Ухвала

від 15.08.2017 по справі 359/9763/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/9763/16-ц Головуючий у І інстанції Вознюк С. М. Провадження № 22-ц/780/4043/17 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І. Категорія 47 15.08.2017

УХВАЛА

Іменем України

15 серпня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Верланова С.М., Журби С.О.,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2017 року по справі за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на земельну ділянку,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом про поділ майна подружжя до ОСОБА_3 В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що за час перебування у шлюбних відносинах, сторони по справі придбали за спільні кошти земельну ділянку площею 0,1188 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. та просив суд визнати вказану земельну ділянку спільною сумісною власністю подружжя та поділити її порівну по 1/2 частині позивачу та відповідачу.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2017 року залишено без розгляду первісний позов у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача та його представника.

У січні 2017 року ОСОБА_3 було подано вищенаведену зустрічну позовну, яку обґрунтовувала тим, що 11 липня 2009 року, вона та відповідач ОСОБА_2, зареєстрували шлюб. Оскільки у відповідача не було свого власного житла, вони вирішили проживати у її квартирі АДРЕСА_2, яку 24.05.2013 p., продала за 115 000 доларів США. 31.05.2013 p., між нею та гр. ОСОБА_4 було укладено договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки, Вартість ділянки, що зазначена в зазначена в договорі - 292000 грн.

З метою оплати вартості земельної ділянки, вона 31.05.2013 р. зняла 40 000 доларів США із рахунку ПАТ "Приватбанк", на якому розміщувалися її особисті кошти від продажу квартири АДРЕСА_2.

Одразу після купівлі вищезазначеної земельної ділянки, вона почала інвестувати у будівництво житлового будинку на земельній ділянці. Наразі на земельній ділянці вже побудований будинок, кошти на будівництво якого виділялися виключно з її особистого рахунку в ПАТ Приватбанк .

Після розірвання шлюбу вона обрала попереднє прізвище - ОСОБА_3.

В грудні 2016 p., з метою реалізації своїх законних прав, як власника земельної ділянки звернулась до нотаріуса для укладення правочину та дізналась, що оскільки земельна ділянка була придбана за час шлюбу з відповідачем, то необхідна його згода на укладення правочинів.

Відповідач, після розірвання шлюбу відмовився визнати, що він не має жодного відношення до земельної ділянки, його місце перебування зараз позивачу невідомо, а тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Просила визнати за нею право особистої приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером: НОМЕР_1, площею 0,1188 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована в АДРЕСА_2, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2017 року зустрічний позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку судом першої інстанції ці вимоги закону у повному обсязі виконано.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем за зустрічним позовом надано суду належні та допустимі докази, які за своєю хронологією та у причинно-наслідковому зв'язку дають підстави вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1188 га, що розташована в с.Чубинське, на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, Київської області придбана нею за особисті кошти як одного з подружжя.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер чоловік позивача ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 12.05.2005 року (а.с.90). Згодом позивач продала належну їй нерухомість, а саме будинок у м. Луганськ, щоб придбати житло в Києві.

Грошові кошти, отримані від продажу будинку у м. Луганськ інвестувала в житлову нерухомість, а саме в квартиру АДРЕСА_2 (інвест. угода № 36-164 від 11.01.2006 р.). Разом з інвестуванням квартири, ОСОБА_3 також придбала місце для паркінгу автомобіля (інвест. договір №11/2006/10/Ч-п від 25.07.2006 p.). Вказані обставини підтверджуються копіями квитанцій № 85 від 21.07.2006 року та № 70 від 25.07.2006 року (а.с.79).

Право приватної власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2, підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області № 899 від 25.06.2008 року (а.с.74).

11 липня 2009 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з Державним центром розвитку сім'ї 11.07.2009 року (а.с.88).

02.12.2014 року шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області 02.12.2014 року (а.с.89).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 24.05.2013 pоку, позивач ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_6, придбала квартиру АДРЕСА_2 за 442000 гривень 00 копійок (а.с.75-76).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 на підставі рішення Великоолександрівської сільської ради від 30.09.2005 року № 1857-49-IV належала земельна ділянка площею 0,1188 га, що розташована в с.Чубинське, на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, Київської області. Цільове призначення - для будівництва та обслуговувань жилого будинку (а.с.82-83).

31.05.2013 pоку між позивачем ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_3 придбала земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1188 га, що розташована в с. Чубинське, на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, Київської області. Цільове призначення - для будівництва та обслуговувань жилого будинку. Вартість ділянки, що зазначена в договорі - 292000 гривень 00 копійок. Договір посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області - Меленною Т.К., реєстровий номер 1792 (а.с.77-78).

Згідно розписки від 31.05.2013 року, наданої ОСОБА_8, останній отримав від позивача ОСОБА_3 в якості оплати за земельну ділянку 40000 (сорок тисяч) доларів США (а.с.86).

На підставі вище вказаного договору за позивачем ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.84-85).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та свідоцтва про право власності вбачається, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, об'єкт житлової нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.87, 189-190).

Судом першої інстанції також встановлено, що дійсно ОСОБА_3 придбала за власні кошти квартиру АДРЕСА_2. Даний факт визнав і представник відповідача за зустрічним позовом.

Разом з тим, представник відповідача за зустрічним позовом вважає, що спірна земельна ділянка, була придбана дружиною ОСОБА_2 за їх спільні грошові кошти, оскільки він після того, як уклав з відповідачем шлюб, почав вкладати власні грошові кошти в ремонт та покращення квартири, купівлю меблів. З метою підтвердження своїх доводів представником відповідача були надані: довідка з місця роботи відповідача ОСОБА_2 про його доходи за період з січня 2011 року по червень 2011 року (а.с.140,163); довідка з ПАТ "УкрСиббанк" від 08.09.2011 року про те, що на ім'я ОСОБА_2 у банку відкритий картковий рахунок (залишок складає 60664,23 грн.), та депозитний рахунок в доларах США становить 19832,00 доларів США (а.с.143), договір № SAMDN80000737085041 "Стандарт" від 13.08.2013 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 (а.с.144,167) та квитанцію № 3 від 13.08.2013 року (а.с.168) .

Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1, розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Загальна площа житлового будинку становить 49,3 кв.м., житлова площа - 30,8 кв.м. Об'єкт нерухомості складається з житлового будинку, літньої кухні, літнього душу, колонки питної, двох каналізаційних ям, огорожі та вимощення (а.с.158-159).

Згідно довідки ПАТ КБ "Приват Банк" від 27.04.2017 року ОСОБА_3 станом на 16.12.2014 року мала в банку рахунок № НОМЕР_4, сума вкладу на якому становила 115000 доларів США (а.с.178).

Згідно п.3 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма ст. 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи встановленні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачем за зустрічним позовом надано суду належні та допустимі докази, які дають підстави вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1188 га, що розташована в с. Чубинське, на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, Київської області придбана нею за особисті кошти як одного з подружжя та ухвалив рішення про задоволення позову.

При цьому колегія суддів приймає до уваги ті обставини, що після продажу квартири приблизну вартість якої з матеріалів справи становить близько 115 000 Доларів США та в той же день покладено на відкритий на імя ОСОБА_3 банківський рахунок в ПАТ ПриватБанк та з цього ж рахунку було знято кошти в розмірі 40 000 доларів США для розрахунку за придбання спірної земельної ділянки.

Доводи позивача про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи та спростовуються матеріалами справи.

Матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, які передбачені ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому дане рішення є законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді :