Ухвала

від 03.08.2017 по справі 761/22653/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

03 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «ВВ-Альянс+» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2017 року,

за участю

представника ТОВ «ВВ-Альянс+» ОСОБА_6 ,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014110280000015 від 20.01.2014 року, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України, було задоволено клопотання старшого слідчого Слідчого управління ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене із прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, яке на праві приватної власності належить ТОВ «ВВ-Альянс+» (ЄДРПОУ 38614340), а саме на:

- адміністративний будинок (літера за МБТІ - Г-1), площею 146,60 м2;

- безалкогольний цех (літера за МБТІ - Б-1), площею 1124,90 м2;

- кондитерський цех (літера за МБТІ - В-2), площею 664,00 м2;

- склади (літера за МБТІ - Д-1), площею 461 м2, вартістю 52667,00 грн.;

- склад ГЗМ (літера за МБТІ - Е-1), площею 117,2 м2;

- пропускний пункт (літера за МБТІ - Ж-1), площею 29,1 м2;

- нежитлова будівля (літера за МБТІ - З-1), площею 7,9 м2;

- огорожа (літера за МБТІ - 1-4), площею 646,0 м2;

- вимощення (літера за МБТІ - 1-5), площею 1802,1 м2;

- водонапірна башта (літера за МБТІ - 1-6), площею 40,0 м2,

які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчужувати, розпоряджатися таким майном.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку, що існують достатні підставі вважати, що вказане майно є предметом злочину, речовим доказом, відповідає критеріямст. 98 КПК України, при цьому причетну особу повідомлено про підозру і здійснюється досудове розслідування. Таким чином, при зверненні із клопотанням доведено вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, доказове значення у яких має вказане майно, яке відповідає критеріям, визначенимст. 98 КПК України, та необхідність вжиття заходу забезпечення кримінального провадження - арешту даного майна з метою забезпечення збереження речових доказів, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого з метою виконання завдань у даному кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції директор ТОВ «ВВ-Альянс+» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «ВВ-Альянс+».

В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки вона постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, вказує на те, що слідчим під час звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, не долучено до матеріалів клопотання ряд документів, що взагалі виключає наявність в діях одного із засновників ТОВ «ВВ-Альянс+» ОСОБА_7 ознак інкримінованих злочинів та відповідно вказує на відсутність правових підстав для накладення арешту на майно товариства.

Зазначає про те, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі послався на те, що майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, однак таке обґрунтування не відповідає вимогам ст. 98 КПК України, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 173 КПК України судом питання використання майна як доказу у кримінальному провадженні не досліджувалось, при цьому незрозуміло, яким чином об`єкти нерухомості розташовані на 1,5 га в суді можуть бути використані як докази.

Також, апелянт вказує, що поза увагою слідчого судді залишився той факт, що ОСОБА_7 19.06.2017 року повідомлено про підозру за фактом заволодіння шахрайським шляхом приміщеннями ВАТ «Ставищепродтовари» на суму 537 302 грн., разом з тим в клопотанні слідчого та ухвалі суду зазначено, що підозрюваний заволодів майном на суму 4 077 670 грн.

Вважає, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2017 року про арешт майна, що належить ТОВ «ВВ-Альянс+» не відповідає нормам ст. 370 КПК України та підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, при цьому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.

В судове засідання прокурор з`явився, проте приміщення суду залишив не дочекавшись початку розгляду справи, причини такої поведінки не повідомив, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу суду від 07.06.2017 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, слідчим управлінням ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014110280000015 від 20.01.2014 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 3 ст.358 КК Українита за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст.358, ч. 2 ст.191 КК України.

19 червня 2017 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, який полягає у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та підробленні офіційного документа, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 3 ст.358 КК України.

Досудови розслідуванням встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2013 ТОВ «ВВ-Альянс +», одним із засновників якого є ОСОБА_7 , стало власником вказаних нежитлових будівель ВАТ «Ставищепродтовари».

Відповідно висновку про вартість майна, виконаного ТОВ «РМ Консалтинг», ринкова вартість нерухомого майна зазначеного в договорі купівлі продажу від 06.06.2013, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 без урахування ПДВ, станом на 06 червня 2013 року становить 4 077 670 (чотири мільйона сімдесят сім тисяч шістсот сімдесят) гривень.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні шахрайським шляхом нежитловими приміщеннями ВАТ «Ставищепродтовари» на суму 4 077 670 гривень, яка на момент вчинення кримінального правопорушення в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: адміністративний будинок, кондитерський цех, майстерня крупорушки, безалкогольний соковий цех, водонапірна башта, огорожа, склад ГЗМ, пропускний пункт, нежитлова будівля площею 7,9 м2на праві приватної власності належить ТОВ «ВВ-Альянс+» (ЄДРПОУ 38614340).

30.06.2017 року старший слідчий Слідчого управління ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке на праві приватної власності належить ТОВ «ВВ-Альянс+» (ЄДРПОУ 38614340), а саме на:

- адміністративний будинок (літера за МБТІ - Г-1), площею 146,60 м2;

- безалкогольний цех (літера за МБТІ - Б-1), площею 1124,90 м2;

- кондитерський цех (літера за МБТІ - В-2), площею 664,00 м2;

- склади (літера за МБТІ - Д-1), площею 461 м2, вартістю 52667,00 грн.;

- склад ГЗМ (літера за МБТІ - Е-1), площею 117,2 м2;

- пропускний пункт (літера за МБТІ - Ж-1), площею 29,1 м2;

- нежитлова будівля (літера за МБТІ - З-1), площею 7,9 м2;

- огорожа (літера за МБТІ - 1-4), площею 646,0 м2;

- вимощення (літера за МБТІ - 1-5), площею 1802,1 м2;

- водонапірна башта (літера за МБТІ - 1-6), площею 40,0 м2,

які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчужувати, розпоряджатися таким майном, посилаючись на те, що існують достатні підстави вважати, що не накладення арешту може призвести до його відчуження чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

03.07.2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, враховано достатність доказів, що вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, доведеність слідчим мети застосування арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно може бути відчужене.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень прав власника майна та необґрунтованого обмеження прав власності не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Крім того, посилання за змістом апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Що стосується доводів апеляційної скарги щодо порушення вимог кримінального процесуального закону при накладенні арешту на майно то вони є безпідставними, оскільки слідчим суддею накладено арешт відповідно до вимог КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, які вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, крім того і інші доводи апелянта не спростовують висновків слідчого судді, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва

п о с т а н о в и л а:

Поновити директору ТОВ «ВВ-Альянс+» ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014110280000015 від 20.01.2014 року, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України, якою було задоволено клопотання старшого слідчого Слідчого управління ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене із прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, яке на праві приватної власності належить ТОВ «ВВ-Альянс+» (ЄДРПОУ 38614340), а саме на:

- адміністративний будинок (літера за МБТІ - Г-1), площею 146,60 м2;

- безалкогольний цех (літера за МБТІ - Б-1), площею 1124,90 м2;

- кондитерський цех (літера за МБТІ - В-2), площею 664,00 м2;

- склади (літера за МБТІ - Д-1), площею 461 м2, вартістю 52667,00 грн.;

- склад ГЗМ (літера за МБТІ - Е-1), площею 117,2 м2;

- пропускний пункт (літера за МБТІ - Ж-1), площею 29,1 м2;

- нежитлова будівля (літера за МБТІ - З-1), площею 7,9 м2;

- огорожа (літера за МБТІ - 1-4), площею 646,0 м2;

- вимощення (літера за МБТІ - 1-5), площею 1802,1 м2;

- водонапірна башта (літера за МБТІ - 1-6), площею 40,0 м2,

які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчужувати, розпоряджатися таким майном залишити без змін.

Апеляційну скаргу директора ТОВ «ВВ-Альянс+» ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_10 ОСОБА_11 с і к