Постанова

від 11.08.2017 по справі 826/16883/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 серпня 2017 року справа №826/16883/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будархреставрація" простягнення податкового боргу В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - позивач, ДПІ у Дарницькому районі) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будархреставрація" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Будархреставрація"), в якому просить стягнути х відповідача податковий боргу в розмірі 323 731,48 грн.

Згідно з даними інтегрованої картки за ТОВ "Будархреставрація" обліковується заборгованість (недоїмка) перед бюджетом у загальній сумі 323 731,48 грн., з яких по податку на прибуток в сумі 162 012,16 грн. та по податку на додану вартість у сумі 161 719,32 грн.

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, ДПІ у Дарницькому районі вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку.

Відповідач подав до суду письмове заперечення проти адміністративного позову, у якому заперечує проти стягнення з нього податкового боргу у зв'язку із наступним: податкова вимога, на підставі якої позивач просить стягнути суму податкового боргу, була надіслана з порушеннями вимог Податкового кодексу України та Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків; з позовної заяви не зрозуміло на підставі яких документів за відповідачем числиться податковий борг, а також чому для обчислення заборгованості обрано різні періоди; неврахування при визначенні суми боргу постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року у справі №826/23009/15.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна сума заборгованості з податку на прибуток виникла внаслідок несплати відповідачем сум податкових зобов'язань, самостійно визначених у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2014 рік, 2015 рік, I квартал 2016 року та півріччя 2016 року, та на підставі податкових повідомлень-рішень від 11 лютого 2016 року №0006561102 та №0006581102, а також нарахування пені згідно підпункту 129.1.2 статті 129 Податкового кодексу України; спірна сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати відповідачем сум податкових зобов'язань, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень від 03 листопада 2015 року №0039391501, від 26 січня 2016 року №0001781101 та від 27 січня 2016 року №0001921101, а також нарахування пені згідно підпункту 129.1.2 статті 129 Податкового кодексу України.

Наведене спростовує доводи відповідача щодо відсутності підстав нарахування податкового боргу.

Доказів сплати суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку прибуток, а також доказів скасування відповідних податкових повідомлень-рішень до суду не надано, а тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 08 липня 2015 року №3-23, яка, згідно з відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення, вручена представнику відповідача 20 липня 2015 року.

Посилання відповідача на обставини надіслання вказаної податкової вимоги з порушеннями вимог Податкового кодексу України та Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків є безпідставними, тому що правомірність податкової вимоги від 08 липня 2015 року №3-23 не є предметом даного спору.

За правилами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

Суд не погоджується із доводами відповідача про неможливість поєднання в одному позові вимоги про стягнення коштів за податковим боргом, який виник у різні періоди, оскільки відповідно до частини першої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач володіє диспозитивних правом заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Також є безпідставними посилання позивача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року у справі №826/23009/15, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07 травня 2015 року № 0013611501 та № 0013621501, оскільки спірна сума податкового боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість не ґрунтується на вказаних рішеннях та виникла з інших підстав, які наведено вище.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, що позовні вимоги ДПІ у Дарницькому районі є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Частина перша статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 183 2 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будархреставрація" (код ЄДРПОУ 33738971; адреса: 02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-А) на користь Державного бюджету України податковий борг у загальній сумі 323 731,48 грн. (триста двадцять три тисячі сімсот тридцять одна гривня сорок вісім копійок), з яких: податок на прибуток в сумі 162 012,16 грн. (сто шістдесят дві тисячі дванадцять гривень шістнадцять копійок); податок на додану вартість у сумі 161 719,32 грн. (сто шістдесят одна тисяча сімсот дев'ятнадцять гривень тридцять дві копійки).

3. Допустити негайне виконання постанови.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя В.А. Кузьменко