Рішення

від 15.08.2017 по справі 903/601/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 серпня 2017 р. Справа № 903/601/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології модернізації"

про стягнення 111000,00 грн.

Суддя Костюк С.В.

при секретарі Коритан Л.Ю.

за участю представників:

від позивача: н/з.

від відповідача: н/з.

Суть: Позивач - ОСОБА_1 ставить вимогу стягнути з відповідача - ТзОВ "Нові технології модернізації" 111 000,00 грн. попередньої оплати.

Обгрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що заявлена до стягнення сума була перерахована відповідачу платіжними дорученнями: №65 від 24.02.2017 року на суму 55 500,00 грн.; № 68 від 28.02.2017 року на суму 33 300,00 грн.; № 76 від 30.03.2017 року на суму 22 200,00 грн., як попередня оплата за товар по рахунку №12 від 24.02.2017 року; 03.07.2017 року відповідачу направлена вимога повернути сплачені кошти в сумі 111 000,00 грн., однак дана залишена без відповіді.

При нормативному обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на норми статей 11, 16, 509, 655, 693 ЦК України.

Ухвалою суду від 01.08.2017 року було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.08.2017 року; зобов'язано відповідача подати суду пояснення по суті заявлених позивачем вимог, витяг з ЄДРПОУ, дана надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в позовній заяві: 43018, Волинської області, м.Луцьк, вул.Чекаліна,7/1, повернулась до суду. Згідно з поштовою відміткою на конверті причина повернення через незапит .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТзОВ Нові технології модернізації є: 43018, Волинської області, м.Луцьк, вул.Чекаліна,7/1.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-VІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.3.9.1. п.3.9. постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно платіжних доручень №65 від 24.02.2017 року на суму 55 500,00 грн.; № 68 від 28.02.2017 року на суму 33 300,00 грн.; № 76 від 30.03.2017 року на суму 22 200,00 грн. ОФП ОСОБА_1 перерахував ТзОВ "Нові технології модернізації" 111 000,00 грн. за електропривід багатообертовий згідно рахунку № 12 від 24.02.2017 року (а.с. 6-9).

Даний рахунок виписаний ТзОВ "Нові технології модернізації" на товар - електропривід багатообертовий кількістю 10 шт. (а.с.6). В рахунку зроблено застереження: рахунок дійсний до 24.02.2017 року, термін постачання 24 дні.

03.07.2017 року на адресу відповідача надіслана вимога про повернення грошових коштів в сумі 111 000,00 грн. у 7-ми денний строк (а.с.10).

Предметом даного спору є стягнення попередньої оплати в сумі 111 000,00 грн., на підставі ч.2 ст.693 ЦК України, яка перерахована платіжними дорученнями №65 від 24.02.2017 року на суму 55 500,00 грн.; № 68 від 28.02.2017 року на суму 33 300,00 грн.; № 76 від 30.03.2017 року на суму 22 200,00 грн. на оплату рахунку відповідача № 12 від 24.02.2016 року,.

Відповідно до ст. ст. 626, 634 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 ГК України.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не установлені законом.(ч.1 ст.639 ЦК України). При цьому ч.1 ст.181 ГК України сторонам надано право укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В даному випадку між сторонами виникли зобов'язання, що випливають з договору поставки товару, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під визначення, яке містять статті 265 ГК України, ст. 712 ЦК України: коли продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Обов'язок доказування і подання доказів встановлений ст. 33 ГПК України.

Зокрема, відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач обґрунтовує вимогу про стягнення суми попередньої оплати тим, що відповідач не виконав зобов'язання щодо поставки товару, а тому в силу положень ч.2 ст. 693 ЦК України зобов'язаний повернути суму попередньої оплати.

Враховуючи, що в рахунку на оплату товару № 12 від 24.02.2017 року строки поставки 24 дні.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З врахуванням зазначеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення попередньої оплати в сумі 111 000,00 грн. обґрунтованою.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача 12 000,00 грн. за оплати послуг адвоката не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як зазначено в п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Оскільки позивачем не подано належних доказів оплати послуг адвоката, а долучені до позовної заяви договір про надання правової допомоги від 04.05.2016 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2698 від 07.11.2007 року не підтверджують витрат позивача на оплату послуг адвоката, то дана вимога задоволенню не підлягає.

В силу положень ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір до суду доведено з вини відповідача, згідно ст. 49 ГПК України понесені позивачем витрати по судовому збору підлягають відшкодуванню з відповідача.

Керуючись ст. 180, 181 Господарського кодексу України, ст.530, 625, 626, 634,639, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 32-34, 44, 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ТзОВ "Нові технології модернізації" (43018, Волинської області, м.Луцьк, вул.Чекаліна,7/1, ідентифікаційний код 40732455) в користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 111 000,00 грн. попередньої оплати та 1665,00 грн. витрат по судовому збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С. В. Костюк