Рішення

від 01.08.2017 по справі 911/1371/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2017 р. Справа № 911/1371/17

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув у відкритому судовому засіданнісправу № 911/1371/17

за позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськимзи та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ВорнерМьюзік Україна"

до Приватного підприємства «Джинтама - Бриз»

про стягнення 32 000,00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (керівник);

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/1371/17 за позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ВорнерМьюзік Україна" (далі - позивач) до Приватного підприємства «Джинтама - Бриз» (далі - відповідач) про стягнення 32 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено майнові авторські права позивача шляхом використання музичного твору без дозволу та без сплати відповідної винагороди позивачу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.05.2017 порушено провадження по справі №911/1371/17 та призначено її до розгляду на 22.06.2017.

20 червня 2017 до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н та дати (вх. №12575/17) про перенесення розгляду справи.

21 червня 2017 до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли письмові пояснення № 1 б/н від 20.06.2017 (вх. №12681/17), письмові пояснення № 2 б/н від 20.06.2017 (вх. №12680/17) та письмові пояснення № 3 б/н від 20.06.2017 (вх. №12682/17).

21 червня 2017 до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н та дати (вх. №12683/17).

У судове засідання 22.06.2017 представники відповідача не з'явились.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2017 розгляд справи відкладено на 10.07.2017.

10.07.2017 до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів у матеріали справи б/н від 10.07.2017 (вх. №13833/17) з документами для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2017 продовжено розгляд справи на п'ятнадцять днів згідно з ст. 69 ГПК України та оголошено перерву до 01.08.2017.

У судовому засідання 01.08.2017 представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання 01.08.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у судовому засіданні 01.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2014 між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВорнерМьюзік Україна" (видавник) укладено Договір №АВ-24012014/01, за умовами якого:

- видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, які належать або протягом дії Договору №АВ-24012014/01 йому належатимуть, а саме: дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третім особам відповідно до умов Договору №АВ-24012014/01 (пункт 2.1 Договору №АВ-24012014/01);

- надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третім особам, збір винагороди, її розподіл та виплату (пункт 2.2 Договору №АВ-24012014/01);

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу організації, вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені за захист авторських прав видавника, за умови отримання попередньої згоди видавника (пункт 9.2 Договору №АВ-24012014/01);

- Договір №АВ-24012014/01 вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково (пункт 12.1 Договору №АВ-24012014/01).

Відповідно до пункту 3.1 Договору №АВ-24012014/01 Товариством надано декларацію від 01.11.2015 щодо переданих в управління музичних творів, зокрема, Таблетка ; виконавець Инфинити ; автори твору Дудин,Геннадий ; частка правовласника щодо публічного виконання - 100%.

Отже, судом встановлено, що виключні майнові авторські права на музичний твір Таблетка належать позивачу.

19 вересня 2016 представником Організації ОСОБА_2 проведено фіксацію факту використання музичного твору у ресторані Джинтама - Бриз с. Глібовка, ПП Джинтама - Бриз УР, ОСОБА_3 Бір № 8, у зв'язку з чим складено акт № 11.09/16, яким зафіксовано факти публічного виконання музичного твору під назвою Таблетка у виконанні Инфинити ; актом зафіксовано, що публічне виконання музичного твору для фонового озвучення приміщення закладу здійснюється за допомогою наявного в закладі обладнання.

Перебування ОСОБА_2 у ресторані Джинтама - Бриз підтверджується гостьовим чеком № 5848 від 19.09.2016; факт публічного виконання спірного музичного твору засвідчується також відеозаписом на диску, яким підтверджено час і місце використання саме у закладі Підприємця музичного твору Таблетка .

До матеріалів справи долучено вказаний диск; суд оглянув відеозапис фіксації порушення та встановив таке:

- використання музичного твору Таблетка здійснювалося у ресторані Джинтама - Бриз , що знаходиться за адресою: с. Глібовка, ПП Джинтама - Бриз УР, ОСОБА_3 Бір № 8, шляхом публічного виконання у приміщенні ресторану;

- якість відеозапису та безперервна зйомка дає підстави виключити можливість монтажу.

Відповідач не надав доказів укладення підприємцем угод із правовласниками, які б дозволяли публічне виконання вказаного твору.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що позивачем не доведено факт використання відповідачем музичного твору Таблетка .

Відповідач стверджує, що з доданого цифрового носія на якому містився відеозапис фіксації публічного виконання спірного твору не можливо дійти однозначного висновку ким відбулося виконання об'єкту авторського права.

Також, відповідач вважає, що складаний акт фіксації № 11.09/16 від 19.09.2016 року про комерційне використання музичних творів способом публічного виконання не може вважатись належним доказом з огляду на те, що особа, яка одноособово його склала не вжила всіх заходів стосовно встановлення всіх обставин даного порушення.

Відповідачем, також у відзиві на позовну заяву зазначено, що матеріали позовної заяви не містять даних, що станом на дату проведення перевірки у позивача були права на об'єкт авторського права, а тому відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог.

З огляду на вище викладене, суд вважає за необхідне зазначити таке:

- на гостьовому чеку № 5848 від 19.06.2016 наявна назва Ресторан Джинтама - Бриз с. Глібовка, ПП Джинтама - Бриз УР, ОСОБА_3 Бір № 8, вартість замовлення склала 61 грн.;

- зауважень відповідача стосовно неналежної фіксації публічного виконання музичного твору Таблетка за адресою: урочище ОСОБА_3 8, с. Глібовка, Вишгородського р-ну, Київській області,спростовуються наявним у матеріалах справи диском на якому записано відео фіксацію, слід зазначити, що з відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що: музика звучить в приміщенні ресторану Джинтама - Бриз з колонки, яка знаходиться на стелі.

Відповідач вважає, що зі змісту Договору Організація не має повноважень на подачу позову та представництво інтересів позивача в суді без отримання попередньої письмової згоди Товариства.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що згідно з пунктом 9.2 Договору №АВ-24012014/01 у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу організації, вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені за захист авторських прав видавника, за умови отримання попередньої згоди видавника.

Пунктом 8.1 Ліцензійного договору встановлено, що у разі коли субвидавнику стає відомо про будь-який випадок неавторизованого або порушуючого права використання тих чи інших творів, субвидавник зобов'язаний негайно повідомити про це видавника, а видавник має право самостійно визначити, чи використовувати заходи судового захисту і якщо використовувати, то які; в додаток до зазначеного, субвидавник зобов'язується негайно повідомити видавника про будь-які судові позови і інші вимоги, пред'явлені третіми особами на території відносно субвидавника.

Разом з тим, відповідно до додатку №1 і додатку №1/2 до Ліцензійного договору Товариство наділене правом звернення до суду згідно з чинним законодавством України з метою захисту порушеного права, зокрема, щодо переданого музичного твору Таблетка .

Вказаними додатками встановлено, що ТОВ Ворнер/Чаппелл погоджується з правом Товариства доручати судове представництво Організації на підставі договору про управління майновими авторськими правами.

Таким чином, позивач набув права вимагати і одержувати від третіх осіб будь-які види винагород і компенсацій за використання творів, а Організація - звертатися до суду із відповідними позовами в інтересах позивача.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав (далі - Постанова №5) зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом г частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим, така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

Пунктом 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності (далі - Постанова №12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України Про авторське право і суміжні права - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 №18/2011.

Із наявної декларації вбачається, що позивач отримав від ТОВ Ворнер/Чаппелл майнові права на зазначений твір на підставі Ліцензійного договору; дата початку дії Ліцензійного договору - 01.01.2014, кінцева дата дії - безстроково.

Отже, на підставі Договору №АВ-24012014/01 Організація набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на музичний твір Таблетка .

Таким чином, суд встановив, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про правомірне використання відповідачем спірного музичного твору, а тому використання відповідачем спірного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.

Доводи викладені у відзиві на позовну заяву судом оцінюються критично та спростовуються наявними матеріалами у справі.

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

У пункті г частини першої статті 52 Закону встановлено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Пунктом г частини другої вказаної статті передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Позивачем визначено суму компенсації як 32 000 грн. (10*3200 грн.), виходячи з того, що: кількість об'єктів інтелектуальної власності позивача, права на які були порушені, складає 1; мінімальна заробітна плата - 3200 грн. (станом на день звернення Компанії із даним позовом (04.05.2017)) та 10 (мінімальних заробітних плат).

Разом з тим, у підпункті 51.3 пункту 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Пунктом 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав передбачено, що розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно - або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

Відповідно пункту г частини другої ст. 52 ЗУ Про авторське право та суміжні права , суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації , що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Разом з тим п. 3 розділом ІІ Прикінцеві та перехідні положення ЗУ від 06.12.2016 № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат . До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Такі зміни наразі до Закону не несені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки інших виплат , про які йдеться у наведеному приписі ЗУ № 1774-VIII від 06.12.2016, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначені компенсації, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

При визначені розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЗУ від 06.12.2016 № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600,00 грн.

З огляду на наведене, врахувавши, що порушення виключних майнових авторських прав вчинено відповідачем вперше, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача частково, застосувавши в якості розрахункової величини - 1600,00 грн: 10х1600=16000 грн.

Судові витрати позивача щодо сплати судового збору в сумі 800,00 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Джинтама - Бриз» (07333, Київська обл., Вишгородський район, село Глібівка, УРОЧИЩЕ "ЗЕЛЕНИЙ БІР", №8; ідентифікаційний код 37335521) на користь приватної організації "ОРГАНІЗАЦІЯ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ АВТОРСЬКИМИ ОСОБА_4 ПРАВАМИ" (ідентифікаційний код 37396151; п/р 26001010052453 в АТ "УКРЕКСІМБАНК", м. Києва, МФО 322313) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 15, літера А, нежиле приміщення 18; ідентифікаційний код 39019265) 16 000 (шістнадцять тисяч гривень 00 коп.) компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 800 (вісімсот гривень 00 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 16.08.2017 року.

Суддя В.М. Антонова