ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2017 р.Справа № 922/2199/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суярко Т.Д.
при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" до Відділу освіти Зачепилівської районної Державної адміністрації Харківської області, с.Зачепилівка про стягнення коштів в сумі 287420,00 грн. за участю представників:
позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 18.05.2017р.,
відповідача: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв - звернувся з позовом до відповідача - Відділу освіти Зачепилівської районної державної адміністрації - про стягнення заборгованості в розмірі 287420,00 грн., мотивуючи свої вимог неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором постачання природного газу №С/110-16 від 03.06.2016 р.
09.08.2017 р. факсом (за вх.№25575 від 08.08.2017 р.) від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог за підписом начальника позивача ОСОБА_2 із документами на підтвердження повноважень останнього, а 10.08.2017 р. аналогічна заява із доданими до неї документами надійшло до Суду поштою (за вх.№25793 від 10.08.2017 р.).
В судове засідання 15.08.2017 р. з'явився представник позивача, яка позовні вимоги підтримала в позовному обсязі.
Відповідач правом на участь в судовому засіданні 15.08.2017 р. не скористався, як свідчить зміст вище зазначених заяв - позовні вимоги відповідач визнає в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Суд встановив наступне.
03.06.2016 р. між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як споживачем) було укладено договір постачання природного газу №С/110-16 (далі - договір постачання природного газу).
Відповідно до п. 1.1 договору постачання природного газу, постачальник зобов'язується поставити споживачу товар: газ природний, скраплений або в газоподібному стані - за кодом ДК 016:2010 06.20.1. (природний газ - за кодом CPV за ДК 021:2015 09123000-7 (природний газ), (далі - товар) в 2016 р., а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Згідно з п. 3.1 договору постачання природного газу, вартість договору складає 1135558,80 грн.
Ціна за 1000,0 куб.м., без урахування вартості транспортування газу по території України, складає (з урахуванням Додаткової угоди до договору постачання природного газу № 5 від 30.12.2016 р.) 8750,00 грн. включно з ПДВ (п. 3.2, 3.3 договору постачання природного газу).
В п. 4.1 договору постачання природного газу сторони домовились, що оплата за товар проводиться споживачем виключно грошовими коштами, в наступному порядку: 100% вартості спожитого обсягу товару оплачується на підставі Акту виконаних робіт (за звітний місяць) до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Датою оплати товару є дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника (п. 4.2 договору постачання природного газу).
31.01.2017 р. між сторонами було підписано Акт №РН-000191 та №РН-000192 приймання-передачі природного газу за січень 2017 р. на загальну суму 364420,00грн.
Позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався за спожитий в січні 2017 року газ, сплативши за нього лише 77000,00 грн., що призвело до виникнення заборгованості в сумі 287420,00 грн. та зумовило звернення до Суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, Суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи свідчать, що в січні 2017 р. позивач на виконання своїх зобовязань за договором на постачання природного газу поставив відповідачу природний газ на загальну суму 364420,00 грн. (Акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2017 р. №РН-000191 та №РН-000192).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З п. 4.1 договору постачання природного газу вбачається, що сторони домовились про оплату вартості спожитого газу на підставі Акту виконаних робіт (за звітний місяць) до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Отже, строк оплати вартості спожитого відповідачем в січні 2017 р. природного газу - настав.
Позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався за спожитий в січні 2017 р. газ, сплативши нього лише 77000,00 грн., що призвело до виникнення заборгованості в сумі 287420,00 грн.
В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано доказів здійснення плати за спожитий в січні 2017 року газ в більші частині або в повному обсязі. Факт наявності перед позивачем заборгованості в сумі 287420,00 грн. відповідачем визнається.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на наведене, відповідач є таким, що прострочив виконання перед позивачем грошове зобов'язання за договором, а від так позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 287420,00 грн. є законними та обґрунтованими, а отже є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст.49 ГПК України, відповідно до якої при задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 4311,31 грн.
З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 509, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, Суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Відділу освіти Зачепилівської районної державної адміністрації (64401, Харківська область, смт. Зачепилівка, вул. Паркова, 21, код ЄДРПОУ 02146088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137, оф. 15, код ЄДРПОУ 36860996) заборгованості в сумі 287420,00 грн., судовий збір в сумі 4311,31 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 16.08.2017 р.
Суддя ОСОБА_3
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2017 |
Оприлюднено | 17.08.2017 |
Номер документу | 68311290 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Суярко Т.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні