Рішення

від 31.07.2017 по справі 752/16376/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16376/16-ц

Провадження № 2/752/1441/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31.07.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Чечельницького В.С.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТИНГ про визнання незаконним відключення від мережі електропостачання, зобов'язання поновити електропостачання та відшкодування моральної шкоди, суд -

Встановив

У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, згідно заяви про збільшення позовних вимог від 28.02.2017 року, просив визнати незаконними дії відповідача по відключенню 15.09.2016 року його, як споживача послуг з електропостачання квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача поновити за власний рахунок електропостачання до вказаної квартири протягом трьох днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, стягнути з відповідача на його користь 32 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди і 952,00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, а також судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2 204,80 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що є власником та проживає у трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Також зазначив, що 16.03.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на компенсацію витрат у зв'язку з використанням електричних мереж № 101, відповідно до п. 4.1. якого вказаний договір діє до моменту укладення Договору на постачання електричної енергії між позивачем та ПАТ Київенерго та в будь-якому випадку до моменту здійснення всіх розрахунків з ТОВ ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТИНГ .

Згідно укладеного договору, оплата за користування електричною енергією вносилася позивачем справно, ним жодного разу не було порушено строків оплати, що підтверджується квитанціями про сплату за електроенергію, а тому відсутня заборгованість по оплаті за електроенергію.

Вказав, що 12.09.2016 року директором ТОВ ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТИНГ ОСОБА_2 було запропоновано йому укласти з ТОВ ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТИНГ угоду про надання послуг з обслуговування багатоквартирного житлового дому за адресою: АДРЕСА_1, в якому у позивача на праві власності знаходиться квартира. Однак, позивач відмовився від підписання вказаного договору, з огляду на те, що останній був складений із суттєвими порушеннями вимог діючого законодавства, а саме у договорі було зазначено завідомо неправдиву дату підписання 23.06.2016 року.

Також зазначив, що у подальшому 15.09.2016 року, як вважає позивач, саме з метою створення для нього штучних перешкод та примушування у незаконний спосіб до підписання запропонованого договору, належну йому квартиру було незаконно відключено від споживання електричної енергії без пояснень причин такого відключення, а також направлення відповідних повідомлень і актів про порушення.

Вказав, що безпідставне, з огляду на положення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 , припинення подачі до належної йому квартири електропостачання призвело до того, що позивач та члени його родини були позбавлені можливості користуватися гарячою водою та опаленням квартири, оскільки встановлений у квартирі газовий котел працює від електричної напруги, що, в свою чергу, призвело до зміни ними звичного способу життя, чим було завдано моральну шкоду, що яка виразилася у моральних стражданнях, зокрема його дружина з малолітнім сином змушені були виїхати проживати в інше місце, а він - докладати додаткових зусиль для захисту своїх порушених прав.

Вказав, що протягом часу відключення від мережі електропостачання позивач та члени його родини не можуть повноцінно користуватися квартирою, використовувати електроприбори, відчувають постійне хвилювання та нервове напруження.

Крім того, з причин неправомірного позбавлення з вини відповідача електропостачання належної позивачу квартири, позивач був вимушений понести додаткові матеріальні витрати на придбання портативного зарядного пристрою з ліхтариком Power bank Leо, вартістю 772 грн., та сушилки для взуття, вартістю 180 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТИНГ в судове засідання не з'явився, про дату і час судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка в матеріалах справи на а.с. 125. Згідно наявних у матеріалах справи письмових заперечень проти позову, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість. Зазначив, що відповідач відключення квартири позивача від електропостачання не здійснював, з урахуванням того, що відповідач не є енергопостачальником та не здійснює постачання електричної енергії позивачу, а предметом договору на компенсацію витрат у зв'язку із використанням електричних мереж № 101 від 16.03.2016 року є виключно компенсація вартості фактично спожитої ОСОБА_1 електроенергії у квартирі, жодних обов'язків відповідача щодо підключення до електропостачання квартири позивача чи забезпечення безперебійного електропостачання квартири позивача вказаним договором не передбачено, як і обов'язку відповідача постачати електричну енергію позивачу.

Всебічно і повно з'ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,8 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ ЗІМ КЕПІТАЛ ГРУП , від 15.03.2016 року (а.с. 7), а також відомостями інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 55145601 від 15.03.2016 року (а.с. 8).

Також судом встановлено та не заперечувалося сторонами по справі, що 16 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТИНГ та ОСОБА_1 було укладено Договір на компенсацію витрат у зв'язку з використанням електричних мереж № 101 (а.с. 19).

Відповідно до п.1.1. вищевказаного Договору, у зв'язку з тим, що ТОВ ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТИНГ є балансоутримувачем будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та відшкодовує власнику трансформатора вартість електричної енергії, що споживається ОСОБА_1, і обсяг якої враховується загальним лічильником трансформатора, та рахунки за яку виставляються ПАТ Київенерго власника трансформатора через відсутність у ОСОБА_1 договору на постачання електроенергії з ПАТ Київенерго , ОСОБА_1 зобов'язується компенсувати ТОВ ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТИНГ витрати, пов'язані з компенсацією власнику трансформатора вартості електроенергії, спожитої ОСОБА_1 у квартирі № 135, розташованої у Будинку.

Відповідно до п. 4.1. вищевказаного Договору, договір діє до моменту укладення Договору на постачання електричної енергії між ОСОБА_1 і ПАТ Київенерго та в будь-якому випадку до моменту здійснення всіх розрахунків із ТОВ ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТИНГ .

Відсутність заборгованості у позивача за Договором на компенсацію витрат у зв'язку з використанням електричних мереж № 101 від 16.03.2016 року, а також сама по собі чинність вказаного Договору, на яку посилався позивач згідно заявлених позовних вимог, відповідачем не оспорювалися.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;

Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору

Якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Як встановлено з позовної заяви, ОСОБА_1 відмовився укласти з ТОВ ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТИНГ договір про надання послуг з обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, та пов'язує вказану відмову з припиненням послуг електропостачання належної йому квартири.

Відповідно до п. 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. №1357 , споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

Електропостачальник, що здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, не має права відмовити побутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на такій території, в укладенні договору за умови, що нова електроустановка побутового споживача приєднана або потужність для діючої електроустановки побутового споживача збільшена в установленому законодавством порядку.

Для укладення договору побутовий споживач звертається до електропостачальника з письмовою заявою та пред'являє оригінали таких документів: паспорта; реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта з відміткою відповідного контролюючого органу); документа, що підтверджує право власності чи користування на об'єкт споживача або права власності чи користування на земельну ділянку (на період будівництва об'єкта споживача).

Згідно зазначених Правил електропостачальник - це учасник ринку електричної енергії України, який купує електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам.

Як на підставу вимог щодо визнання незаконним дії відповідача по відключенню від послуг електропостачання, а також зобов'язання відновити електропостачання на належної позивачу квартири, останній посилався на те, що між сторонами по справі укладено договір про користування електричною енергією, згідно якого відповідач є енергопостачальником.

Разом з тим, з вказаним твердженням позивача суд погодитися не може, з тих підстав, що, як встановлено вході судового розгляду, між сторонами укладено Договір на компенсацію витрат у зв'язку з використанням електричних мереж № 101 від 16.03.2016 року, предметом якого є виключно відшкодування вартості електричної енергії, до укладення позивачем договору на постачання електричної енергії з електропостачальником, яким є ПАТ Київенерго , а тому Договір на компенсацію витрат у зв'язку з використанням електричних мереж № 101 від 16.03.2016 року не породжує для відповідача обов'язку з постачання електроенергії.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Разом з тим, позивачем взагалі не доведено, що належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1, було відключено від електропостачання відповідачем, не надано доказів наявності схеми підключення до електромережі, за якою він просить зобов'язати відповідача поновити електропостачання, а також не надано доказів того, що відповідач прийняв електричні мережі будинку за адресою: АДРЕСА_1, на утримання та обслуговування ТОВ ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТИНГ .

Як з'ясовано судом в ході розгляду справи, позивачем не вчинялося жодних дій з метою з'ясування у електропостачальника ПАТ Київенерго причин відключення від електропостачання належної йому квартири.

За таким обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними дій ТОВ ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТИНГ по відключенню 15.09.2016 року його, як споживача послуг з електропостачання квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також зобов'язання відповідача поновити за власний рахунок електропостачання до вказаної квартири, є необгрунтованими, а тому позов у вказаній частині не може бути задоволений.

Стосовно вимог про відшкодування позивачу майнової та моральної шкоди, суд має зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (не майнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння, її заподіювання, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним заподіюваним діянням та вини останнього в її заподіянні.

Разом з тим, зважаючи на те, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведено того, що відключення від електропостачання належної йому квартири було здійснено саме відповідачем, суд вважає заявлені позовні вимоги у вказаній частині таким, які задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню вимоги про стягненню з відповідача на користь позивача суми сплаченого останнім судового збору у розмірі 2 204,80 грн., а також витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

За наслідками розгляду справи, судом не встановлено підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, відсутні підстави для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст. ст. 10-11 , 28-29 , 57-60 , 158 , 179 , 185 , 208-209 , 212 , 214-215 ЦПК України , суд -

Вирішив

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДЖЕКТ КОНСАЛТИНГ про визнання незаконним відключення від мережі електропостачання, зобов'язання поновити електропостачання та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя