Рішення

від 15.08.2017 по справі 917/1007/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2017 р.                                                                      Справа № 917/1007/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальнстю "Будівельно-інвестиційна група "Мега Сіті", пр.Постишева, 93, м.Харків, 61020

до Приватного підприємства "Ардоніт", вул.Олеся Гончара, 19А, м.Полтава, 36039

про стягнення 28 757,56 грн.

Суддя Киричук О. А.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 28 757,56 грн., у тому числі 25 538,94 грн. основного боргу згідно договору поставки товару № П-170511-001 від 12.05.2017 року, 332,37 грн. пені, 2 553,89 грн. штрафу, 332,36 грн. 25 % річних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав у встановлені договором строки свої договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Позивачем через канцелярію подане клопотання, в якому позивач повідомляє про часткову сплату відповідачем суми основного боргу та уточняє позовні вимоги, зокрема, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27 432,15 грн., у т.ч. 22 638,94 грн. - сума основного боргу, 1 600,86 грн. пені, 2 563,89 грн. штрафу, 628,46 грн. 25 % річних.

Розглянувши подане позивачем клопотання, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи наведене, суд розцінює подане клопотання, як заяву про зменшення позовних вимог в частині вимог про стягнення 22 638,94 грн. основного боргу, заяву про збільшення позовних вимог в частині вимог про стягнення 1 600,86 грн. пені, 2 563,89 грн. штрафу, 628,46 грн. 25 % річних та відповідно визнає їх такими, що відповідають вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає їх до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з"явився. Через канцелярію суду позивачем подане клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. При цьому, позивачем надані для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви (вх. № 9284 від 26.07.2017 р., вх. 3 10009 від 14.08.2017р.).

Представник відповідача, належно повідомлений про час та місце розгляду даної справи, в судове засідання не з'явився.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований за адресою, що вказана позивачем у позовній заяві.

Судом враховано, що згідно зі ст.77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання кваліфікується підставою для відкладення розгляду справи у випадку, якщо з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка представників сторін у судове засідання 15.08.2017р. не унеможливлює розгляд справи № 917/1007/16, відтак не є підставою для відкладення розгляду справи за ст.77 ГПК України.

У п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою, неявка представників не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

За даних обставин, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

11 травня 2017 року між ТОВ «БУДШЕЛЬНО-ШВЕСТИЩЙНА ГРУПА «МЕГА СІТІ» (далі - Позивач) та ПП «АРДОШТ» (далі - Відповідач) укладено договір поставки № П-170511-01 (далі - Договір).

Умовами договору визначено, зокрема, наступне:

- п.1.1. Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити продукцію виробничо-технологічного призначення, іменовану надалі Товар, в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погоджених сторонами Специфікаціях, доданих до даного договору та які с його невід'ємною частиною.

- п.2.1. Найменування товару, його асортимент, кількість і одиниці виміру Товару, строго передбачаються в погоджених сторонами Специфікаціях, узгоджених сторонами на кожну партію товару, доданих до даного договору, та які є його невід'ємною частиною, і не підлягають яким-небудь змінам без письмового узгодження між Сторонами.

- п.3.1.          Постачання Товару здійснюється на умовах, зазначених у погоджених сторонами Специфікаціях, доданих до даного договору та які є його невід'ємною часткою.

- п.3.3.          Умови постачання, відвантаження та транспортування оговорюються у погоджених сторонами Специфікацій, доданих до даного договору та які є його невід'ємною частиною.

- п.4.2.          Приймання-передача товару по кількості здійснюється відповідно до товаросупроводжувальних документів, по якості - відповідно до документів, що засвідчують якість товару,

- п.5.1.          Ціна визначається у відповідності з Специфікацією на кожну партію товару, розуміється на умовах поставки і містить у собі вартість одиниці Товару, вартість стандартного упакування, вартість маркірування, навантаження, податок на додану вартість, (ПДВ). Будь-яка зміна піки повинна бути погоджена Сторонами.

- п.5.2.          Загальна сума договору на момент його укладання складає: 27 622,94, включаючи вартість упакування, та може змінюватися в залежності від загальної суми всіх узгоджених сторонами специфікацій.

- п.6.2. Платежі за даним договором здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах відстрочення платежу на 7 (сім) календарних днів з моменту поставки, якщо інші умови оплати не зазначені у погоджених сторонами Специфікаціях, доданих до даного договору.

- п.7.2. В разі прострочення оплати Товару (його частини) Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не виконаного (несвоєчасно виконаного) грошового зобов'язання за кожен день порушення зобов'язання. При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через 36 (тридцять шість) місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

- п.7.3. У разі прострочення оплати Товару (його частини) більш ніж 10 (десять) календарних днів, Покупець зобов'язаний сплати Постачальникові штраф в розмірі 10 (десять) відсотків від суми не виконаного (несвоєчасно виконаного) грошового зобов'язання.

- п.7.4. У разі прострочення оплати Товару (його частини) більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25% річних від суми не виконаного (несвоєчасно виконаного) грошового зобов'язання.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, Сторонами узгоджено та підписано Специфікацію до Договору № П-170511-001 від 12.05.2017 року, тому ним здійснено поставку Відповідачу на узгоджених умовах, відповідно до видаткової накладної № П-170511-001 від 25.05.2017 року та товарно-транспортної накладної № П-170511-001 від 25.05.2017 року.

За твердженням позивача, відповідач не виконує взятих на себе договірних зобов'язань, а саме не проводить оплату за поставлений йому товар.

За даними позивача, заборгованість відповідача становить 22 638,94 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 27 432,15 грн., у т.ч. 22 638,94 грн. - сума основного боргу, 1 600,86 грн. пені, 2 563,89 грн. штрафу, 628,46 грн. 25 % річних.

При прийнятті рішення зі спору суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що підписаними між сторонами видатковою накладною № П-170511-001 від 25.05.2017 року та товарно-транспортною накладною № П-170511-001 від 25.05.2017 року підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачу на загальну суму 27 538,94 грн.

Сторони у п. 6.2. Договору узгодили, що платежі за даним договором здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах відстрочення платежу на 7 (сім) календарних днів з моменту поставки, якщо інші умови оплати не зазначені у погоджених сторонами Специфікаціях, доданих до даного договору.

З огляду на визначений у договорі порядок розрахунку, зобов"язання по оплаті отриманого товару у відповідача виникло відповідно по закінченню семиденного строку з моменту отримання товару та підписання накладної, зокрема: за видатковою накладною № П-170511-001 від 25.05.2017 року - 01.06.201

Докази того, що відповідач здійснив оплату поставленої позивачем продукції за договором поставки у повному обсязі в матеріалах справи відсутні. Матеріалами справи підтверджено факт сплати відповідачем 19.05.2017р. 1900 грн. та 04.07.2017р. 3000 грн.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 638,94 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у розі порушення боржником зобов"язання.

П.7.2 договору встановлено, що в разі прострочення оплати Товару (його частини) Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не виконаного (несвоєчасно виконаного) грошового зобов'язання за кожен день порушення зобов'язання. При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через 36 (тридцять шість) місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.3 договору у разі прострочення оплати Товару (його частини) більш ніж 10 (десять) календарних днів, Покупець зобов'язаний сплати Постачальникові штраф в розмірі 10 (десять) відсотків від суми не виконаного (несвоєчасно виконаного) грошового зобов'язання.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.7.4 у разі прострочення оплати Товару (його частини) більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25% річних від суми не виконаного (несвоєчасно виконаного) грошового зобов'язання.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п.7.2, п.7.3, п.7.4 договору позивачем заявлено до стягнення 1 600,86 грн. пені за період з 02.06.2017р. по 08.08.2017р., 2 563,89 грн. штрафу, 628,46 грн. 25 % річних за період з 30.06.2017р. по 08.08.2017р.

Відповідач контррозрахунку заявлених до стягнення розмірів пені, штрафу та 25 % річних не надав, про неправильність проведених позивачем нарахувань суд не повідомляв.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, штрафу та 25% річних (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань з оплати отриманого товару та проведених проплат), суд прийшов до висновку, що заявлені розміри відповідають умовам договору, вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, не перевищують розрахункових, а тому є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. і 29 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ардоніт", вул.Олеся Гончара, 19А, м.Полтава, 36039 (код юридичної особи 36396651) на користь Товариства з обмеженою відповідальнстю "Будівельно-інвестиційна група "Мега Сіті", пр.Постишева, 93, м.Харків, 61020 (код юридичної особи 34758276 ) 22 638,94 грн. основного боргу, 1 600,86 грн. пені, 2 563,89 грн. штрафу, 628,46 грн. 25 % річних, 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.08.2017 р.

Суддя Киричук О.А.