачання природного газу припиняються з 01.01.2017 року, а в частині проведення розрахунків за спожитий природний газ - діють до повного їх виконання.

Позивач у позові зазначає, що відповідно до умов Договору відповідачу з січня по грудень 2016 року було поставлено природний газ на загальну суму 137884,44 грн. Вказує, що в наслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором зі сплати за поставлений природній газ, у останнього виникла заборгованість в розмірі 24988,77 грн., яку і намагається стягнути.

Разом з тим, оскільки з боку відповідача мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, що спричинило звернення з позовом до суду, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 958,47 грн. за загальний період з 11.01.2017 року по 01.03.2017 року згідно наданого розрахунку, передбачену сторонами у п. 6.2.1 Договору. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 11.01.2017 року по 01.03.2017 року в сумі 102,69 грн. та інфляційні витрати за січень 2017 року в сумі 274,88 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого є договір на постачання продукту, яким виступає природний газ. У Цивільному кодексі України договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712 ЦК України), а тому можливо керуватися вимогами про договір купівлю-продаж, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін. Тобто, положення про порядок оплати товару, ціні, тарі, споживчої теплової енергії потрібно брати із загальних положень присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. 655-697 ЦК України. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови постачання, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним.

Відповідно до ст. 55 ГК України сторонами договору поставки можуть бути лише суб'єкти господарювання. Так, фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції - теплової енергії, зокрема договір постачання. Частина 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Разом з тим, спеціальним законом, що регулює відносини сторін є Закон України Про ринок природного газу .

Частиною 1 ст. 12 Закону України Про ринок природного газу визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Матеріали справи свідчать про те, на виконання умов Договору позивач у січні, лютому, березні, квітні, листопаді, грудні 2016 року поставив відповідачу, передбачений умовами договору на загальну суму 132217,28 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, зокрема:

- актом приймання-передачі природного газу № ЗЗП00001045 від 31.01.2016 року на суму 29840,82 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу № ЗЗП00003434 від 29.02.2016 року на суму 26230,85 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу № ЗЗП00004920 від 31.03.2016 року на суму 17096,89 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу № ЗЗП00006561 від 30.04.2016 року на суму 5790,49 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу № ЗЗП00012818 від 30.11.2016 року на суму 19095,90 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу № ЗЗП00014513 від 31.12.2016 року на суму 34162,33 грн..

Вказані акти підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Разом з тим, як вбачається із розрахунку наданого до позову, позивачем в суму поставленого газу 137884,44 грн. враховано сальдо на 01.01.2016 року на суму 5667,16 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут , далі - Кредитор, Товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжземпроект , далі - Поручитель, та Товариством з обмеженою відповідальністю СМУ-4 Запоріжінвестбуд , далі - Боржник, був укладений договір поруки № 11-16-4 від 01.01.2016 року.

Відповідно до пунктів 1.1 та 3.1 вказаного договору поруки, Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником його зобов'язання за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410YHT0EAP016 від 01.01.2016 року, далі Основний договір, укладеного між Кредитором та Боржником, у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником названих зобов'язань. Поручитель та Боржник відповідають пере Кредитором як солідарні боржники за оплату за спожитий природний газ у січні - грудні 2016 року згідно виставлених рахунків Кредитора відповідно до Основного договору.

Із розрахунку та наданих позивачем 24.07.2017 року через канцелярію суду документів вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжземпроект згідно умов договору поруки було здійснено часткову оплату за поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю СМУ-4 Запоріжінвестбуд природний газ в сумі 112895,67 грн., в яку входить і сума сальдо на 01.01.2016 року в сумі 5667,16 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень, а саме:

- платіжним дорученням № 13 від 22.01.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 5667,16 грн.;

- платіжним дорученням № 14 від 22.01.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 8489,21 грн.;

- платіжним дорученням № 15 від 27.01.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 8489,21 грн.;

- платіжним дорученням № 16 від 08.02.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 15900,00 грн.;

- платіжним дорученням № 17 від 10.02.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 2000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 21 від 16.02.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 3038,40 грн.;

- платіжним дорученням № 22 від 23.02.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 8489,21грн.;

- платіжним дорученням № 23 від 09.03.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 17741,64 грн.;

- платіжним дорученням № 29 від 31.03.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 4038,00 грн.;

- платіжним дорученням № 30 від 08.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 11050,89 грн.;

- платіжним дорученням № 44 від 24.10.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 8079,00 грн.;

- платіжним дорученням № 48 від 25.11.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 9693,61 грн.;

- платіжним дорученням № 52 від 06.12.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 8000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 53 від 07.12.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 2222,34 грн.

Проте, відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем у встановлений договором строк за поставлений згідно умов Договору газ, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 24988,77 грн. Крім того, матеріали справи не містять інформацію щодо звернення відповідача до позивача з пропозицією щодо укладання графіку погашення заборгованості відповідно до п. 4.4 Договору.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України Про ринок природного газу передбачений обов'язок споживача природного газу, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача строків оплати поставленого природного газу за договором. Відповідач доказів своєчасної оплати газу, у строки, передбачені п. 4.2 Договору, суду не надав, а наявність заборгованості в сумі 24988,77 грн. підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі природного газу з врахуванням здійснених часткових оплат боргу. Відповідач доказів сплати заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут до Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-4 Запоріжінвестбуд про стягнення заборгованості в сумі 24988,77 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором № 11410YHT0EAP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2016 року нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати спожитого природного газу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, за період з 11.01.2017 року по 01.03.2017 року в сумі 958,47 грн.

Розрахунок пені за період з 11.01.2017 року по 01.03.2017 року від суми боргу 24988,77 грн. здійснений позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут до Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-4 Запоріжінвестбуд про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 958,47 грн.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 102,69 грн. за період з 11.01.2017 року по 01.03.2017 року та інфляційні витрати в сумі 274,88 грн. за січень 2017 року.

Розрахунок трьох процентів річних за період з 11.01.2017 року по 01.03.2017 року від суми боргу 24988,77 грн. здійснений позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут до Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-4 Запоріжінвестбуд про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню в сумі 102,69 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат суд зазначає наступне.

Інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, і коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Матеріали справи свідчать, що розрахунок інфляційних витрат за січень 2017 року здійснені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства України.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут до Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-4 Запоріжінвестбуд про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 274,88 грн.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю СМУ-4 Запоріжінвестбуд , відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 01.08.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13 Закону України Про ринок природного газу , ст. ст. 530, 599, 611, 625, 629, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 230, 231, 265, 266 ГК України, ст. ст. 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 83, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут до Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-4 Запоріжінвестбуд задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-4 Запоріжінвестбуд , 69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 27/9, код ЄДРПОУ 34641014, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут , 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 39587271, основний борг в сумі 24988 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 77 коп., пеню в сумі 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 47 коп., три процента річних в сумі 102 (сто дві) грн. 69 коп., інфляційні витрати в сумі 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 88 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 07.08.2017 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.