Рішення

від 01.08.2017 по справі 910/10580/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2017Справа №910/10580/17

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" простягнення 32815 грн. 25 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Борисюк О.В. - представник за довіреністю № 196-16/КР від 04.01.2017;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.06.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" про стягнення 32815 грн. 25 коп., з яких 22396 грн. 50 коп. основного боргу, 3426 грн. 51 коп. пені, 3359 грн. 48 коп. штрафу, 648 грн. 04 коп. 3% річних та 2984 грн. 72 коп. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та положень укладеного між сторонами Договору № 1511/13 від 29.09.2014, не у повному обсязі сплатив позивачу за право тимчасового користування місцем для розміщення реклами за період з червня 2015 року по травень 2017 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 22396 грн. 50 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3426 грн. 51 коп., 3% річних у розмірі 648 грн. 04 коп. та інфляційні втрати у розмірі 2984 грн. 72 коп. за загальний період нарахування з 26.06.2015 по 01.06.2017, а також штраф у розмірі 3359 грн. 48 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2017 порушено провадження у справі № 910/10580/17; розгляд справи призначено на 14.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 01.08.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 01.08.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 01.08.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103043095939.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 01.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2014 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" (розповсюджувач) укладено Договір № 1511/13 на право тимчасового користування місцем (ями) для розміщення рекламного (их) засобу (ів), що перебуває (ють) у комунальній власності територіального громади міста Києва, відповідно до умов якого на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів, або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування міста Києва, за умов повного дотримання розповсюджувачем цього договору та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253, а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за Право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

Відповідно до п. 5.2.3 Договору № 1511/13 від 29.09.2014 розповсюджувач зобов'язаний не пізніше 25 числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за Право тимчасового користування.

Згідно з п. 6.1 Договору № 1511/13 від 29.09.2014 сторони домовились, що ціною цього договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, цього договору, згідно встановлених за розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах.

Відповідно до п. 6.9 Договору № 1511/13 від 29.09.2014 акт приймання-передачі до договору із наведеним в ньому розрахунку плати за право тимчасового користування підтверджує факт надання права тимчасового користування у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 8.1 Договору № 1511/13 від 29.09.2014 він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний договір за своєю правовою природою є договором на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Відповідно до п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Відповідно до п. 1.3 Порядку розміщення реклами в місті Києві КП "Київреклама" - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - комунальна власність територіальної громади міста Києва), здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та Статутом підприємства

Відповідно до п. 3.1.1 Порядку розміщення реклами в місті Києві КП Київреклама укладає з розповсюджувачем реклами договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Судом встановлено, що 29.04.2014 між сторонами було укладено адресну програму на право тимчасового користування № 1 до Договору № 1511/13 від 29.09.2014, відповідно до якої розповсюджувачу зовнішньої реклами надано право на тимчасове користування місцем за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 33/2; вид РЗ - рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри 4,500 х 1,000, загальною площею 4,5000 кв.м., кількість - 1 шт; дозвіл - № 30330-12 -П-1; плата за місяць становить 787,50 грн. (без ПДВ); дата кінця строку дії дозволу - 14.01.2018.

При цьому, позивачем 20.07.2017 долучено до матеріалів справи копію Дозволу № 30330-12 на розміщення рекламного засобу (виданий на підставі рішення виконавчого органу Київради № 40 від 15.01.2013 на ТОВ Логос Транс ), переоформлений на Товариство з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" згідно листа № 4151 від 17.04.2014; адреса місця розташування рекламного засобу (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 33/2; вид РЗ - рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри 4,500 х 1,000, загальною площею 4,5000 кв.м., кількість - 1 шт.

Згідно з п. 6.3 Договору № 1511/13 від 29.09.2014 підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями та внесенням розповсюджувачем відповідної плати є рішення дозвільного органу та/або виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та укладений договір на право тимчасового користування місцями.

Згідно з п. 15.1 Порядку розміщення реклами в місті Києві підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва (далі - плата), та внесення розповсюджувачем реклами відповідної плати є рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу та укладений договір на право тимчасового користування місцем.

Згідно з п. 15.4 Порядку розміщення реклами в місті Києві розповсюджувач реклами не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці, щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання дозволу.

Таким чином, з огляду на наявність дозволу № 30330-12 на розміщення рекламного засобу, переоформленого на Товариство з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп", та Договору № 1511/13 від 29.09.2014, враховуючи викладені положення законодавства, суд дійшов висновку, що розповсюджувач (відповідач) повинен сплачувати на користь підприємства (позивача) плату (орендну плату) за право тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 33/2) за весь період дії дозволу № 30330-12 на розміщення рекламного засобу (тобто, з 13.02.2014 по 14.01.2018).

Відповідно до п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Відповідно до п. 15.2 Порядку розміщення реклами в місті Києві плата визначається за такою формулою: Рп = S * Бт * kз * kд , де Рп - розмір плати (у гривнях за місяць); S - площа рекламного засобу (в кв. м); Бт - базовий тариф, що відповідає виду рекламного засобу та визначається згідно з відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); kз - зональний коефіцієнт, що враховує територіальну прив'язку рекламного засобу, яка визначається відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); kд - додатковий коригуючий коефіцієнт, що враховує особливості розміщення рекламного засобу, визначається згідно з відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), застосовується на підставі актів обстеження місць розміщення РЗ та застосовується строком на один місяць, після чого проводиться повторне обстеження.

Відповідно до п. 15.3 Порядку розміщення реклами в місті Києві плата щомісячно нараховується КП "Київреклама" та перераховується розповсюджувачем реклами згідно з умовами договору на право тимчасового користування місцем виключно на відповідний поточний рахунок КП "Київреклама" і використовується в порядку, встановленому Київською міською радою чи уповноваженим нею органом. У разі прострочення термінів сплати, визначених договором на право тимчасового користування місцем, розмір несплаченої суми плати може коригуватися з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції, відповідно до умов договору та законодавства.

Відповідно до п. 6.2 Договору № 1511/13 від 29.09.2014 розмір плати за право тимчасового користування встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та нараховується підприємством відповідно до вимог порядку та умов цього договору.

Згідно з п. 6.3 Договору № 1511/13 від 29.09.2014 підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями та внесенням розповсюджувачем відповідної плати є рішення дозвільного органу та/або виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та укладений договір на право тимчасового користування місцями.

Відповідно до п. 6.7 Договору № 1511/13 від 29.09.2014 розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.10 Договору № 1511/13 від 29.09.2014 плата визначається за такою формулою: Рп = S* Бт*kз*kд, де Рп - розмір плати у гривнях за місяць; S - площа рекламного засобу у кв.м.; Бт - базовий тариф, що відповідає виду РЗ та визначається на підставі відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); kз - зональний коефіцієнт; kд -додатковий коригуючий коефіцієнт, що враховує особливості розміщення РЗ.

Як встановлено судом, 29.04.2014 між сторонами було укладено адресну програму на право тимчасового користування № 1 до Договору № 1511/13 від 29.09.2014, відповідно до якої розповсюджувачу зовнішньої реклами надано право на тимчасове користування місцем за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 33/2; вид РЗ - рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри 4,500 х 1,000, загальною площею 4,5000 кв.м., кількість - 1 шт; дозвіл - № 30330-12 -П-1; плата за місяць становить 787,50 грн. (без ПДВ ); дата кінця строку дії дозволу - 14.01.2018.

Крім того, 20.07.2017 позивачем долучено до матеріалів справи письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що нарахування плати за право тимчасового користування місцями розміщення реклами здійснюється відповідно до п. 15.2 Порядку розміщення реклами в місті Києві, з урахуванням Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва (Розмір плати).

Зокрема, відповідно до п. 36 додатку № 1 до Розміру плати базовий тариф рекламного засобу становить 100,00 грн.

Відповідно до п. 4 Додатку № 2 до Розміру плати зональний коефіцієнт території місця рекламного засобу відповідача відповідає 3 зоні, а отже застосовується зональний коефіцієнт 1,75.

На підставі вказаних тарифів та коефіцієнтів сторонами у Договорі № 1511/13 від 29.09.2014 (в адресній програмі до вказаного договору) було погоджено місячний розмір плати за право тимчасового користування місцем для розміщення реклами у розмірі 787 грн. 50 коп. (без ПДВ).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що місячний розмір плати за право тимчасового користування місцем для розміщення реклами за Договором № 1511/13 від 29.09.2014 становить 787 грн. 50 коп. (без ПДВ), що разом з ПДВ становить 945 грн. 00 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за період з 01.06.2015 по 31.05.2017 (період позовних вимог) відповідач повинен був сплатити позивачу плату за право тимчасового користування місцем для розміщення реклами за Договором № 1511/13 від 29.09.2014 у загальному розмірі 22680 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 6.8 Договору № 1511/13 від 29.09.2014 плата за право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше 25 числа поточного місяця виключно на поточний рахунок підприємства в розмірах, визначених підприємством в рахунку. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування.

Таким чином, відповідач повинен був сплачувати позивачу плату за право тимчасового користування місцем для розміщення реклами у строк до 25 числа поточного місця (включно).

Судом встановлено, що 30.10.2015 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 283 грн. 50 коп. (141 грн. 75 коп. та 141 грн. 75 коп.), що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, копія якої долучена позивачем до матеріалів справи 14.07.2017, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість з оплати плати за право тимчасового користування місцем для розміщення реклами за Договором № 1511/13 від 29.09.2014 у період з 01.06.2015 по 31.05.2017 у розмірі 22396 грн. 50 коп.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 22396 грн. 50 коп. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" у розмірі 22396 грн. 50 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" суми основного боргу у розмірі 22396 грн. 50 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3426 грн. 51 коп. за загальний період нарахування з 26.06.2015 по 01.06.2017 (щодо кожного простроченого платежу (місячного розміру плати за право тимчасового користування місцем для розміщення реклами) окремо та з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.2 Договору № 1511/13 від 29.09.2014 підприємство має право застосовувати до розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення , а також 3% річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" пені у розмірі 3426 грн. 51 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 3359 грн. 48 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 7.3 Договору № 1511/13 від 29.09.2014 підприємство має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування більше одного місяця - штраф у розмірі 15% від простроченої суми.

Судом встановлено, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем було прострочено внесення плати за право тимчасового користування місцем для розміщення реклами у період з червня 2015 року по травень 2017 року більше ніж на один місяць зо кожним місяцем оренди окремо, з огляду на що наявні підстави для стягнення з відповідача 15% штрафу від простроченої суми (22396 грн. 50 коп.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" штрафу у розмірі 3359 грн. 48 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 648 грн. 04 коп. та інфляційні втрати у розмірі 2984 грн. 72 коп. за загальний період нарахування з 26.06.2015 по 01.06.2017 (щодо кожного простроченого платежу (місячного розміру плати за право тимчасового користування місцем для розміщення реклами) окремо.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" 3% річних у розмірі 648 грн. 04 коп. та інфляційних втрат у розмірі 2984 грн. 72 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 23, офіс 109; ідентифікаційний код: 38870613) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів Узвіз, буд. 8; ідентифікаційний код: 26199714) суму основного боргу у розмірі 22396 (двадцять дві тисячі триста дев'яносто шість) грн. 50 коп., пеню у розмірі 3426 (три тисячі чотириста двадцять шість) грн. 51 коп., штраф у розмірі 3359 (три тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн. 48 коп., 3% річних у розмірі 648 (шістсот сорок вісім) грн. 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 2984 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) 72 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 11.08.2017

Суддя І.М. Отрош