Ухвала

від 15.08.2017 по справі 560/1011/17

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №560/1011/17

У Х В А Л А

15 серпня 2017 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, для будівнитцтва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в с.Кривиця Дубровицького району Рівненської області, кадастровий номер: 5621888200:02:001:0029.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до п. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Ціна позову, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як роз`яснено у п. 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача .

Однак, в порушення вищевказаних вимог щодо форми та змісту позовної заяви, позивач подавши до суду позовну заяву, не зазначили ціну позову та доказів, що її підтверджують.

Крім того, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Подаючи заяву, позивач зазначила, що вона зверталась в нотаріальну контору для оформлення спадщини на земельну ділянку, де їй було роз'яснено звернутись із даним питанням до суду, проте, відповідної обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, позивач до суду не надала.

З огляду на вищивикладене, суд приходить до переконання, що позовну заяву, слід залишити без руху та надати позивачу термін для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України,

у х в а л и в :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності та надати позивачу для усунення вищевказаного недоліку п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_4