Рішення

від 03.08.2017 по справі 911/1616/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2017 р. Справа № 911/1616/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІХЕЛС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМПЛАНЕТА»

про стягнення 8884,22 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук А.Є.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність б/н від 16.06.2017 р.);

від відповідача : ОСОБА_2 (довіреність № 27/07/17 від 27.07.2017 р.)

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІХЕЛС» (далі - ТОВ «БІХЕЛС» , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМПЛАНЕТА» (далі - ТОВ «ФАРМПЛАНЕТА» , відповідач) про стягнення 66949,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар відповідно до договору поставки № 04/04-16 від 06.04.2016 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 60435,99 грн. основного боргу, 4316,19 грн. пені, 481,39 грн. 3% річних, 1715,99 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір.

Розгляд справи відкладався.

13.07.2017 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 13.07.2017 р. (вх. № 14155/17 від 13.07.2017 р.) про відкладення розгляду справи. За змістом клопотання відповідач зазначає, що затримка платежів на декілька днів склалася через час, протягом якого представники сторін узгоджували відомості для звітів про хід реалізації товарів та здійснення відповідачем розрахунків за товар. Відповідач також вказує на те, що станом на 13.07.2017 р. у нього перед позивачем рахується заборгованість у розмірі 0,99 грн. При цьому, на підтвердження здійснення часткових оплат, відповідачем до клопотання додано платіжні доручення за період з 15.08.2016 р. по 10.07.2016 р.

13.07.2017 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшов лист № 2 від 10.07.2017 р. (вх. № 14166/17 від 13.07.2017 р.), за змістом якого позивач надає для долучення до матеріалів справи, зокрема, копії довіреностей на отримання товару та оригінал довідки банку про зарахування на рахупонок позивача сплачених відповідачем коштів за період з 01.05.2017 р. по 10.07.2017 р.

13.07.2017 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява № 1 від 10.07.2017 р. (вх. № 14174/17 від 13.07.2017 р.) про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої позивач просить суд стягнути з відповідача 11866,58 грн. основного боргу, 1715,99 грн. інфляційних втрат, 481,39 грн. 3% річних, 4316,19 грн. пені та 2171,88 грн. процентів.

Окрім того, 13.07.2017 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява № 1 від 12.07.2017 р. (вх. № 14167/17 від 13.07.2017 р.) про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої позивач просить суд стягнути з відповідача 1715,99 грн. інфляційних втрат, 481,39 грн. трьох відсотків річних, 4316,19 грн. пені та 2171,88 грн. процентів.

13.07.2017 р. до господарського суду Київської області представником відповідача було подане клопотання б/н від 13.07.2017 р. (вх. № 14168/17 від 13.07.2017 р.) про продовження строку вирішення справи на 15 днів, яке було задоволено ухвалою суду від 13.07.2017 р.

У судовому засіданні 13.07.2017 р. представник відповідача зазначив про сплату відповідачем основного боргу та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з веденням сторонами переговорів щодо мирного врегулювання спору в частині решти позовних вимог. Представник позивача підтвердив суду факт сплати відповідачем суми основного боргу, решту позовних вимог підтримував, проти заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з веденням сторонами переговорів щодо мирного врегулювання спору не заперечував.

25.07.2017 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява № 335 від 19.07.2017 р. (вх. № 14829/17 від 25.07.2017 р.) про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копії статуту.

27.07.2017 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив № 344 від 27.07.2017 р. (вх. № 14961/17 від 27.07.2017 р.) на заяву про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якого відповідач зазначає про повне погашення суми основного боргу перед позивачем, у зв'язку з чим проти решти позовних вимог заперечує.

27.07.2017 р. до господарського суду Київської області представником позивача була подана заява № 1 від 25.07.2017 р. (вх. № 15009/17 від 27.07.2017 р.) про збільшення розміру позовних вимог, з якої вбачається, що позивачем було збільшено періоди нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, і, відповідно, ТОВ БІХЕЛС просить стягнути з відповідача 2901,08 грн. інфляційних втрат, 626,03 грн. 3% річних, 5357,11 грн. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, а також відмовитись від позову.

Згідно з пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р., передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

З огляду на викладене, суд здійснює розгляд позовних вимог з урахуванням заяви позивача № 1 від 25.07.2017 р., а саме - про стягнення з відповідача 2901,08 грн. інфляційних втрат, 626,03 грн. 3% річних, 5357,11 грн. пені.

03.08.2017 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив № 350 від 02.08.2017 р. (вх. № 15437/17 від 03.08.2017 р.) на заяву про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якої відповідач наголошує на тому, що у товариства станом на 10.07.2017 р. погашена заборгованість перед позивачем у повному обсязі, у зв'язку з чим збільшення позивачем розміру інфляційних нарахувань, 3% річних та пені відповідач вважає безпідставним.

У судовому засіданні 03.08.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви № 1 від 25.07.2017 р. (вх. № 15009/17 від 27.07.2017 р.) про збільшення розміру позовних вимог; представник відповідача проти позовних вимог за змістом поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог заперечувала.

У судовому засіданні 03.08.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

06.04.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІХЕЛС» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМПЛАНЕТА» (покупець) був укладений договір № 04/04-16, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на визначених цим договором умовах, постачальник зобов'язується постачати покупцеві добавки дієтичні, а покупець зобов'язується приймати поставлений товар та проводити його оплату на умовах даного договору за кількістю, асортиментом та цінами, зазначеними у видатковій накладній, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.4 договору загальна вартість товару, що передається, вказується у видатковій накладній.

У відповідності до п. 4.1 договору покупець зобов'язаний до 10 числа кожного місяця надавати постачальнику письмову інформацію у вигляді звіту про хід реалізації товару та його залишки.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що оплата за реалізований товар проводиться покупцем протягом 30 банківських днів з моменту надання постачальнику звіту про хід реалізації товару, передбаченого п. 4.1 даного договору.

Покупець проводить оплату товару в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 5.7 договору сторони передбачили, що право власності на товар, а також ризики втрати або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з моменту належного оформлення та підписання відповідної видаткової накладної представниками сторін і надання представникові постачальника довіреності на отримання товару.

У відповідності до умов договору № 04/04-16 від 06.04.2016 р. позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 277474,98 грн., що підтверджується видатковими накладними № 38 від 11.05.2016 р. на суму 55935,90 грн., № 50 від 23.06.2016 р. на суму 20163,60 грн., № 61 від 16.08.2016 р. на суму 28566,00 грн., № 65 від 16.09.2016 р. на суму 19042,20 грн., № 72 від 27.09.2016 р. на суму 11398,20 грн., № 75 від 11.10.2016 р. на суму 7315,20 грн., № 81 від 01.11.2016 р. на суму 2292,00 грн., № 81 від 01.11.2016 р. на суму 2292,00 грн., № 85 від 10.11.2016 р. на суму 17872,80 грн., № 93 від 06.12.2016 р. на суму 50561,76 грн., № 95 від 13.12.2016 р. на суму 14233,68 грн., № 2 від 10.01.2017 р. на суму 22714,80 грн., № 5 від 17.01.2017 р. на суму 27378,84 грн., копії яких долучено до матеріалів справи (оригінали оглянуті судом).

Як вбачається з доданих до матеріалів справи звітів відповідача про хід реалізації товару за вказаними вище видатковими накладними, останнім було реалізовано товар на загальну суму 275176,41 грн. за період з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р. вартість реалізованого товару склала 8667,96 грн., з 01.06.2016 р. по 30.06.2016 р. вартість реалізованого товару склала 22831,38 грн., з 01.07.2016 р. по 31.07.2016 р. вартість реалізованого товару склала 19806,42 грн., з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р. вартість реалізованого товару склала 16808,94 грн., з 01.09.2016 р. по 30.09.2016 р. вартість реалізованого товару склала 8667,96 грн., з 01.10.2016 р. по 31.10.2016 р. вартість реалізованого товару склала 29848,02 грн., з 01.11.2016 р. по 30.11.2016 р. вартість реалізованого товару склала 28712,82 грн., з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р. вартість реалізованого товару склала 40049,96 грн., з 01.01.2017 р. по 31.01.2017 р. вартість реалізованого товару склала 55232,88 грн., з 01.02.2016 р. по 28.02.2016 р. вартість реалізованого товару склала 20312,11 грн.

На виконання умов договору № 04/04-16 від 06.04.2016 р. відповідачем було здійснено оплату реалізованого товару на загальну суму 214740,42 грн., а саме - 15.08.2016 р. у сумі 8667,96 грн., 30.08.2016 р. у сумі 22831,38 грн., 30.09.2016 р. у сумі 19806,42 грн., 21.10.2016 р. у сумі 16808,94 грн., 07.12.2016 р. у сумі 32905,92 грн., 06.01.2017 р. у сумі 29848,02 грн., 10.02.2017 р. у сумі 15000,00 грн., 22.02.2017 р. у сумі 13713,00 грн., 28.03.2017 р. у сумі 20000,00 грн., 04.04.2017 р. у сумі 20049,96 грн., 18.05.2017 р. у сумі 15109,00 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою про надходження коштів на рахунок позивача № В 18/61-1445 від 24.04.2017 р.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість за реалізований згідно звітів відповідача, проте не оплачений, товар у розмірі 60435,99 грн.

Оскільки ТОВ «ФАРМПЛАНЕТА» станом на час подання даного позову до суду не здійснило з позивачем належного розрахунку за реалізований товар згідно наданих відповідачем звітів про хід реалізації товару за договором № 04/04-16 від 06.04.2016 р., ТОВ БІХЕЛС звернулось з позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача 60435,99 грн. основного боргу, 481,39 грн. 3% річних, 1715,99 грн. інфляційних втрат, 4316,19 грн. пені.

Як вбачається з матеріалів справи, у подальшому ТОВ «ФАРМПЛАНЕТА» було здійснено оплату поставленого товару на загальну суму 62733,39 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 366912 від 16.06.2017 р. на суму 15109,00 грн., № 1508 від 22.06.2017 р. на суму 10109,39 грн., № 367446 від 30.06.2017 р. на суму 10109,00 грн., № 367555 від 05.07.2017 р. на суму 11906,00 грн., № 7067 від 10.07.2017 р. на суму 11906,00 грн.

На час вирішення спору, з урахуванням поданої позивачем заяви № 1 від 25.07.2017 р. (вх. № 15009/17 від 27.07.2017 р.), останній у зв'язку з порушенням ТОВ «ФАРМПЛАНЕТА» строків оплати просить суд стягнути з відповідача 2901,08 грн. інфляційних втрат, 626,03 грн. 3% річних, 5357,11 грн. пені.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як встановлено судом за наявними у матеріалах справи доказами, після подання даного позову до суду, відповідачем було здійснено оплату поставленого позивачем товару у повному обсязі на загальну суму 62733,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 366912 від 16.06.2017 р. на суму 15109,00 грн., № 1508 від 22.06.2017 р. на суму 10109,39 грн., № 367446 від 30.06.2017 р. на суму 10109,00 грн., № 367555 від 05.07.2017 р. на суму 11906,00 грн., № 7067 від 10.07.2017 р. на суму 11906,00 грн.

Факт відсутності заборгованості за укладеним між сторонами договором № 04/04-16 від 06.04.2016 р. позивачем підтверджувався, у зв'язку з чим позивач за змістом заяви № 1 від 25.07.2017 р. від стягнення з відповідача суми основного боргу відмовився.

Водночас, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач на підставі п. 6.5 договору просить суд стягнути з відповідача 5357,11 грн. пені.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 6.5 договору, у разі прострочення покупцем оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець на письмову вимогу постачальника зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної суми неоплаченого товару.

Слід зазначити, що факт порушення відповідачем договірних зобов'язань у вигляді несвоєчасної оплати поставленого товару судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 5357,11 грн., нарахованої на заборгованість відповідача згідно кожного звіту відповідача про хід реалізації товару, за яким виникло прострочення платежу, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, а саме - за період з 25.01.2017 р. по 10.02.2017 р. на суму 28712,82 грн., з 11.02.2017 р. по 22.02.2017 р. на суму 13712,82 грн., з 22.02.2017 р. по 28.03.2017 р. на суму 40049,96 грн., з 29.03.2017 р. по 04.04.2017 р. на 20049,96 грн., з 28.03.2017 р. по 17.05.2017 р. на суму 55232,88 грн., з 18.05.2017 р. по 16.06.2017 р. на суму 40123,88 грн., з 22.04.2017 р. по 16.06.2017 р. на суму 20312,11 грн.

Відповідно до п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 р. № 14 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Як встановлено судом, при нарахуванні пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, позивач включає день фактичної сплати суми заборгованості в період часу, за який здійснюється стягнення пені, що суперечить п. 1.9 вказаної постанови.

Згідно з арифметичним розрахунком, який був зроблений судом з урахуванням п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 р. № 14 та зазначених позивачем періодів нарахування пені, обґрунтованим розміром пені за прострочення виконання зобов'язання відповідачем у даному випадку є 5264,10 грн:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 28712.82 25.01.2017 - 26.01.2017 2 14.0000 % 0.077 %* 44.05 28712.82 27.01.2017 - 09.02.2017 14 14.0000 % 0.077 %* 308.37 13712.82 11.02.2017 - 22.02.2017 12 14.0000 % 0.077 %* 126.23 40049.96 22.02.2017 - 01.03.2017 8 14.0000 % 0.077 %* 245.79 40049.96 02.03.2017 - 27.03.2017 26 14.0000 % 0.077 %* 798.80 20049.96 29.03.2017 - 04.04.2017 7 14.0000 % 0.077 %* 107.67 55232.88 28.03.2017 - 13.04.2017 17 14.0000 % 0.077 %* 720.30 55232.88 14.04.2017 - 17.05.2017 34 13.0000 % 0.071 %* 1337.69 40123.88 19.05.2017 - 25.05.2017 7 13.0000 % 0.071 %* 200.07 40123.88 26.05.2017 - 15.06.2017 21 12.5000 % 0.068 %* 577.12 20312.11 22.04.2017 - 25.05.2017 34 13.0000 % 0.071 %* 491.94 20312.11 26.05.2017 - 16.06.2017 22 12.5000 % 0.068 %* 306.07 Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в сумі 5264,10 грн.

Крім того, позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, просить суд стягнути з відповідача 626,03 грн. 3% річних та 2901,08 грн. інфляційних втрат.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено у сумі 626,03 грн., у тому числі - за період з 25.01.2017 р. по 10.02.2017 р. на суму 28712,82 грн., з 11.02.2017 р. по 22.02.2017 р. на суму 13712,82 грн., з 22.02.2017 р. по 28.03.2017 р. на суму 40049,96 грн., з 29.03.2017 р. по 04.04.2017 р. на 20049,96 грн., з 28.03.2017 р. по 17.05.2017 р. на суму 55232,88 грн., з 18.05.2017 р. по 16.06.2017 р. на суму 40123,88 грн., з 22.04.2017 р. по 16.06.2017 р. на суму 20312,11 грн.

Розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача згідно з вірним визначенням дат закінчення прострочення заборгованості, про яке йшлося вище, становить 613,79 грн., у тому числі -

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 28712.82 25.01.2017 - 09.02.2017 16 3 % 37.76 13712.82 11.02.2017 - 22.02.2017 12 3 % 13.52 40049.96 22.02.2017 - 27.03.2017 34 3 % 111.92 20049.96 29.03.2017 - 04.04.2017 7 3 % 11.54 55232.88 28.03.2017 - 17.05.2017 51 3 % 231.52 40123.88 19.05.2017 - 15.06.2017 28 3 % 92.34 20312.11 22.04.2017 - 29.06.2017 69 3 % 115.19 Таким чином вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 2901,08 грн., нарахованих на заборгованість відповідача згідно кожного звіту відповідача про хід реалізації товару за період прострочення сплати заборгованості, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, у тому числі - за період з 25.01.2017 р. по 22.02.2017 р. на суму 13712,82 грн., з 22.02.2017 р. по 04.04.2017 р. на суму 40049,96 грн., з 28.03.2017 р. по 04.04.2017 р. на суму 20049,96 грн., з 28.03.2017 р. по 17.05.2017 р. на 55232,88 грн., з 18.05.2017 р. по 16.06.2017 р. на суму 40123,88 грн.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, а також заявлені відповідачем періоди нарахування інфляційних втрат та визначену позивачем кінцеву дату їх нарахування, з урахуванням часткових оплат відповідача здійснив розрахунок інфляційних втрат, згідно якого арифметично вірна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 2721,60 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 25.01.2017 - 22.02.2017 13712.82 1.010 137.13 13849.95 22.02.2017 - 27.03.2017 40049.96 1.018 720.90 40770.86 28.03.2017 - 04.04.2017 20049.96 1.000 0.00 20049.96 28.03.2017 - 17.05.2017 55232.88 1.022 1221.59 56454.47 18.05.2017 - 18.06.2017 40123.88 1.016 641.98 40765.86 Таким чином, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ТОВ «БІХЕЛС» .

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМПЛАНЕТА» (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3А, код 36852896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІХЕЛС» (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, оф. 41, код 38639061) 613 (шістсот тринадцять) грн. 79 коп. 3% річних, 5264 (п'ять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 10 коп. пені, 2721 (дві тисячі сімсот двадцять одну) грн. 60 коп., 1593 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто три) грн. 44 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 11.08.2017 р.

Суддя В.М. Бабкіна