Постанова

від 14.08.2017 по справі 825/1163/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/1163/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" (далі - ТОВ Торгсервіс ) 28.07.2017 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції та просить зобов'язати відповідача зняти арешт з нежитлового приміщення, магазину: у підвалі з літ. 2-1 по літ. 2-2, загальною площею 39,8 кв.м, на першому поверсі з літ. 1-1 по літ. 1-36, загальною площею 514,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладений постановою від 20.03.2013 ВП № 37118386.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач виступив майновим поручителем для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед ТОВ ПАРТНЕР-БАНК за кредитними договорами, та передав в іпотеку належне на праві приватної власності вищевказане приміщення. Відповідно до виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу № 814 від 13.02.2013 про стягнення з ТОВ Торгсервіс на користь ПАТ Міський комерційний банк (ТОВ ПАРТНЕР-БАНК ) 2 953 095,12 грн. заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 47 Закону України Про виконавче провадження постановою від 20.03.2013 було накладено арешт на магазин за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, ОСОБА_2 (стягувач у виконавчому провадженні, відповідно до договору відступлення права вимоги) звернувся до Центрального відділу із заявою про припинення виконавчого провадження, у зв'язку із чим останнє було повернуто стягувачеві. В липні 2017 року ТОВ Торгсервіс звернулось до Центрального відділу із заявою про зняття арешту із нежитлового приміщення, однак відповідач відмовив у здійсненні вищевказаних дій, мотивуючи тим, що існує зареєстроване обтяження Центрального відділу.

Крім того, просив замінити відповідача на належного, а саме із Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на його правонаступника - Центральний відділ Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе клопотання представника позивача задовольнити та замінити відповідача на належного - Центральний відділ Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Центральний відділ).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав пояснення на адміністративний позов, відповідно до яких зняти арешт з майна ТОВ Торгсервіс не можливо, так як згідно із наказом про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, матеріали виконавчого провадження знищені. Справу просить розглянути без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, пояснень по справі не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені, враховуючи таке.

ТОВ Торгсервіс є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 04.03.1993 внесено відповідний запис (а.с. 14-15). Позивач є власником нежилого приміщення, а саме: магазину: у підвалі з літ. 2-1 по літ. 2-2, загальною площею 39,8 кв.м, на першому поверсі з літ. 1-1 по літ. 1-36, загальною площею 514,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29.01.2009 (а.с. 36).

16.02.2009 позивач виступив майновим поручителем для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед ТОВ ПАРТНЕР-БАНК (на момент подання позову - ПАТ Міський комерційний банк ) за кредитним договором № 305/980-Ф0 від 21.12.2007 та кредитним договором № 305/980-00/1 від 29.02.2008, передавши в іпотеку вищевказане нежиле приміщення.

Як вбачається із витягу із спецрозділу АСВП та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості щодо об'єкта нерухомого майна, постановою Центрального відділу від 20.03.2013 відкрито виконавче провадження згідно виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової С.В. № 814 від 13.02.2013 про стягнення з ТОВ Торгсервіс на користь ПАТ Міський комерційний банк 2 953 095,12 грн. заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, в порядку ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (ВП № 37118386) (а.с. 32-34, 37-38).

Постановою Центрального відділу від 20.03.2013 накладено арешт на зазначене вище приміщення (номер запису про обтяження: 4236826).

Відповідно до договорів про відступлення права вимоги №1 та №2 від 07.11.2013 ПАТ Міський комерційний банк відступило право вимоги за кредитними договорами № 305/980-00 від 21.12.2007, № 305/980-00/1 від 29.02.2008, та за договором іпотеки № 305/980-00/1 ОСОБА_2

07.11.2013 ОСОБА_2 звернувся до Центрального відділу із заявою про припинення виконавчого провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової С.В. № 814 від 13.02.2013 про стягнення із ТОВ Торгсервіс на користь ПАТ Міський комерційний банк заборгованості в сумі 2 953 095,12 грн., в порядку ст. 47 Закону України Про виконавче провадження .

20.07.2017 ТОВ Торгсервіс звернулось до Центрального відділу із заявою № 68 про зняття арешту з нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Листом від 24.07.2017 за № 905/28-15 відповідач повідомив, що виконавче провадження № 37118386 завершено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження за письмовою заявою стягувача. Станом на 24.07.2017 матеріали виконавчого провадження знищені, у зв'язку із чим зняти арешт з вищевказаного майна не є можливим (а.с. 17).

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV, чинного на момент відкриття виконавчого провадження).

Статтею 1 Закону № 606-XIV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 11 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст. 19 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ч. 2 ст. 57 Закону № 606-XIV).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону № 606- XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Частиною 1 1 ст. 50 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження

05.10.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Одночасно, ч. 3 ст. 37 Закону № 1404 встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Як встановлено з листа відповідача від 24.07.2017 № 905/28-15, у зв'язку зі знищенням матеріалів виконавчого провадження, в якому знаходилась постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 20.03.2013 № 668/18, неможливо поновити виконавче провадження з метою проведення виконавчих дій, пов'язаних із зняттям арешту

Таким чином, суд звертає увагу, що положеннями Закону № 606-XIV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та Закону № 1404, встановлено обов'язок державного виконавця зняти арешт із майна боржника у випадку повернення виконавчого документу за письмовою заявою стягувача. Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи Центральний відділ вищевказаних дій не виконав, у зв'язку із чим було порушено права ТОВ Торгсервіс на володіння та користування нежитловим приміщенням, магазином: у підвалі з літ. 2-1 по літ. 2-2, загальною площею 39,8 кв.м, на першому поверсі з літ. 1-1 по літ. 1-36, загальною площею 514,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки перебування вищевказаного нерухомого майна під арештом згідно постанови Центрального відділу від 20.03.2013 № 668/18 є таким, що порушує права та законні інтереси позивача, суд вважає, що адміністративний позов ТОВ Торгсервіс має бути задоволений, а арешт - знятий.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону № 1404 у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом Центральний відділ не є розпорядником бюджетних коштів та не має власних рахунків, відкритих в казначейських установах. Натомість, розпорядником бюджетних коштів є Головне територіальне управління юстиції в Чернігівській області, якому підпорядкований Центральний відділ, тому суд вважає, що саме із розпорядника коштів мають бути стягнуті понесені ТОВ Торгсервіс судові витрати в сумі 1600,00 грн.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Торгсервіс .

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" - задовольнити.

Зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області зняти арешт з нежитлового приміщення, магазину: у підвалі з літ. 2-1 по літ. 2-2, загальною площею 39,8 кв.м, на першому поверсі з літ. 1-1 по літ. 1-36, загальною площею 514,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладений постановою Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 20.03.2013 ВП № 37118386.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 34924518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" (код ЄДРПОУ 21396841) судові витрати в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна