Ухвала

від 16.08.2017 по справі 202/2607/17

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/2607/17

УХВАЛА

16 серпня 2017 року Індустріальний районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката: ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

провівши в залі суду, в м.Дніпропетровську, підготовче судове засідання обвинувального акту з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні №42017040000000327 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрована у АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину),передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 , в січні 2015 року, більш точну дату встановити не вдалося можливим, знаходячись в м. Дніпро, з невстановленою особою вступила в попередню змову, направлену на підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, а саме внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей.

Крім того, згідно досягнутої з невстановленим співучасником злочину змови, ОСОБА_5 , повинна була за обіцяну матеріальну винагороду у сумі 400 гривень, підписати надану їй невстановленою особою реєстраційну картку підприємства, на підставі яких проводиться її державна реєстрація змін у реєстраційних документах і повернути зазначені офіційні документи невстановленому співучаснику злочину, який, в подальшому, після проведення ним державної реєстрації змін у реєстраційних документах юридичної особи, повинен був використовувати реквізити придбаного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

Здійснюючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 , 21 січня 2015 року, приблизно о 10.00 годині, знаходячись з невстановленим співучасником злочину в офісному приміщенні, точну адресу не пам`ятає, маючи умисел на підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, діючи умисно, в інтересах невстановленої особи, з корисливих мотивів, погоджено в групі з даною особою, підписала наказ, про призначення себе на посаду директора ТОВ «Компанія Волюм» (код 39408706) та реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, на підставі яких можливе проведення державної реєстрації змін у реєстраційних документах.

Ознайомившись із змістом документів, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що вона ніколи не була та не буде здійснювати функції директора ТОВ «Компанія Волюм», не буде реалізовувати набуті повноваження відповідно до затвердженого статуту підприємства та провадити фінансово-господарську діяльність товариства, розподілу прибутків та збитків, та згідно із досягнутої нею з невстановленою особою злочинної змови, а також інших факторів, пов`язаних з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством, тим не менш, в той же день, 21 січня 2015 року, підписала наказ, про призначення себе на посаду директора ТОВ «Компанія Волюм» (код 39408706) та реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Таким чином, ОСОБА_5 , виконала свою частину досягнутої з невстановленою особою злочинної змови та передала йому, за обіцяну матеріальну винагороду в розмірі 400 гри, підписану нею наказ, про призначення себе на посаду директора ТОВ «Компанія Волюм» (код 39408706) та реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

21 січня 2015 року невстановлений співучасник злочину, діючи за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_5 , прибув до реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський 42, та передав посадовим особам вказаної державної установи наказ, про призначення ОСОБА_5 на посаду директора ТОВ «Компанія Волюм» (код 39408706) та реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців якому ОСОБА_5 вказано директором, та яка підписала подані документи, які стали підставою для проведення державної реєстрації змін у реєстраційних документах даного юридичної особи, про що 21 січня 2015 року внесено запис за реєстраційним № 12241070001070269, а також для внесення відомостей про ТОВ «Компанія Волюм» до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. Зазначені документи та реквізитами вказаної фіктивної юридичної особи в подальшому використовувались невстановленими співучасниками злочину з метою прикриття незаконної діяльності яка виразилася у відображенні в податковому та бухгалтерському обліках ТОВ «Компанія Волюм» неіснуючих фінансово-господарських операцій протягом 2016 року.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, за матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписавши наказ, про призначення себе на посаду директора ТОВ «Компанія Волюм» (код 39408706) та реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, на підставі яких вносяться зміни до реєстраційних даних юридичної особа, і тим самим в порушення вимог: ст.ст. 57, 58 Господарського кодексу України, ст. ст. 81, 87, 92, 93 Цивільного кодексу України, ст. ст.1, 4, 10, 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ст.ст. 45, 48, 64 Податкового кодексу України, підписавши від власного імені документи по ТОВ «Компанія Волюм» (код 39408706) та передавши підписані нею документи по ТОВ «Компанія Волюм» невстановленому співучаснику злочину для проведення державної реєстрації змін до реєстраційних документів, чим вчинила внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_5 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 205-1 КК України, що виразилися у внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей, які вчинені за попередньою змовою групою осіб.

У ході досудового розслідування, 03 квітня 2017 року між прокурором та підозрюваною було укладено угоду про визнання винуватості і 03 квітня 2017 року обвинувальний акт разом з додатками та угодою був направлений до суду для вирішення питання по суті.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 після оголошення обвинувального акта та угоди про визнання винуватості зазначила, що вона дійсно підписала угоду про визнання винуватості, однак на покарання у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 17000 гривень не згодна, пояснивши при цьому суду, що неофіційно працює фасувальницею на пункту прийому пластикової тари із тижневим заробітком біля 300-400 гривень, при підписанні угоди не акцентувала увагу на розмір грошового стягнення.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливим при таких обставинах затвердити угоду про визнання винуватості від 03 квітня 2017.

Захисник адвокат ОСОБА_7 просила затвердити угоду з призначенням покарання у виді штрафу у дохід держави у розмірі 8000 гривень.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, прийшов до висновку про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468 - 475 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.474 КПК України, перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості, суд під час судового засідання повинен з"ясувати в обвинуваченого цілком він розуміє:

1) що він має право на судовий розгляд під час якого прокурор зобов"язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

У відповідності до вимог ч.6 ст.474 КПК України, суд зобов"язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Відповідно до ч.1 ст. 471 КПК України в угоді про примирення визначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для відповідального кримінального провадження обставини розмір шкоди, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

За змістом цієї норми, суд повинен надати оцінку відповідності закону кожної умови угоди, у тому числі, і щодо узгодженого сторонами покарання.

З дослідження змісту поданої суду для затвердження угоди про визнання винуватості слідує, що умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та закону, зокрема, існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним. Наявна очевидна неможливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань, оскільки ОСОБА_5 протягом підготовчого судового засідання визнавала себе винною, але не згодна на покарання у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 17000 гривен, пояснивши при цьому суду, що працює фасувальницею на пункту прийому пластикової тари із тижневим заробітком біля 300-400 гривень. Є всі підстави вважати, що ОСОБА_5 не розуміла суті взятих на себе зобов*язань та наслідків підписаної угоди про визнання винуватості.

Окрім того, згідно з загальними засадами призначеного покарання, суд призначає покарання, враховуючи, окрім іншого, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Санкція ч.2 ст. 205-1 КК України передбачає призначення покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на строк від трьох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Однак, як слідує з угоди від 03 квітня 2017 року, складеної між прокурором та підозрюваною про визнання винуватості (а.с. 11-17), між сторонами не узгоджене обов*язкове додаткове покарання, передбачене ч.2 ст. 205-1 КК України позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Відповідно до п. 6 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 223 - 1679/0/4 - 12 від 15.11.2012 року "Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод" за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, повинен прийняти одне з таких рішень: а) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення або б) відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, та повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження.

З дослідження змісту поданої суду для затвердження угоди про визнання винуватості слідує, що умови угоди суперечать вимогам Кримінального Кодексу України, у в`язку із цим, суд дійшов висновку, що в затвердженні угоди про визнання винуватості слід відмовити. Оскільки угоду про визнання винуватості було укладено під час досудового розслідування, кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ст. 474 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості в кримінальному провадженні №42017040000000327 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину),передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, та повернути дане кримінальне провадження прокурору у кримінальному провадженню прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 для продовження досудового розслідування.

Роз*яснити порядок оскарження ухвал суду про відмову в затвердженні угоди, передбачений ч. 4 ст. 314 та ст.395 КПК України.

Головуюча ОСОБА_1