Ухвала

від 23.06.2017 по справі 804/3914/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 червня 2017 р. Справа №804/3914/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши у місті Дніпрі матеріали адміністративного позову керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до відповідача 1 Петропавлівської районної державної адміністрації, відповідача 2 Новоселівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Петропавлівської районної ради Дніпропетровської області, про скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до відповідача 1 Петропавлівської районної державної адміністрації, відповідача 2 Новоселівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Петропавлівської районної ради Дніпропетровської області, про скасування розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації від 23 березня 2015 року №Р-103/0/350-15 Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови Петропавлівської РДА від 21 жовтня 2014 року №541-р-04 .

В обґрунтування позову зазначено, що:

- розпорядженням Петропавлівської районної державної адміністрації від 21 жовтня 2014 року №541-р-04 Новоселівській загальноосвітній школі надано дозвіл на розробку проекту відведення в постійне користування земельної ділянки площею 25,0 га із земель запасу Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області для дослідних і навчальних цілей, пунктом 2 якого визначено, що проект відведення зазначеної земельної ділянки необхідно погодити із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронними, санітарно-епідеміологічними органами, відділом архітектури та містобудування, і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи подати до райдержадміністрації для прийняття рішення про надання земельної ділянки у постійне користування, проте такі дії виконані не були;

- натомість, директором Новоселівської ЗОШ Нестеренко Т.М. подано до Петропавлівської районної державної адміністрації заяву про відмову від оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване розпорядження.

Також, у поданій позовній заяві вказано, що звернення прокурора до суду спрямоване, насамперед, на задоволення суспільної потреби у відновленні порушених прав користування навчального закладу земельною ділянкою площею 25,0 га на території Української сільської ради Петропавлівського району.

При цьому, заявник зазначає, що оскільки школа має статус державного навчального закладу, то має певну специфіку регулювання господарської діяльності, яка здійснюється у тому числі згідно Закону України Про управління об'єктами державної власності , відповідно до пункту 4 якого: суб'єктами управління об'єктами державної власності, є, зокрема, Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства та інші органи виконавчої влади. Проте, жодним із таких органів не була погоджена відмова директора школи від оформлення проектної документації на земельну ділянку.

Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

1. Частиною другою статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Так, частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, зокрема, у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, у тому числі спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України (пункт 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами частини другої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Вжитий у цих процесуальних нормах термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наданого до позову витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Новоселівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Петропавлівської районної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 33117400) вбачається, що остання є юридичною особою із організаційно-правовою формою комунальна організація, засновником юридичної особи є Петропавлівська районна рада.

Належить зазначити, що у розглянутому випадку позовну заяву подано на захист та відновлення не отриманого у встановленому порядку права користування земельною ділянкою саме школою, однак, заявник визначає позивачем Міністерство освіти і науки України, а не школу, та не Петропавлівську районну раду, яка є засновником школи.

Поряд із цим, визначаючи відповідно до частини 2 статті 18 Закону України Про освіту у Новоселівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів статус державного навчального закладу, прокурор визначає школу як об'єкт управління державної власності, на який розповсюджується дія Закону України Про управління об'єктами державної власності .

Однак, відповідно до статті 3 вказаного Закону здійснення повноважень щодо реалізації прав держави як власника, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням відноситься до виключного кола наступних об'єктів, серед яких відсутні земельні ділянки земель запасу, не передані у користування, а саме:

- майна, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління;

- майна, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям;

- майна, яке передане державним господарським об'єднанням;

- корпоративних прав, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій;

- державного майна, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

- державного майна, переданого в оренду, лізинг, концесію;

- державного майна, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій;

- державного майна, переданого в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук;

- безхазяйного та конфіскованого майна, що переходить у державну власність за рішенням суду.

Таким чином, заявнику належить обґрунтувати звернення до суду із цим позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, визначивши відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру який саме орган державної влади або місцевого самоврядування, або інший суб'єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює повноваження, та є позивачем по справі.

2. Щодо строків звернення до суду.

За правилами статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але до такого позову застосовуються положення статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, що дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Позовна заява надійшла до суду 20 червня 2017 року, тоді як оскаржуване розпорядження прийнято 23 березня 2015 року, тобто із пропущенням встановленого шестимісячного строку звернення до суду.

При цьому, заявник не обґрунтовує причин пропущення позивачем (Міністерством освіти і науки України) відповідних строків звернення до адміністративного суду та не надає відповідних пояснень.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд повинен встановити з якого моменту у прокурора виникло право звернення до суду в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України із зазначеним позовом.

Це право пов'язане з моментом, коли саме повноважному органу - Міністерства, право якого порушене, стало відомо про таке порушення.

Отже, заявнику, визначаючи позивача за цим позовом, необхідно зазначити який саме орган державної влади або місцевого самоврядування є позивачем по справі та коли саме визначений позивачем у справі орган довідався або міг довідатись про порушення його права та чи є у нього поважні причини для його поновлення.

Вищенаведене повністю відповідає правовій позиції Верховного суду України, висловленій в постанові від 21 грудня 2016 року по справі №6-1503цс16 з метою усунення невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм права.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

3. Частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки суд здійснює захист прав фізичних та юридичних осіб, а щодо позивачів суб'єктів владних повноважень - забезпечує реалізацію їх повноважень, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог.

4. Щодо складу відповідачів.

Пунктом 9 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

В адміністративному позові відповідачем також визначено Новоселівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Петропавлівської районної ради Дніпропетровської області, однак, позовні вимоги вимог до такої особи не заявлені.

За таких обставин, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до відповідача 1 Петропавлівської районної державної адміністрації, відповідача 2 Новоселівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Петропавлівської районної ради Дніпропетровської області, про скасування розпорядження - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання копії даної ухвали.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання відповідним чином оформленого адміністративного позову із обґрунтуванням звернення до суду прокурора із цим позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України або зазначенням іншого суб'єкта владних повноважень у якості позивача; зазначенням відповідачів за поданою позовною заявою з урахуванням змісту заявлених позовних вимог; надання письмових пояснень щодо додержання строку звернення до суду або причин пропущення таких строків та документів на підтвердження направлення такого позову сторонам по справі.

Роз'яснити, що відповідно до пунктів 1 та 4 частини 3, частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається, якщо не усунуті недоліки позовної заяви, яку залишено без руху та якщо позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Верба