Рішення

від 09.08.2017 по справі 910/9441/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2017Справа №910/9441/17

За позовомПриватно-орендного сільськогосподарського підприємства Долинський Теплично-овочевий комбінат доТовариства з обмеженою відповідальністю Органік Агро Трейд простягнення 384 354,25 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

позивача:Серякова І.Б.; відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Долинський Теплично-овочевий комбінат (надалі - Підприємство ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Органік Агро Трейд (надалі - Товариство ) про стягнення 384 354,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не належним чином виконано зобов'язання з оплати отриманого за Форвардним контрактом б/н від 29.12.2015 товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 296 432,40 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 54 543,56 грн., 3 % річних у розмірі 6 699,37 грн., інфляційні у розмірі 26 678,92 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.07.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2017 розгляд справи відкладено на 09.08.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання з'явилась, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04214, м. Київ, вул. Північна, будинок 6-А1, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2015 між Підприємством (продавець) та Товариством (покупець) був укладений форвардний контракт б/н (надалі - Контракт ), відповідно до умов п. 1.1 якого продавець зобов'язується продати покупцю, а покупець зобов'язується оплатити огірок тепличний, томат тепличний, надалі Товар , вирощений на підприємстві продавця, на умовах даного контракту.

Відповідно до п. 2.1.1 Контракту продавець зобов'язується передати товар покупцю в належній якості та в належній тарі на умовах FCA згідно Incoterms 2010 з теплиці в м. Долина, Івано-Франківської області.

Згідно з п. 3.2 Контракту покупець оплачує отриманий товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 10 банківських дні з дати відвантаження замовленого товару покупцю.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання з оплати отриманого товару згідно форвардного контракту, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 296 432,40 грн.

Контракт є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Контракт є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується (видаткова накладна № РН-0000892 від 24.06.2016 та товарно-транспортна накладна № 69 від 24.06.2016) передача позивачем та отримання відповідачем товару згідно Контракту на загальну суму 296 432,40 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Контракту, заборгованість відповідача за Контрактом становить 296 432,40 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Контракту за переданий товар у розмірі 296 432,40 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Таким чином, суд вважає доведеним факт передачі позивачем відповідачу товару на суму 296 432,40 грн. на підставі видаткової накладної № РН-0000892 від 24.06.2016 та товарно-транспортної накладної № 69 від 24.06.2016.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 296 432,40 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, за прострочення виконання зобов'язання, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 54 543,56 грн., 3 % річних у розмірі 6 699,37 грн. та інфляційних у розмірі 26 678,92 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з оплати товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4.3 Договору сторони передбачили, що покупець у випадку прострочки оплати товару згідно п. 3.2 сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від несплаченої вартості товару за кожен день прострочки платежу.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, яка обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем невірно обрахована пеня, оскільки розрахована виходячи із ставки, що перевищує граничний розмір пені, встановлений Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та Господарським кодексом України, а відтак за розрахунком суду правомірним та обґрунтованим є стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 44 634,94 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 09.07.2016 по 09.01.2017.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 26 678,92 грн. та 3 % річних у розмірі 6 699,37 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 09.07.2017 по 10.04.2017.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 296 432,40 грн., пені у розмірі 44 634,94 грн., інфляційних у розмірі 26 678,92 грн. та 3 % річних у розмірі 6 699,37 грн. В інші частині (пеня у розмірі 9 908,62 грн.) в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених обставин.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Долинський Теплично-овочевий комбінат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Органік Агро Трейд (04214, м. Київ, вул. Північна, будинок 6-А1; ідентифікаційний код 39070803) на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Долинський Теплично-овочевий комбінат (77541, Івано-Франківська обл., Долинський район, село Новоселиця; ідентифікаційний код 03046468) заборгованість у розмірі 296 432 (двісті дев'яносто шість тисяч чотириста тридцять дві) грн. 40 коп., пеню у розмірі 44 634 (сорок чотири тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 94 коп., інфляційні у розмірі 26 678 (двадцять шість тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 92 коп., 3% річних у розмірі 6 699 (шість тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 37 коп. та судовий збір у розмірі 5 616 (п'ять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 69 коп. Видати наказ.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.08.2017.

Суддя В.П. Босий