Постанова

від 08.08.2017 по справі 809/2970/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2017 р. № 809/2970/14

10 год. 10 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого Гундяка В.Д.,

при секретарі Ткачуку І.М.,

за участю: представників позивача Желізняка Р.М., Кулявця А.Ю.,

представника відповідача Дудки-Гефко Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Акра Голд" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

12.09.2014 року Приватне підприємство "Акра Голд" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000022204, 0000012204 від 20.05.2014 року та №№ 0000082204, 0000092204 від 28.07.2014 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення податкового органу винесені з порушенням закону, базуються на безпідставних висновках, відображених в акті перевірки від 12 травня 2014 року, внаслідок чого позивачу протиправно збільшено суму грошового зобов'язання за платежами з податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають до скасування.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2014, яка залишена без змін рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016, позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.02.2017 року допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 та Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016 - скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представники позивача під час нового розгляду справи позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві. Суду пояснили, що ДПІ в м. Івано-Франківську на підставі акту перевірки від 12.05.2014 року за №2787/09-15-22-04/348444459, всупереч фактичним обставинам справи, вимогам податкового та іншого законодавства України, протиправно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу встановлені зобов'язання зі сплати податку на прибуток (доходи) приватних підприємств в сумі 209 983 грн. та податку на додану вартість в сумі 124 105 грн. Зазначили, що в подальшому дані рішення були переглянуті відповідачем: податкове повідомлення-рішення за №0000012204 від 20.05.2014 року залишене без змін, а за №0000022204 - зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 96 027 грн. Вважають, що ДПІ в м. Івано-Франківську безпідставно зроблено висновок про зменшення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, так як на підтвердження факту реалізації товару, придбаного в ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест позивачем надано всі необхідні первинні документи. Крім того вказали, що напівфабрикат "вет-блу" був вивезений через Чопську митницю, на рахунках постачальника і покупця відбувся рух коштів за даною господарською операцією, у діях платника податку була присутня ділова мета, що на їх думку, безумовно свідчить про товарність господарської операції. Звернули увагу суду, що неможливість проведення податковим органом перевірки контрагента позивача - ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест не може свідчити про безтоварність відповідних господарських операцій. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнала з мотивів, викладених у поданому запереченні. Суду пояснила, що податковим органом під час проведення перевірки встановлено факти відображення в бухгалтерському обліку здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест , основними постачальниками якої були ТОВ Укрдрім , ТОВ Ніка Актів та ТОВ Компанія Квік Дан . При цьому звернула увагу суду, що вищевказані підприємства мають ознаки фіктивності, кількість працюючих - 1 особа, відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, вчиняли правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків. Окрім того на розгляді в Івано-Франківському міському суді знаходилось кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5, який будучи власником, обіймаючи посаду директора та головного бухгалтера ПП "Акра Голд" умисно ухилився від сплати податку на загальну суму 4 661 453 грн., яке закрито з нереабілітуючих підстав. Крім того факт передачі товару від постачальника до позивача та його транспортування не підтверджено. Враховуючи встановлені в ході перевірки порушення вимог податкового законодавства, представник відповідача вважає оскаржувані рішення законними, а тому просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Допитана Тернопільським окружним адміністративним судом відповідно до наданого ухвалою суду від 16.06.2017 року судового доручення свідок ОСОБА_6 показала, що працює головним бухгалтером ПАТ Агропродукт . Зазначила, що відповідно до наданих суду копій податкової та видаткової накладних ПАТ Агропродукт 28.02.2011 було реалізовано ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест шкіри ВРХ 3с. на суму 75 153,5 грн. Вказала, що поставка товару здійснювалась транспортом покупця, так як ПАТ Агропродукт послуги з транспортування не надаються.

Вислухавши представників позивача та відповідача, показання свідка, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Акра Голд з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість в т.ч. по операціях із ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест за період з 01.04 по 30.06.2011, складено акт за № 2787/09-15-22-04/348444459 від 12.05.2014, в якому зафіксовано порушення: пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в зв'язку з чим податковим органом встановлено заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 року в розмірі 209 983 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.4 ст. 201 ПК України, в зв'язку з чим податковим органом встановлено заниження податку на додану вартість за травень, червень 2011 року в розмірі 124 104 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки 20.05.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000012204 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 209 983 грн. основного платежу; № 0000022204 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 124 105 грн., у т.ч.: 124 104 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що 28 липня 2014 року ДПІ у м. Івано-Франківську за результатами розгляду скарги позивача попередньо прийняті податкові повідомлення-рішення переглянуто. Залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000012204 від 20.05.2014 та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000022204 від 20.05.2014 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37 537 грн.

При цьому ДПІ у м. Івано-Франківську дійшла висновку про необхідність зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації податку на додану вартість) за звітний (податковий) період червень 2011 року на суму 96 027 грн.

В зв'язку з цим, 28.07.2014 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000082204 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 86 568 грн., в т.ч.: 86 567 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000092204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 96 027 грн. за червень 2011 року.

Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За наслідками судового розгляду суд погоджується з правомірністю прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на нижчевикладене.

В судовому засіданні встановлено, що в податковому та бухгалтерському обліку позивача відображено господарську операцію у відповідності до договору № 2011-005 від 15.04.2011 на підставі накладної № 0000006 від 29.04.2011 ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест передала позивачу 18 890 штук напівфабрикату вет-блу зі шкур ВРХ на загальну суму 2 221 464 грн., в тому числі ПДВ 370 244 грн.

Однак як вбачається з акту перевірки ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест за №1515/2271/35022468 від 27.02.2013 року видами діяльності останнього є торгівля автомобілями та легковими транспортними засобами, надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, неспеціалізована оптова торгівля товарів широкого вжитку та фінансовий лізинг (а.с.157, т.І). Водночас напівфабрикат вет-блу зі шкур ВРХ є сировиною, а тому здійснена операція по її продажу позивачу не підпадає під жодний вид діяльності, який згідно довідки про включення до ЄДРПОУ, мало право здійснювати ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест , що на переконання суду, ставить під обгрунтований сумнів реальність такої господарської операції.

Крім того на підтвердження факту реалізації товару позивачем до суду було надано первинну документацію, зокрема, накладну та податкову накладну.

При цьому відповідно до наданої представником позивача копії постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.11.2014 у справі № 344/8496/14-п, рішення Івано-Франківського міського суду від 24.07.2014 року згідно з якою директора ПП Акра Голд визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП (Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. скасовано, а провадження по справі закрито.

Разом з тим в мотивувальній частині рішення зазначено, що відповідальність за те, що вказано по суті в адміністративному протоколі не може вважатись порушенням порядку ведення податкового обліку і регулюється іншими нормативними актами, в тому числі КК України.

За таких обставин дане рішення не є належним доказом в даній справі в розумінні ч.4 ст.72 КАС України, так як постанова суду у справі про адміністративний проступок є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дії чи бездіяльності особи, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судом встановлено, що відповідно до акту податкового органу контрагент позивача ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест на час проведення перевірки відсутній за своїм місцезнаходженням. Крім того, щодо контрагента позивача та юридичних осіб, з якими ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест здійснювало господарські операції (ТОВ Укрдрім , ТОВ Ніка Актив , ТОВ Компанія Квік Дан ), проведеними перевірками органів державної податкової служби за їх місцем реєстрації зроблено висновки про відсутність у них основних засобів та умов для ведення господарської діяльності, а тому поставка товарів не підтверджується документально та відповідними обставинами.

Водночас зазначені операції ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест та контрагентів-покупців не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Разом з тим відповідно до рішення Київського районного суду міста Севастополя від 08.05.2012 (провадження № 1/0109/50/2012 вирок з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 205 КК України) за фактами реєстрації встановленими слідством особами з метою прикриття незаконної діяльності реєстрації на підставних осіб фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ Укрдрім .

Суд також ставить під сумнів реальність операцій ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест з ЗАТ Агропродукт .

Зокрема відповідно до наявних в матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів копій видаткової накладної за №1 від 01.03.2011 року, які надані позивачем та свідком ОСОБА_6, останні свідчать про здійснення однієї і тієї ж операції - придбання шкіри ВРХ 3 с. в кількості 2 0927 кг. на суму 75 153,50 грн., однак містять суттєві відмінності. Зокрема, підписи головного бухгалтера ОСОБА_6 та директора ОСОБА_7 в даних накладних суттєво різняться. Крім того в графі Одержав міститься виключно підпис без зазначення прізвища та ініціалів особи, яка отримала товар, що унеможливлює її ідентифікацію.

При цьому, згідно показань свідка ОСОБА_6 транспортування товару здійснювалось ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест , однак як вбачається з відповіді Територіального сервісного центру 2641 згідно баз даних Єдиного державного реєстру МВС України за Товариством жодні транспортні засоби не зареєстровані (а.с.14, т.ІІІ).

Аналогічна обставина, а саме постачання шкірсировини для подальшої переробки на склад переробника власним транспортом визначена і в п.2.1.1. договору за №16С11 від 01.03.2011 року на переробку давальницької сировини, укладеного між ТОВ Спілловер та ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест (а.с. 99-102).

Крім того ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест не було надано позивачу первинну документацію для підтвердження господарських операцій чи відображення таких операцій у податковій звітності.

Так, вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК України.

Згідно з п.44.1 ст.44 зазначеного Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції також передбачена і нормами податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також, згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Також, згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час твердження позивача, що в подальшому у відповідності до умов контракту, укладеного між директором п. Verоnica Camano (покупець) та ПП Акра Голд (продавець), покупець придбав у позивача у власність напівфабрикат вeт-блу із шкур ВРХ, факт реалізації якого підтверджується первинною документацією, які попередньо були придбані у ТОВ Фінансова компанія МБА Інвест суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Так відповідно до вищевказаного контракту за №16 від 06.06.2011 року базисними умовами поставок передбачено, що продавець здійснює поставку товару на умовах СРТ. Ціна товару встановлюється в залежності від його сортності та маси для кожної окремої партії товару. Загальна вартість контракту становить 1 200 000 дол. США.

Відповідно до Додатку №1 від 01.06.2011 до Контракту за №16 від 06.06.2011 року та рахунку-фактури за №1 від 15.06.2011 року відбулась поставка товару Wet-blue, сорт А-D, маса брутто 9 316 кг., в кількості 3 356 шт. по ціні 12,82 дол. США на загальну суму 116 474 дол. США.

При цьому видаткова накладна за №РН-0000012 від 16.06.2011 року виписана ПП Акра Голд , підписана відвантажувачем, однак не містить прізвища та ініціалів особи.

Крім того згідно міжнародної товарно-транспортної накладної від 16.06.2011 року б/н перевізником товару було ТОВ Бастіон , однак договір про надання останнім позивачу транспортних послуг укладений тільки 17.06.2011 року (а.с.81, 89 т.І).

Дані обставини, на переконання суду, свідчать про відсутність фактично здійснених господарських операцій, і вказують на їх безтоварність та удаваність, а отже не можуть бути враховані позивачем при визначенні об'єкта оподаткування.

Крім того відповідно до пункту 123.1 ст. 123 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Однак відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Отже, штрафні санкції в розмірі 1 грн. з податку на додану вартість до позивача застосовані правомірно, на підставі та у розмірі, визначеному чинним законодавством України.

Суд залишає без уваги посилання представників позивача на наявність належно оформлених документів щодо вищевкзаних господарських операцій враховуючи норми частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-який документ щодо ідентифікованого товару має силу первинного документа лише в разі фактичного здійснення господарської операції, що в свою чергу має підтверджуватися, в тому числі, реальним джерелом походження (виробництва) певного товару в обсязі, зазначеному у первинному документі та податковій накладній.

Суд відхиляє посилання представників позивача на відповідні ВМД, оскільки дані документи не можуть підтвердити чи спростувати висновки податковго органу щодо безтоварності оспорюваних господарських операцій.

Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_6, оскільки вони повністю спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами та суперечать встановленим судом обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Виходячи з наведеного суд дійшов до висновку, що в спірних правовідносинах завищення суми бюджетного відшкодування дійсно мало місце внаслідок невірного визначення позивачем податкового кредиту по ПДВ та включення до валових витрат господарських оперецій, які не мали товарного характеру, тому оскаржуванні рішення прийняті відповідачем обґрунтовано, на виконання покладених на нього функцій, в межах своєї компетенції, відповідають дійсним обставинам справи, є повністю підставними та не можуть бути визнані недійсними.

На підставі пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 14.08.2017 року.