Рішення

від 09.08.2017 по справі 911/1173/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2017 р. Справа № 911/1173/17

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Марценюк О.М.

розглянувши справу № 911/1173/17

за позовом Підприємства Фармасайнс Україна Інк , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко ,

с. Софіївська-Борщагівка, Києво-Святошинський район

про стягнення 1 940 945,69 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко ,

с. Софіївська-Борщагівка, Києво-Святошинський район

до Підприємства Фармасайнс Україна Інк , м. Київ

про визнання договору недійсним

представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом):

ОСОБА_1, довіреність від 26.04.2017;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство Фармасайнс Україна Інк (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (надалі - відповідач) про стягнення 1 940 945,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 1 від 05.01.2015, в частині своєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 924 163,14 грн., з огляду на наявність якої нараховано 16 782,55 грн. пені.

Ухвалою суду від 19.04.2017 порушено провадження у справі № 911/1173/17 та призначено розгляд справи в судовому засіданні 10.05.2017 об 11 год. 50 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 9059/17 від 05.05.2017) від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 10.05.2017 розгляд справи відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 24.05.2017 об 11 год. 40 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 9240/17 від 11.05.2017) відповідач надав клопотання про призначення судової економічної експертизи, на вирішення якої відповідач пропонує поставити питання: Чи підтверджується документально заявлений до стягнення розмір заборгованості ТОВ Фрам Ко перед Підприємством Фармасайнс Україна Інк за поставлений товар на умовах Договору № 1 від 05.01.2015 за період з 20.01.2017 по 01.03.2017 у розмірі 1 924 163,14 грн. та яка загальна сума невиконаних та/або прострочених грошових зобов`язань? .

24.05.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що позивачем належними та допустимими доказами у справі не доведено поставку товару відповідачу та її часткову оплату, а надані суду документи не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

24 травня 2017 року через канцелярію суду відповідач надав зустрічний позов про визнання Договору № 1 від 05.01.2015, укладеного між сторонами, недійсним.

Ухвалою суду від 24.05.2017 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі, розгляд справи відкладено на 31.05.2017 о. 12 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 25.05.2017 у справі № 911/1173/17 зустрічну позовну заяву ТОВ Фрам Ко повернуто заявнику без розгляду.

Через канцелярію суду (вх. № 11188/17 від 31.05.2017) позивач (відповідач за зустрічним позовом) надав відзив на зустрічний позов, в якому проти зустрічного позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

У зв`язку із надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 25.05.2017 про повернення зустрічного позову, матеріали справи № 911/1173/17 було направлено до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 ухвалу господарського суду Київської області від 25.05.2017 у справі № 911/1173/17 скасовано, матеріали справи № 911/1173/17 передано на розгляд до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2017 прийнято зустрічний позові ТОВ Фрам Ко до Підприємства Фармасайнс Україна Інк про визнання договору недійсним для спільного розгляду з первісним позовом та призначено розгляд справи на 09.08.2017 о 10 год. 10 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 15859/17 від 09.08.2017) позивач (відповідач за зустрічним позовом) надав заяву, яку суд оцінює як заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) було повернуто позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) частину медикаментів на суму 530 888,51 грн., тому позивач (відповідач за зустрічним позовом) просить суд стягнути з відповідача (позивача за зустрічним позовом) основну заборгованість в сумі 1 393 274,49 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні 09.08.2017 представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) підтримав позовні вимоги первісного позову (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) та просив суд задовольнити первісний позов в повному обсязі, а також заперечував проти зустрічного позову та просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судове засідання 09.08.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 24.07.2017.

Як зазначено у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейськоо суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії від 07.07.1989).

З огляду вищезазначеного, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, у той час як неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість розгляду відповідної справи за наявними в ній матеріалами у судовому засіданні 09.08.2017 за відсутності представника відповідача.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, присутніх в судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

05.01.2015 між Підприємством Фармасайнс Україна Інк ( продавець , надалі - позивач (відповідач за зустрічним позовом)) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фрам Ко ( покупець , надалі - відповідач (позивач за зустрічним позовом)) укладений Договір № 1, відповідно до умов п.п. 1, 2 якого позивач продає, а відповідач купує лікарські препарати, вироби медичного призначення, ціни на медикаменти і товари, що поставляються за даним Договором, вказуються в видаткових накладних на кожну партію товару, що поставляється, загальна сума Договору складається з загальної вартості поставленого відповідачу товару згідно видаткових накладних протягом періоду дії цього Договору.

Згідно п. 3 Договору оплата медикаментів і товарів, поставлених відповідно до даного Договору здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок позивача (відповідача за зустрічним позовом) з відстрочкою платежу 30 календарних днів в термін, вказаний в видатковій накладній позивача (відповідача за зустрічним позовом) на кожну партію товару.

Відповідно до п. 8 Договору даний Договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2015 року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за 1 місяць до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на наступний і кожний послідуючий календарний рік.

Так, позивач, належним чином виконав взяті на себе, згідно з умовами Договору зобов'язання, поставивши відповідачу в період з 20 січня 2017 по 01 березня 2017 року товар на загальну суму 1 926 772,31 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних.

Відповідні видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку представниками обох сторін, а також скріплені печатками позивача та відбитком штампу зі сторони відповідача.

Таким чином, підписання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Для отримання товару відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару від відповідача (позивача за зустрічним позовом) не надходило.

Однак, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов'язань, вартість товару, з урахуванням його часткового повернення та оплати, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не сплачена в сумі 1 393 274,49 грн.

В обґрунтування викладених заперечень на позовну заяву ТОВ "Фрам Ко" зазначило, що Підприємство "Фармасайнс Україна Інк" всупереч вимогам Договору не надало встановленого зразка документів (заявок) на замовлення товару, відповідно до яких можливо було б встановити відповідність строків та обсягу поставленого товару замовленням відповідача (позивача за зустрічним позовом).

До того ж, відповідач за первісним позовом зауважив, що відсутність зазначених документів позбавляє можливості встановити уповноважених на здійснення таких замовлень осіб.

Крім того, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, ТОВ "Фрам Ко" зазначило, що заявлений до стягнення розмір заборгованості є некоректним, необґрунтованим та таким, що не підтверджений належними та допустимими доказами, оскільки надані позивачем за первісним позовом на підтвердження здійснення поставки товару видаткові накладні не відповідають встановленим законодавством вимогам, зокрема щодо оформлення відповідних первинних документів.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судових засіданнях, суд встановив, що вимога Підприємства "Фармасайнс Україна Інк" про стягнення з ТОВ "Фрам Ко" 1 393 274,49 грн. основного боргу підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до статті 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Водночас, ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, відповідно до положень п. 3 Договору оплата медикаментів і товарів, поставлених відповідно до даного Договору, здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок позивача (відповідача за зустрічним позовом) з відстрочкою платежу 30 календарних днів в термін, вказаний в видатковій накладній позивача (відповідача за зустрічним позовом) на кожну партію товару.

З огляду вищезазначеного, підписання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) спірних видаткових накладних згідно Договору без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) товару свідчить про прийняття відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) цього товару та, відповідно, породжує для останнього обов'язок по його оплаті у повному обсязі у передбачені Договором строки.

Посилання ж відповідача (позивача за зустрічним позовом) на відсутність документів на підтвердження здійснення ним замовлень на поставлений згідно спірних видаткових накладних товар оцінюються судом критично, оскільки в силу законодавчих приписів та умов Договору фактична передача товару підтверджується підписаними видатковими накладними, а обов'язок по оплаті поставленого товару у відповідача (позивача за зустрічним позовом) виникає з дати поставки, яка у свою чергу пов'язана з моментом передачі товару та підписання відповідної видаткової накладної, у той час як обставини отримання товару за спірними видатковими накладними відповідач не заперечував.

Водночас, часткові повернення та оплата відповідачем (позивачем за устрічним позовом) вартості поставленого позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) згідно спірних видаткових накладних товару підтверджують обставини отримання ТОВ "Фрам Ко" зазначеного товару, у той час як наявність/відсутність замовлень на отримання такого товару не є доказами отримання відповідачем товару за Договором.

Доводи ТОВ "Фрам Ко" щодо невідповідності видаткових накладних вимогам закону, у тому числі щодо не зазначення у таких документах уповноважених на отримання товару осіб, визнаються судом неспроможними, оскільки спірні видаткові накладні оформленні відповідно до вимог законодавства, у той час як повноваження представників відповідача (позивача за зустрічним позовом) на отримання товару за вищевказаними видатковими накладними підтверджені наявними в матеріалах справи копіями довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, видачу яких відповідним особам відповідач (позивач за зустрічним позовом) не заперечив та не спростував.

Усі ж інші, викладені в обґрунтування заперечень на заявлені позовні вимоги, доводи відповідача (позивача за зустрічним поовом) є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинами справи і наявним в ній матеріалам.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача (позивача за зустрічним позовом) в частині оплати переданого позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) на підставі Договору № 1 від 05.01.2015 товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 393 274,49 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заявлена зустрічна позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з нижченаведеного.

Частинами 1 та 2 ст. 11, ст. 202, ч. 1 ст. 215 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 № 11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Позивач за зустрічним позовом, як на підставу заявленого позову, посилається на відсутність у договорі № 1 від 05.01.2015 істотних умов, а саме: предмета, його кількості і ціни, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як слідує зі змісту Договору № 1 від 05.01.2015, а саме п.п. 1, 2, 3 та 4 відповідного правочину, сторони погодили поставку товару - лікарських препаратів, виробів медичного призначення, ціни на медикаменти і товари, що поставляються за даним Договором, вказуються у видаткових накладних на кожну партію товару, що поставляється, якість проданих медикаментів і товарів повинна відповідати стандартам країни-виробника і підтверджуватися сертифікатами якості фірми-виробника.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних Підприємство "Фармасайнс Україна Інк" передано, а ТОВ "Фрам Ко" прийнято товар у кількості та за ціною, що визначені у вищенаведених накладних.

З огляду вищезазначеного, оскільки спірний договір та первинні документи, що посвідчують виконання такого договору, містять, зокрема, відомості щодо предмету купівлі-продажу - найменування товару, його кількості та ціни, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань позивача за зустрічним позовом на недійсність Договору поставки № 1 від 05.01.2015 з огляду на відсутність у ньому істотних умов.

Приписами ст.ст. 32-36 ГПК України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, належних та допустимих доказів, що підтверджували б викладенні у зустрічному позові обставини не надано.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами покладених в основу обґрунтування позову обставин, наявність яких є необхідною умовою для визнання правочину недійсним з підстав ст. 203 та ст. 215 ЦК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічної позовної вимоги ТОВ "Фрам Ко" про визнання Договору № 1 від 05.01.2015 недійсним.

Витрати по сплаті судового збору за первісним позовом, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача за первісним позовом.

Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 114, код ЄДРПОУ 39443405) на користь Підприємства Фармасайнс Україна Інк (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10-В, оф. 5, код ЄДРПОУ 22900900) 1 393 274 (один мільйон триста дев'яносто три тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 49 коп. заборгованості та 20 899 (двадцять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 12 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. У задоволені зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 15.08.2017

Суддя О.О. Христенко