Рішення

від 08.08.2017 по справі 912/1694/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 рокуСправа № 912/1694/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1694/17

за позовом: Приватного підприємства "Югагросервіс", м. Ізмаїл, Одеська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-експорт груп", м. Кропивницький

про стягнення 264 052,31 грн

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне підприємство "Югагросервіс" (далі - ПП "Югагросервіс", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-експорт груп" (далі - ТОВ "Євро-експорт груп", відповідач) заборгованості в розмірі 264 052,31 грн, з яких: 255 600,00 грн основного боргу, 7590,97 грн пені та 861,34 грн 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 5 000,00 грн.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №148 від 26.03.2017 щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2017 подану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/1694/17.

Сторони явку своїх представників в судове засіданні не забезпечили.

08.08.2017 від ПП "Югагросервіс" надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідачем відзиву на позов та інших доказів не надано. Ухвала господарського суду, яка надсилалась відповідачу, повернута до суду органом поштового зв'язку без вручення адресату з відміткою "за незапитом".

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Як вбачається із матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі надіслана на адресу ТОВ "Євро-експорт груп", яка зазначена в позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано в ЄДРПОУ.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Приймаючи до уваги, що сторони належним чином повідомлений про дату та час судового засідання та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

У зв'язку з наведеним та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників сторін.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.2017 між ПП "Югагросервіс" (Постачальник) та ТОВ "Євро-експорт груп" (Покупець) укладено договір поставки (довгостроковий) №148 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця насіння, що (надалі іменується - Товар), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена в Додатках (специфікаціях) згідно п.п. 1.6.-.1.7, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та здійснити оплату згідно п. 3.1, 3.2., шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (а.с. 24-25).

Згідно п. 1.6. Договору кількість і вартість (ціна за одиницю Товару), що передається (поставляється) за даною угодою, визначаються між сторонами в Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору. Як додатки сторони приймають: специфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні на товар, акти приймання-передачі, інші письмові додаткові угоди сторін до договору.

Ціна одиниці виміру Товару та загальна кількість кожної партії Товару визначаються сторонами в рахунках, накладних та Додатках, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1. Договору).

Пунктом 2.3. Договору визначено, що загальна вартість Договору визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії постачаємого Товару.

Розділом 3 Договору сторонами обумовлено строки поставки товару та порядок розрахунків за договором.

Так, Постачальник зобов'язаний поставити Товар Покупцю на протязі 5-ти календарних днів з моменту підписання сторонами даного Договору (п. 3.1. Договору). Покупець після фактичного отримання Товару здійснює в безготівковому порядку оплату шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі до 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання товару (п. 3.2. Договору). Розрахунок Покупець здійснює на підставі належним чином оформлених Додатків до даного Договору (п. 3.3. Договору).

Відповідно до пункту 8.1. Договору, даний Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2017. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 (один) рік кожен, якщо жодна з Сторін не повідомить іншу Сторону за 30 днів до закінчення кожного періоду дії цього Договору про намір припинити його дію, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань згідно умов даного Договору.

Договір поставки № 148 від 26.03.2017 підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Сторонами підписано також Специфікацію № 1, що є додатком до Договору, відповідно до умов якої Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець - прийняти та оплатити товар на загальну суму 255 600,00 грн (а.с. 26).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору та Специфікації, позивачем здійснено поставку товару відповідачеві на загальну суму 255 600,00 грн, що підтверджується накладною № 42 від 30.03.2017, а також товарно-транспортною накладною від 30.03.2017 та податковою накладеною від 30.03.2017, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 27-29).

Зазначені документи підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

Проте, як повідомляє позивач, відповідачем зобов'язання за Договором не виконано та поставлений товар не оплачено.

У гарантійному листі № 10/04-17 від 10.04.2017 відповідач повністю визнав заборгованість за Договором та просив відстрочити її погашення на строк до 30.04.2017 (а.с. 30).

В подальшому ПП "Югагросервіс" звернулось до ТОВ "Євро-експорт груп" з претензією № 148 про досудове врегулювання спору з вимогою протягом 10 днів з дня отримання претензії сплатити заборгованість (а.с. 31-32). Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 255 600,00 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №148 від 26.03.2017 в частині здійснення оплати вартості отриманого товару стало підставою для позивача звернутись до Господарського суду Кіровоградської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки, згідно ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша ст. 662), натомість покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частини перша та друга ст. 692).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки, а також приписи ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги ПП "Югагросервіс" про стягнення з ТОВ "Євро-експорт груп" боргу в сумі 255 600,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому, господарський суд враховує, що відповідачем існування боргу не заперечено, жодних доказів на підтвердження сплати заборгованості до суду не надано.

Щодо вимог позивача про стягнення пені та 3% річних, господарський суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень частини 2 статті 625 сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Крім того, статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Таким чином, порушення відповідачем зобов'язання з оплати вартості отриманого товару в установлений договором строк є підставою для застосування до останнього штрафної санкції у вигляді пені.

Визначення пені наведено у частині третій ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно якого пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення зобов'язання, у т.ч. неустойкою, вчиняється в письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Сторони в пункті 6.2. Договору передбачили, що у разі порушення Покупцем строків оплати поставленої Продукції та витрат, пов'язаних з постачанням Товару, сплачує Постачальникові пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За змістом положень частини четвертої ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Тобто розмір договірної штрафної санкції обраховано у відсотковому розмірі за кожну добу прострочення, що за визначенням статті 549 Цивільного кодексу України відповідає поняттю пеня .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з цим, згідно ст. 3 наведеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом, як граничний. Тобто, за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені, розрахунок (а.с. 33) та сума якої обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ, відповідає вимогам наведеного вище законодавства.

Враховуючи приписи наведених вище норм вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних є правомірними.

Розрахунок позивача по нарахуванню пені за період з 05.04.2017 по 15.05.2017 в сумі 7 590,97 грн та 3% річних в за період з 05.04.2017 по 15.05.2017 в сумі 861,34 грн (а.с. 33) відповідає наведеним вище положенням, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПП "Югагросервіс" до ТОВ "Євро-експорт груп" підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 255 600,00 грн основного боргу, 7 590,97 грн пені та 861,34 грн 3% річних.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, ПП "Югагросервіс" також просить відшкодувати судові витрати в розмірі 5 000,00 грн, які є витратами на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката.

Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Як зазначено в пункті 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, предмету спору може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Так, пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатом є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (частина 1 статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Отже, саме Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю, видане у встановленому законом порядку, і є підтвердженням того, що особа є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В матеріалах справи відсутнє Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Однак, відповідно до положень статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.

Згідно з п. 1.1. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 26 від 17.12.2012 (із змінами та доповненнями) Єдиний реєстр адвокатів України - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набули права на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Судом встановлено, що в Єдиному реєстрі адвокатів України (інформаційний ресурс http://erau.unba.org.ua/profile/35980) міститься профайл адвоката ОСОБА_1, що обліковується в Раді адвокатів Одеської області із зазначенням відомостей, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

При цьому, інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю в профайлі адвоката ОСОБА_1 відсутня.

Таким чином, вищевказаними обставинами підтверджується, що особа, яка представляє інтереси позивача є діючим адвокатом.

Статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

На підтвердження надання позивачу адвокатських послуг на загальну суму 5 000,00 грн надано до суду договір про надання правової допомоги у господарських справах від 10.05.2017, укладеного між адвокатом ОСОБА_1 та ПП "Югагросервіс", акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.05.2017 та розрахункову квитанцію № 232129 від 10.05.2017 на суму 5 000 грн (а.с. 35-38).

Враховуючи надані докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, підготовлені адвокатом документи, господарський суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-експорт груп" (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2, ідентифікаційний код 40367904) на користь Приватного підприємства "Югагросервіс" (686200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 26166979) 255 600,00 грн основного боргу, 7 590,97 грн пені та 861,34 грн 3% річних, а також 3 960,79 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.08.2017.

Суддя В.В.Тимошевська