Постанова

від 20.10.2010 по справі 10132/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20.10.2010 р. справа № 2а- 10132/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання -Алексєєнко О.В.,

за участі представників :

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-будсервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова проскасування податкових повідомлень - рішень , - встановив:

Позивач, ТОВ "Харків-будсервіс" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0000482305/0 від 16.02.2010р., №0000482305/1 від 22.04.2010р., №0000482305/2 від 02.07.2010р. в частині нарахування податкового зобов'язання в загальній сумі 51.975, 00 грн. (основний платіж - 47.250, 00 грн.; штраф - 4.725,00грн.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. Висновки акту перевірки № 736/23-05/32678084 від 10.02.2010 р. є помилковими, викладених в даному акті порушень ТОВ "Харків-будсервіс" не вчиняло, податок на прибуток за взаємовідносинами з ФОП ОСОБА_3 обчислювало правильно. В судовому засіданні позивач підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. Згідно з висновками акту перевірки №736/23-05/32678084 від 10.02.2010 р. ТОВ "Харків-будсервіс" було допущено порушення п.5.1, п.п. 5.2.1. п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" шляхом завищення суми валових витрат на 189.000,00грн. через включення вартості послуг, які не використовувались у межах господарській діяльності платника податку на прибуток. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

З 26.01.2010 р. по 05.02.2010 р. ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Харків-будсервіс" (ідентифікаційний код - 32678084) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2007 по 31.12.2009 р.

Результати перевірки оформлені актом від 10.02.2010 р. № 736/23-05/32678084.

16.02.2010 р. з посиланням на даний акт ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення N 0000482305/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 58 085,05 грн. грн. (основний платіж - 52 805, 00 грн.; штраф - 5 280,05 грн.).

Стосовно вказаного податкового повідомлення-рішення позивачем було розпочато передбачену ст.5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами процедуру оскарження рішень контролюючих органів.

За наслідками такої процедури сума податкового зобов'язання, визначеного первісним податковим повідомленням-рішенням, залишилась незмінною, а тому з метою доведення нового граничного строку оплати означеного податкового зобов'язання ДПІ були складені та направлені на адресу позивача податкові повідомлення-рішення №0000482305/1 від 22.04.2010р. та №0000482305/2 від 02.07.2010р.

З огляду на викладене суд вважає, що при розв'язанні спору належить перевірити на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України і первісне податкове повідомлення-рішення, позаяк саме цей правовий акт індивідуальної дії створив для позивача обов'язок здійснити до бюджету додатковий платіж, і податкові повідомлення-рішення, що були складені відповідачем в процедурі оскарження рішень контролюючих органів, позаяк ці податкові повідомлення -рішення визначили строк виконання обов'язку, а отже і первісне, і наступні податкові повідомлення-рішення, які підлягають внесенню до картки особового рахунку платника, впливають на визначення стану його розрахунків з Державою по податкам, а отже впливають і на права та обов'язки позивача у публічно-правових відносинах в сфері оподаткування.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті від 10.02.2010 р. № 736/23-05/32678084 висновок ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова про порушення ТОВ Харків-будсервіс" п.п.5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: до перевірки не було надано документів, які підтверджують використання юридичних послуг загальною вартістю 189.000,00грн. згідно з Договором від 05.01.2009р. у межах господарської діяльності платника.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 5 ст. 79 Господарського Кодексу України господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд зауважує, що згідно з Договором про абонентське обслуговування, виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг від 05.01.2009р., укладеним між ТОВ "Харків-будсервіс" (в якості замовника) та ФОП ОСОБА_3 (в якості виконавця), останнім були надані юридичні послуги з правових питань фінансово - господарчої діяльності Замовника з опрацюванням конкретних ситуацій (на підставі документів, наданих Замовником), про що складені відповідні акти виконаних робіт та письмові звіти до них: від 30.07.2009 р. на суму 55 000,00 грн.; від 31.08.2009 р. на суму 60 000, 00 грн.; від 22.09.2009 р. на суму 10 000, 00 грн.; від 30.09.2009 р. на суму 10 000, 00 грн.; від 30.10.2009 р. на суму 54 000, 00 грн.

Перелічені акти та звіти підписані уповноваженими представниками сторін, підписи, яких скріплено печатками.

В ході розгляду справи судом з пояснень представника позивача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, встановлено, що ДПІ при проведенні перевірки не висувала претензій стосовно відповідності правочину у вигляді договору від 05.01.2009р. вимогам закону або стосовно реальності господарських операцій за названим правочином.

Будь-яких зауважень стосовно правильності оформлення первинних документів за правочином у вигляді договору від 05.01.2009р., що б об'єктивно зумовило висновок податкового органу про порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", акт перевірки від 10.02.2010 р. № 736/23-05/32678084 не містить.

Представник відповідача пояснив суду, що при винесенні спірних податкових повідомлень - рішень ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова судженнями про порушення ТОВ "Харківбуд-сервіс" вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині неналежності складення первинних документів не керувалась, а відтак, наведений висновок в основу спірних рішень не покладений.

Суд зауважує, що відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена у цілях бухгалтерського обліку, у першу чергу є первинні документи.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У даному випадку первинним документом, що підтверджує факт надання юридичних послуг ФОП ОСОБА_3 є двосторонній документ - акт виконаних робіт, доказами понесення позивачем витрат є приєднані до справи копії платіжних доручень.

Вивчивши зміст акту від 10.02.2010 р. № 736/23-05/32678084, суд відмічає, що при здійсненні перевірки відповідач не зазначав про нікчемність або невідповідність закону названого договору, про відсутність у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання чи статусу платників податку, про фактичне ненадання послуг.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим -мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Оскільки в ході здійснення перевірки відповідач не встановив невідповідності закону господарських операцій за договором від 05.01.2009 р. або фактичної відсутності таких господарських операцій, не мотивував спірний правовий акт індивідуальної дії судженнями про невідповідність закону господарських операцій за договором від 05.01.2009 р. або фактичну відсутність таких господарських операцій, то суд при вирішенні спору не знаходить правових підстав для дослідження фактичних даних з цих обставин, позаяк стосовно даних обставин не існує спору.

Оцінивши зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що послуги за договором від 05.01.2009 р. мали реальний характер, необхідність отримання послуг була об'єктивно зумовлена потребами фінансово-господарської діяльності позивача, послуги були спожиті в повному обсязі, що підтверджується складеними з результаті отримання послуг первинними документами про надання послуг, витрати за спожиті послуги понесені у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується копіями банківських виписок.

Проведення позивачем збиткових операцій актом перевірки від 10.02.2010р. №736/23-05/32678084. не встановлена, наявність доходу підтверджується приєднаними до матеріалів справи копіями декларацій з податку на прибуток позивача за 3 та 4 квартали 2009 р.

Таким чином, висновок ДПІ про невикористання ТОВ "Харківбуд-сервіс" у господарській діяльності послуг за договором 05.01.2009 р. не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні" та за ознаками ст..3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, а тому суд доходить висновку, що ці податкові повідомлення - рішення порушують права і інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст.94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді оплати судового збору, які згідно з ст.87 КАС України відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь за правилами ч.1 ст.94 КАС України в сумі 3,40грн.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-будсервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 16.02.2010р. №0000482305/0 в частині визначення основного платежу в сумі 47.250,00грн. та штрафу в сумі 4.725,00грн., від 22.04.2010р. №0000482305/1 в частині визначення основного платежу в сумі 47.250,00грн. та штрафу в сумі 4.725,00грн., від 02.07.2010р. №0000482305/2 в частині визначення основного платежу в сумі 47.250,00грн. та штрафу в сумі 4.725,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-будсервіс" (місцезнаходження - Україна, Харківська область, м.Харків, пр-т Леніна, буд.86, оф.36; ідентифікаційний код - 32678084) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25.10.2010р.

Суддя Сліденко А.В.