Вирок

від 31.07.2017 по справі 638/12710/15-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

31.07.2017

Справа № 638/12710/15-к

1-кп/640/118/17

31.07.2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2017 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанськ, Харківської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 в 2012 р. отримав від невстановленої особи завідомо підроблений документ довідку про доходи, видану ТОВ «КЕРМЕТ-У» (код ЄДРПОУ 21181626) від 19.11.2012 р. за №151, відповідно до якої він з 12.03.2010 р. працює в ТОВ «КЕРМЕТ-У» на посаді слюсара з посадовим окладом 7700 грн., в той же час, відповідно штатного розкладу, наданого ТОВ «КЕРМЕТ-У», на даному підприємстві, відсутня дана посади слюсара.

В подальшому ОСОБА_4 11.11.2012 р., знаходячись в приміщенні відділення ПАТ «Банк Ренісанс Капітал» (код ЄДРПОУ 26333064, зареєстрований Національним банком України 29.01.2003 р. за № 258), правонаступником якого є ПАТ «Перший український міжнародний банк» (код 14282829, зареєстрований Національним банком України 23.12.1991 р. за №73), розташований за адресою: пр. Науки, 18/9 в м. Харкові, умисно використав завідомо підроблений документ, шляхом надання кредитному представнику ПАТ «Банк Ренісанс Капітал» довідки про доходи , виданої ТОВ «КЕРМЕТ-У» від 19.11.2012 р. за №151, відповідно до якої він з 12.03.2010 р. працював в ТОВ «КЕРМЕТ-У» на посаді слюсара з посадовим окладом 7700 грн., достовірно знаючи , що він на вказаному підприємстві на зазначеній посаді у визначений строк не працював, на підставі чого був укладений кредитний договір №GP-3900135 від 11.11.2012 р., відповідно до якого Банк надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 6999,30 грн.

Відбиток печатки ТОВ ФІРМА «КЕРМЕТ-У» №21181626 в довідці про доходи №151 від 19.11.2012 р., нанесений не круглою печаткою ТОВ ФІРМА «КЕРМЕТ-У» №21181626; підпис від імені ОСОБА_5 в рядку «Директор» в довідці про доходи №151 від 19.11.2012 р., виданій ОСОБА_4 , виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Крім того, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні ПАТ «Банк Ренісанс Капітал», правонаступником якого є ПАТ «Перший український міжнародний банк», розташованому за адресою: пр. Науки, 18/9 в м. Харкові, діючи з корисливих мотивів, маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою укладення кредитного договору та незаконного одержання коштів банку, надав кредитному представнику ПАТ «Банк Ренісанс Капітал» довідку про доходи №151 від 19.11.2012 р. щодо свого перебування з 12.03.2010 р. у трудових відносинах з ТОВ «КЕРМЕТ-У», а саме зайняття посади слюсаря, та нарахування ТОВ «КЕРМЕТ-У» йому щомісячного окладу в розмірі 7700 грн., після чого ОСОБА_4 письмово підтвердив в анкеті/заяві позичальника до персонального кредиту №GP-3900135 від 11.11.2012 р. вище зазначену неправдиву інформацію з метою отримання коштів в сумі 6999,30 грн.

Однак, зазначене не відповідає дійсності, так як відповідно штатного розкладу ТОВ «КЕРМЕТ-У» на даному підприємстві не має посади слюсара та з ОСОБА_4 з даним підприємством в трудових відносинах не перебувало.

За результатами розгляду вказаної заяви/анкети позичальника до персонального кредиту №GР-3900135 від 11.11.2012 р. було прийнято рішення про надання ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 6999,30 грн. за договором персонального кредиту, які в подальшому були ним отримані та використані на власний розсуд.

В ході слухання справи ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів визнав та повністю підтвердив обставини, викладені вище. Зібрані докази по справi не оспорював і просив не дослiджувати.

На підставі п. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що всі учасники судового засідання правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності їх позиції не встановлено.

Таким чином, викладене обґрунтовано дозволяє суду дійти висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358 КК України використання завідомо підробленого документу; ч. 1 ст. 190 КК України заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Разом з тим, дії ОСОБА_4 , кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 1 ст.222 КК України, суд вважає за необхідне перекваліфікувати на ч. 1 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

При цьому суд виходить з того, що кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 222 КК України передбачена за надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності.

Таким чином, суб`єкт вказаного злочину спеціальний: особа, яка займається зареєстрованою підприємницькою діяльністю індивідуально, без створення юридичної особи; громадянин-засновник (учасник) суб`єкта господарської діяльності; службова особа юридичної особи-суб`єкта господарської діяльності.

Отже, особа, яка виступає в кредитних відносинах як приватна, яка отримує споживчий кредит (надається фізичним особам на придбання споживчих товарів та послуг), не може виступати суб`єктом шахрайства з фінансовими ресурсами.

Крім того, кваліфікуючою ознакою ч. 1 ст. 222 КК України є відсутність ознак злочину проти власності.

Особу, яка, надаючи завідомо неправдиву інформацію, прагнула привласнити одержані нею у вигляді кредиту кошти, слід притягувати до кримінальної відповідальності за злочин проти власності - за шахрайство чи замах на нього залежно від того, чи вдалося їй заволодіти майном і отримати реальну можливість розпоряджатись або користуватись ним за власним розсудом.

За таких обставин твердження сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України, тобто надання завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту, за відсутності ознак злочину проти власності, суд вважає неспроможним, оскільки відомості, викладені в обвинувальному акті, дозволяють однозначно дійти висновку, що ОСОБА_4 , надаючи банку завідомо неправдиву інформацію, будучи приватною особою, прагнув привласнити кошти банку, одержані ним у вигляді кредиту.

Враховуючи, що ОСОБА_4 , будучи приватною особою, звернувшись до банку надав неправдиву інформацію з метою укладення кредитного договору і незаконного отримання коштів банку, отже на момент виникнення умислу він мав на меті присвоїти майно банку, а зобов`язання - не виконувати, його дії мають бути кваліфіковані за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями частини 4 цієї статті, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує, що скоєні ним злочини, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, не є тяжкими, тяжких наслідків не потягли, матеріальна шкода потерпілим не відшкодована, однак заявлений цивільний позов він визнав в повному обсязі і зобов`язався відшкодувати спричинену шкоду.

Також суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який ранiше не судимий; на обліку у лікаря нарколога і лікаря-психіатра в КЗОЗ «Вовчанська центральна районна лікарня» не перебуває; в побуті характеризується позитивно, скандалів в родині і з сусідами не допускає, спиртними напоями не зловживає; скарги і заяви в ОВД з боку жильців адміністративної дільниці у відношенні ОСОБА_4 не надходили; раніше до кримінальної і адміністративної відповідальності не притягався; за місцем мешкання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд, згідно ст. 66 КК України, визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, вiдповiдно до положень ст. 67 КК України, судом не виявлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Проаналізувавши обставини справи, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання за ч. 1 ст. 190 КК України в вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді 1 року обмеження волі та вважає за можливе звільнити його від покарання з випробуванням у відповідності зі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, встановлених ст. 76 КК України.

В ході судового провадження представником потерпілого ПАТ «Перший український міжнародний банк» заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 завданої майнової шкоди на суму 16364,93 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що заподіяна ОСОБА_4 шкода потерпілому ПАТ «Перший український міжнародний банк» не відшкодована, суд вважає, що заявлений представником потерпілого цивільний позов є доведеними, обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

По справi наявнi судовi витрати за проведення: судово-технічної експертизи документів №219 вiд 18.07.2015 р. вартiстю 613,80 грн., судово-почеркознавчої експертизи №314 вiд 27.07.2015 р. вартiстю 982,08 грн., а всього 1595,88 грн. Вказана сума витрат на залучення експертiв пiд час здiйснення досудового розслiдування пiдлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказiв суд вирiшує вiдповiдно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 50, 65-67, 70, 75, 76, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 222, ч. 4 ст. 358 КК України, ст.ст. 369-374, 376 КПК України суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України в виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України в виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю скоєних злочинів, шляхом часткового складання призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 1 (одного) року 6 місяців обмеження волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо протягом встановленого судом іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ПАТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» 16364 (шістнадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 93 коп., що складає розмір завданої його діями матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовi витрати в сумі 1595 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 88 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_6