Постанова

від 08.08.2017 по справі 911/844/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2017 р. Справа№ 911/844/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Куксова В.В.

За участю представників:

Від позивача: не з'явилися;

Від відповідача: не з'явилися;

Від третьої особи: не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення

на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2017

у справі № 911/844/17 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус К",

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області звернулося з позовом Публічне акціонерне товариство "Банк "Софійський" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач просив суд звернути стягнення на нерухоме майно - Комплекс, літ. "А" пл. 501,7 кв.м. (адмінбудівля, загальною площею 501,7 кв.м.), літ "Б" пл.33,3 кв.м. (склад лабораторних проб, загальною площею 33,3 кв.м.), літ. "Д" пл.207,2 кв.м. (гараж-пождепо-склад, загальною площею 207,2 кв.м.), літ. Е пл. 106,5 кв.м. (майстерня-електроцех, загальною площею 106,5 кв.м.), літ. "Ж" пл. 14,3 кв.м. (операторська, загальною площею 14,3 кв.м.), літ. "О" пл. 163,6 кв.м. (склад тари, загальною площею 163,6 кв.м.), літ. № 1-4 -огорожа, літ. № 5 - вимощення, літ. № 6 - естакада, літ № 7-11 - емкості, літ. № 12 - резервуари підземні, літ № 13 - пожежний резервуар, літ № 14 - трансформаторна підстанція, літ. Н - убиральня, що розташоване на земельній ділянці з кдастровим номером 3222910100:01:328:0010, загальною площею - 2,0345 га (в тому числі під будівлею 0,4075 га), яке знаходиться за адресою: Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Паризької Комуни, буд. 2, передане товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал" в іпотеку за Іпотечним договором від 28.12.2012 № 32/1-1-2/16-Іп-84 в забезпечення виконання боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус К" зобов'язань за Генеральною кредитною угодою від 18.05.2012 № 32/1-1-2-16, Кредитним договором від 05.09.2012 № 32/1-1-2-16/2, Кредитним договором від 02.04.2013 № 32/1-1-2-16/3, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною реалізації предмета іпотеки встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Крокус К" в розмірі 1 274 719,47 доларів США та 36 077 252,30 грн. за Генеральною кредитною угодою від 18.05.2012 № 32/1-1-2-16, Кредитним договором від 05.09.2012 № 32/1-1-2-16/2, Кредитним договором від 02.04.2013 № 32/1-1-2-16/3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до умов Генеральної кредитної угоди від 18.05.2012 № 32/1-1-2-16, Кредитних договорів від 05.09.2012 № 32/1-1-2-16/2, від 02.04.2013 № 32/1-1-2-16/3 (із змінами та доповненнями) позивач надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Крокус К" грошові кошти (кредит), а останній зобов'язувався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними. У зв'язку з порушенням позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус К" виникла заборгованість в загальній сумі 1 274 719,47 доларів США та 36 077 252,30 грн.

15.05.2017 представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 911/844/17 до вирішення пов'язаних з нею справ № 910/6931/16 та № 910/1674/16.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2017 зупинено провадження у справі № 911/844/17 до завершення розгляду справ Господарського суду міста Києва № 910/6931/16 та № 910/1674/16, та набранням остаточними рішеннями по цим справам законної сили.

Зобов'язано учасників провадження невідкладно подати суду копії остаточних рішень у справі господарського суду міста Києва № 910/6931/16 та № 910/1674/16 для виявлення підстав для поновлення провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Господарського суду Київської області, Публічне акціонерне товариство "Банк "Софійський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Софійський" Куреного О.В. звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2017 по справі № 911/844/17.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив, що вирішення питання про недійсність договору застави майнових прав та визнання прав іпотеко держателя у справах № 910/6931/16 та № 910/1674/16 не встановлює ніяких обставин, які б могли вплинути на вирішення питання про стягнення заборгованості у справі № 911/844/17, існуючої у відповідача перед позивачем за кредитним та іпотечним договорами, так як недійсність договору застави майнових прав та визнання прав іпотекодержателя (у випадку винесення господарським судом м. Києва відповідних рішень) не знімає з відповідача обов'язку виконати перед позивачем зобов'язання по кредитному та іпотечному договорами, які були взяті відповідачем на себе до дати ймовірного розірвання договору. Проте на думку позивача, Господарським судом Київської області взагалі ненадано оцінки вищенаведеним доводам Банку, та не мотивовано підстав їх відхилення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Софійський" Куреного О.В. передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Тищенко А.І. та Куксова В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Софійський" Куреного О.В. на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2017 у справі № 911/844/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.08.2017.

01.08.2017 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач, відповідач та третя особа не направили своїх представників для участі у судовому засіданні 08.08.2017, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Колегією суддів враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегією суддів, враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до вимог ч.2 ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як п'ятнадцять днів.

З огляду на закінчення строку розгляду справи, відсутність клопотання про продовження строку розгляду спору, колегія суддів приходить до висновку про необхідність здійснити апеляційний розгляд у визначений строк.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

З огляду на те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Так з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги, оскільки вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, відповідача та третьої особи.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що в проваджені Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/1674/16 за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський", за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Мега", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус К", про визнання прав іпотекодержателя, визнання прав заставодержателя, зобов'язання вчинити певні дії. Предметом спору у справі № 910/1674/16 є визнання за Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України прав іпотекодержателя, в тому числі, за Іпотечним договором від 28.12.2012 № 32/1-1-2/16-Іп-84, який є підставою поданого в даній спраіфі позову.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання банком своїх зобов'язань за депозитними договорами 05.06.2014 між Корпоративним недержавним пенсійним фондом НБУ (заставодержатель) та ПАТ "Банк "Софійський" (заставодавець) укладено договір застави майнових прав.

Відповідно до умов Договору застави ПАТ "Банк "Софійський" передав в заставу Корпоративному недержавному пенсійному фонду НБУ майнові права, а саме право вимоги до боржників у справі № 910/1674/16, зокрема до ТОВ "Крокус К" за Кредитними договорами від 05.09.2012 № 32/1-1-2-16/2, від 02.04.2013 № 32/1-1-2-16/3, зобов'язання за якими забезпечені Іпотечним договором від 28.12.2012 № 32/1-1-2/16-Іп-84.

Корпоративним недержавним пенсійним фондом НБУ зобов'язання за депозитними договорами виконано, останнім в повному обсязі перераховано на депозитні рахунки ПАТ "Банк "Софійський" грошові кошти в загальній сумі 32 541 878,64 грн.

В подальшому Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ звернувся до ПАТ "Банк "Софійський" з вимогою про дострокове повернення суми вкладів та нарахованих на цю суму відсотків.

ПАТ "Банк "Софійський" вимогу не виконав, в зв'язку з чим Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ звернувся до Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський" з позовом, про визнання прав іпотекодержателя, визнання прав заставодержателя, зобов'язання вчинити певні дії.

Окрім того, в проваджені Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/6931/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський" до Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус К", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Мега", про визнання недійсним договору застави майнових прав від 05.06.2014.

Таким чином, у випадку вирішення вищевказаних справ на користь Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, останній набуде прав кредитора за забезпеченими кредитними договорами з ТОВ "Крокус К" та прав іпотекодержателя за Іпотечним договором від 28.12.2012 № 32/1-1-2/16-Іп-84, в зв'язку з чим ПАТ "Банк "Софійський" стане неналежним позивачем у даній справі, про що вірно вказав.

Згідно із частиною 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до пункту 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Беручи до уваги все вищенавикладене та те, що результати вирішення спору по справі № 910/1674/16, де предметом спору у справі є визнання за Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України прав іпотекодержателя, в тому числі, за Іпотечним договором від 28.12.2012 № 32/1-1-2/16-Іп-84, та справу № 910/6931/16 про визнання недійсним договору застави майнових прав від 05.06.2014, можуть суттєво вплинути на висновки суду при вирішення спору у даній справі, таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі згідно із частиною 1 статті 79 ГПК України підлягає задоволенню, в свою чергу провадження у справі №911/844/17 підлягає зупиненню до вирішення пов'язаних з нею справ № 910/6931/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський" до Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус К", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Мега", про визнання недійсним договору застави майнових прав від 05.06.2014 та № 910/1674/16 за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський", за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Мега", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус К", про визнання прав іпотекодержателя, визнання прав заставодержателя, зобов'язання вчинити певні дії.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те,що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що ухвала у даній справі прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам справи, тому ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для скасування або зміни вказаної ухвали та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський" в особі Уповноважної особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Софійський" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2017 по справі № 911/844/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/844/17 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

В.В. Куксов