Ухвала

від 16.08.2017 по справі 809/546/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/7035/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Гінди О.М., Богаченка С.І.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногаз" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногаз" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

13.04.2017р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0003631406 від 16.12.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 81000,00 грн., в тому числі 54000,00 грн. основного платежу та 27000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі необґрунтованих висновків акту №742/09-19-14-06/38331376 від 05.12.2016, оскільки відповідачем помилково припущено про відсутність фактичної поставки товарів від ТзОВ Бурком . При цьому зазначено, що висновки відповідача ґрунтуються виключно на письмових поясненнях директора даного товариства без врахування договору поставки №3 від 18.01.2016, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що реальність здійснення господарської діяльності позивача підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідність їх дійсному економічному змісту. Використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просять задоволити апеляційну скаргу, представника податкового органу, яка просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ "Західтехногаз" (код ЄДРПОУ 38331376) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2015 по 12.04.2016 за наслідками проведених господарських операцій з ТзОВ "Бурком" (код ЄДРПОУ 40111114), про що 05.12.2016 складено акт №742/09-19-14-06/38331376, яким встановлено порушення позивачем пункту 198.1 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 54000,00 грн., в тому числі за січень 2016 року в сумі 14000,00 грн., за лютий 2016 року в сумі 40000,00 грн. (а.с.13-33).

Підставою для прийняття відповідачем таких висновків слугувало те, що в бухгалтерському обліку, згідно даних картки рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" документальне оформлення придбання "труби ДУ 108мм в ізоляції", відповідно даних до перевірки документів в товаристві з обмеженою відповідальністю "Бурком", відображено відповідачем: Дт205 Кт631 - 270000,00 грн., Дт648 Кт631 - 54000,00 грн., станом на 12.04.2016 кредиторська/дебіторська заборгованість по взаєморозрахунках із ТзОВ "Бурком" - відсутня. Згідно картки рахунку 205 "номенклатура - труба 108мм в ізоляції (20,00)" зазначено, що отримана труба ДУ108мм в ізоляції від ТзОВ "Бурком" в січні 2016 року - 3,5 т. в сумі 70000,00 грн. та лютому 2016 року - 10 т. в сумі 200000,00 грн. оприбуткована та станом на 12.04.2016 знаходиться на залишку.

Взаємовідносини між ТзОВ Бурком та ТзОВ "Західтехногаз" протягом періоду з 01.12.2015 по 12.04.2016 відображено позивачем в податковому обліку, включивши отримані податкові накладні до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у загальній сумі 54000,00 грн., у тому числі з січень 2016 року в сумі 14000,00 грн., за лютий 2016 року в сумі 40000,00 грн.

Автоматизованою системою співставлення податкових зобов'язань ТзОВ Бурком та податкового кредиту позивача встановлено розбіжність за період з 01.12.2015 по 12.04.2016 в загальній сумі 54000,00 грн., у тому числі з січень 2016 року в сумі 14000,00 грн., за лютий 2016 року в сумі 40000,00 грн.

На підставі акту перевірки, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 16.12.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення №0003631406 (а.с.11).

Позивачем було подано скаргу від 25.01.2017 на податкове повідомлення-рішення №0003631406 від 16.12.2016 до Державної фіскальної служби України, за наслідками розгляду якої дану скаргу було залишено без задоволення (а.с.34-41).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача, виходячи з наступного:

Згідно укладеного між ТзОВ "Західтехногаз" та ТзОВ "Бурком" договору поставки (труба ДУ) № 3 від 18.01.2016 року, вбачається, що ТзОВ "Бурком" зобов'язувалось поставити позивачу товар, а ТзОВ "Західтехногаз" зобов'язувалось оплатити та прийняти товар, зазначений у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару. (а.с.43, 44).

На підтвердження виконання зобов'язань по вказаному договору судом першої та апеляційної інстанції досліджувались копії видаткових та податкових накладних, платіжні доручення на підтвердження оплати фінансових зобов'язань за даним договором, рахунки-фактури, товаро-транспортні накладні, акти приймання-передачі на склад, рахунки (а.с.45 - 49, 51 - 60, 195 - 197, 199 - 201), а також договору купівлі-продажу №30-01/14 від 30.01.2014р. (а.с.202, 203)

У рамках кримінального провадження №32015090000000034 від 23.07.2015 року зареєстрованого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, ліквідовано конвертаційний центр , чим упереджено схему незаконного конвертування грошових коштів, з використанням реквізитів ТзОВ Екохімсинтез , ТзОВ Бурком , ТзОВ Крафт Технік , ФОП ОСОБА_2, які надавали послуги підприємствам реального сектору економіки Івано-Франківської області по мінімізації сплати податку на прибуток та податку на додану вартість.

Організатори конвертаційного центру зареєстрували фіктивне підприємство ТзОВ Бурком на підставну особу громадянина ОСОБА_2, а тому у його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 12.04.2016року, 15.04.2016року, 16.05.2016року вбачається, що жодного відношення до господарської діяльності ТзОВ Бурком немає, зареєстрував вказане підприємство за винагороду, фінансово-господарської діяльності від імені ТзОВ Бурком не здійснював та нікого на це не уповноважував.

Дане вбачається і з обвинувального акту відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України; відносно ОСОБА_4 за ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3-4 ст. 358 Кримінального кодексу України; відносно ОСОБА_5 за ч. 2-3 ст. 28, ч. 1-2 ст. 205, ч. 3-4 ст. 358, с.2 ст. 209 Кримінального кодексу України; відносно ОСОБА_6 за ч. 2-3 ст. 28, ч. 1-2 ст. 205, ч. 3-4 ст. 358, с.2 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Крім того, з аналізу інформаційних даних ІС "Податковий блок", матеріалів досудового розслідування, встановлено, що в ТзОВ "Бурком" відсутні працюючі, необхідні для здійснення господарської діяльності протягом періоду з 22.02.2016 по 31.03.2016, при цьому чисельність працюючих товариства протягом лютого 2016 року - 2 особи, в інших періодах дані щодо наявності працюючих - відсутні; відсутні у ТзОВ Бурком основні засоби для здійснення господарської діяльності протягом періоду з 22.02.2016 по 31.03.2016.

Згідно висновків експертів №3-87.26/16 від 26.08.2016 та №1.1.-240/16 від 18.11.2016, експертами серед інших було також досліджено комп'ютерну техніку та реквізити документів ТзОВ Бурком , дані вказаних висновків також обґрунтовують фіктивність діяльності вказаного товариства (а.с.173-194).

Згідно протоколів огляду місця події та допиту свідка від 14.06.2016 за адресою реєстрації ТзОВ Бурком знаходиться приватний будинок, зі слів власниці якого ОСОБА_7 вказане товариство їй невідоме та дозвіл на реєстрацію вказаного товариства не давала (а.с.141-145).

З товарно-транспортних накладних №1801-1 від 18.01.2016 (а.с.49), №1802-1 від 18.01.2016 вбачається, що пункт навантаження труб зазначено АДРЕСА_1 (а.с.56)

Згідно протоколу допиту свідка від 04.08.2016, вбачається, що за вказаною адресою знаходиться приватний будинок ОСОБА_1, яка пояснила, що з 2003 року є власником приміщень за адресою АДРЕСА_1, однак з 2003 року по час надання показань за вказаною адресою не зберігалися труби ДУ108мм в ізоляції та не здійснювалося їх відвантаження (а.с.115-118, 125-134).

Крім того, товарно-транспортна накладна №1802-1 датована 18.01.2016, а супровідні на вантаж зазначено - видаткова накладна №13, датована 08.02.2016 (а.с.56).

Таким чином, з матеріалів справи судом не встановлено наявності фактичного місця завантаження труб ДУ108мм в ізоляції, а зазначена у первинних документах адреса згідно протоколу огляду та допиту свідків не підтверджена та жодних доказів використання вказаних труб на облаштування Шереметівського газового родовища позивачем не надано.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною - п. 198.2 ст. 198 ПК України (в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу) - пункт 198.6 ст. 198 ПК України (в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, з огляду на зміст вказаних норм податкового закону, підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення господарських операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності з метою досягнення господарської мети.

Колегія суддів погоджується з твердженням податкового органу і таке знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по вищевказаних операціях з ТзОВ "Бурком", оскільки вказані операції фактично не здійснювалися, а лише відображені в документах бухгалтерського та податкового обліку.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногаз" - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі №809/546/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. М. Гінда С. І. Богаченко

Повний текст судового рішення виготовлено 17.08.17