Постанова

від 07.08.2006 по справі 295/20-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

295/20-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

16:00

"07" серпня 2006 р.                                                                   Справа № 295/20-06

Господарський суд Київської області  у складі             (зал судових засідань №222)

судді  Я.Л. Іваненко  

секретар  І.В. Носач  

розглянув матеріали адміністративної  справи   

За позовомКиївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, м. Київ

доТовариства з обмеженою відповідальністю фірми „Валерія”, Баришівський район, м. Березань

про стягнення  158,37грн.

В засіданні приймали участь:

від позивачаСушицька Ю.В., довіреність №20-07-06 від 11.01.2006р.

від відповідача

не з'явився

суть спору:

          До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, м. Київ (далі–позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Валерія”, Баришівський район, м. Березань (далі–відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 158,37грн.

Ухвалою господарського суду від 10.07.2006р. про відкриття провадження в адміністративній справі розгляд справи було призначено на 24.07.2006р. Розгляд справи відкладався у зв'язку з неприбуттям представників сторін у судове засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на несплату відповідачем страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), у зв'язку з чим станом на 01.07.2006 року за ним утворилась недоїмка в сумі  158,37грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судових засідань ухвалами та повістками суду, які надсилались йому за адресою, вказаною в позовній заяві, в судові засідання 24.07.2006р. та 07.08.2006р. не з'явився.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони, або третьої особи не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. (далі –Закон № 2240-ІІІ) платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є страхувальники.

Відповідно до п.2.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої Правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001р. (далі - Інструкція) страхувальники - юридичні та фізичні особи - набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації в органах реєстрації Фонду.

Відповідно до ст.23 Закон № 2240-ІІІ страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення  та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць –у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до ЗУ „Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11 січня 2001 року N 2213-III для роботодавців встановлено внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням у розмірі 2,9  відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Інструкцією визначено порядок реєстрації та обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у  зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, обліку страхових внесків та їх надходження до Фонду, витрачання коштів Фонду, контролю за сплатою платежів до Фонду та витрачанням його коштів.

Згідно п.4.1 Інструкції страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов'язкових платежів. Страхові внески нараховуються на суми оплати праці всіх категорій найманих працівників, у тому числі позаштатних, сезонних, тимчасових і тих, хто виконує роботу за сумісництвом. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

Відповідач є платником страхового збору до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. В порушення зазначених вимог законодавства визначені суми страхових внесків відповідачем у встановленому порядку не сплачувалися.

Наявність недоїмки підтверджується звітом відповідача за 2005р. про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до ст.8 Закон № 2240-ІІІ спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Відповідно до Закону № 2240-ІІІ та п.5.1 Інструкції страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник зараховує до бюджету Фонду суму донарахованих страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню шляхом відображення в звіті Ф4-ФСС з ТВП.

Не сплачені в строк страхові платежі можуть бути стягнені із страхувальника в доход Фонду у судовому порядку.

На підставі наведеного та враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги відносно стягнення з відповідача 158,37грн. заборгованості є обґрунтованими, документально підтверджуються і підлягають задоволенню.

          Відповідно до п. 1 ст. 98 КАС України суд  вирішує  питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Відповідно до п.п.3  пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 94 КАС України покладаються на відповідача.  

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 94, п.2 ч.1 ст. 128, ст.ст. 158, 160, 162, 163,167, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,–

постановив:

1.   Позовні вимоги задовольнити в розмірі 158,37грн.

2. Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Валерія” (Київська область, Баришівський район, м. Березань, вул. Щорса, 1/8,  код ЄДРПОУ 20571549) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 30, код ЄДРПОУ 21615608) 158,37грн (сто п'ятдесят вісім грн. 37коп.) заборгованості по страхових внесках.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Валерія” (Київська область, Баришівський район, м. Березань, вул. Щорса, 1/8,  код ЄДРПОУ 20571549)  в доход Державного бюджету України 1,58грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                 Іваненко Я.Л.