Постанова

від 16.08.2017 по справі 925/1377/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 року Справа № 925/1377/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідача), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспілка "Прогрес" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 у справі№925/1377/16 Господарського суду Черкаської за позовомКерівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспілка "Прогрес" 2) Жашківської районної державної адміністрації провизнання протиправними та скасування пунктів розпорядження, визнання договору оренди землі недійсним

У судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Савицька О.В. (прокурор відділу ГПУ);

від позивача: не з'явилися;

від відповідача-1: не з'явилися;

від відповідача-2: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспілка "Прогрес" і Жашківської районної державної адміністрації, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати:

пункти 13, 14 розпорядження Жашківської РДА №287 від 26.10.2009 року, якими затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та поновлено договір оренди земель сільськогосподарського призначення, в тому числі землі запасу площею 48,4598 га (рілля - 48,4598 га) та резервного фонду прощею 238,8592 га (рілля 238,8592 га), товариству з обмеженою відповідальністю "Агроспілка "Прогрес" в адмінмежах Тихохутірської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

розпорядження Жашківської РДА № 85/01/02/1 від 16.05.2012 року, в частині поновлення договору оренди товариству з обмеженою відповідальністю "Агроспілка "Прогрес" земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 285,319 га, в тому числі рілля - 285,319 га, в адмінмежах Тихохутірської сільської ради, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до 01.01.2018.

- визнати договір оренди землі від 09.11.2009, який укладено між Жашківською РДА Черкаської області та товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспілка "Прогрес" і зареєстрований у Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії центру державного земельного кадастру 27.11.2009, з усіма додатками і змінами, недійсним.

Позов вмотивовано тим, що спірні розпорядження були прийняті без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та за відсутності проекту землеустрою щодо її відведення, що суперечить приписам Законів України "Про оцінку земель" та "Про землеустрій". Крім того, частина земель, наданих за спірними розпорядженнями в оренду першому відповідачу, відносяться до особливо цінних, однак всупереч Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" експертиза цих земель проведена не була.

Також прокурор зазначав, що на підставі оспорюваного розпорядження РДА №287 від 26.10.2009 року було не продовжено вже існуючий договір оренди земельної ділянки, а укладено новий договір, який і є предметом спору у даній справі, тому цей договір, з названих вище підстав, на думку прокуратури, суперечив законодавству, що регулює порядок укладання договорів оренди землі.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.03.2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року, позов задоволено. Суди визнали, що позивачем пропущено позовну давність з поважних причин, а тому задовольнили позовні вимоги з підстав їх обґрунтованості.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспілка "Прогрес" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В цілому доводи скарги ґрунтуються на недоведеності заявлених вимог, на невідповідності висновків судів нормам законодавства, на неналежній оцінці судами його доводів на захист законності оскаржуваних пунктів розпоряджень і договору. Зокрема, скаржник вказує, що судами не зазначено про порушення відповідачами, при укладанні спірного договору оренди землі положень ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, інших норм законодавства, зокрема Закону України Про оренду землі , постанов Кабінету міністрів України. Скаржник наголошує, що судами порушено ст. ст. 4-2, 4-3, 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не враховано, що відповідачами було дотримано всі вимоги законодавства, чинного на час укладання спірного правочину. Зокрема вважає, що для проведення нормативної грошової оцінки землі необхідна наявність відповідного рішення органу виконавчої влади, за відсутності якого сторони застосували постанову Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 №174 та Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213. Скаржник також вважає, що оскільки межі переданої йому земельної ділянки були визначені в натурі, її цільове призначення не змінювалось, то в даному випадку була відсутня необхідність розроблення проекту відведення такої ділянки. Вказує скаржник і про порушення апеляційним судом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом не вказано про прийняття або відхилення поданих ним додаткових доказів на підтвердження того, що сторони пролонгували спірний договір, а не укладали новий. Зазначає скаржник і про те, що суди застосували невірну редакцію ст. 123 Земельного кодексу України. На думку скаржника прокурором взагалі не обґрунтовано підстав заявлення даного позову, оскільки причин для захисту інтересів держави, або порушення спірним договором інтересів територіальної громади судами не встановлено. Не погоджується скаржник і з висновками судів про поважність причин пропуску позивачем позовної давності.

Відзивів на касаційну скаргу до суду не надходило.

15.08.2017 року до суду касаційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспілка "Прогрес" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю його представника в іншому судовому засіданні іншого суду, однак без відповідних доказів на підтвердження цього, в зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Судами встановлено, що на підставі розпоряджень Жашківської РДА від 10.10.2005 р. №219 та від 29.11.2005 р. №288 ТОВ "Агроспілка "Прогрес" було надано в оренду земельну ділянку в адмінмежах Тихохутірської сільської ради Жашківського району, Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 292,6115 га земель резерву та 48,4591 га земель запасу. На виконання цих розпоряджень сторонами було укладено договір від 09.12.2005 терміном з 01.01.2006 до 01.01.2007. Земельну ділянку передано за актом прийому-передачі від 09.12.2005.

В подальшому, 22.03.2007, відповідачами укладено договір оренди цієї земельної ділянки строком дії з 01.01.2007 до 01.01.2010. Земельну ділянку передано за актом прийому-передачі від 22.03.2007.

В той же час, розпорядженням Жашківської РДА від 26.10.2009 № 287 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та поновлено договір оренди земель сільськогосподарського призначення, в тому числі землі запасу площею 48,4598 га (рілля - 48,4598 га) та резервного фонду площею 238,8592 га (рілля 238,8592 га), ТОВ "Агроспілка "Прогрес" в адмінмежах Тихохутірської сільської ради, Жашківського району, Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі цього розпорядження між Жашківською РДА та ТОВ "Агроспілка "Прогрес" 09.11.2009 укладено договір оренди землі, який 27.11.2009 зареєстровано у Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040978200009 (спірний договір).

За умовами названого договору Жашківською РДА надано ТОВ "Агроспілка "Прогрес" в строкове платне користування вищевказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Пунктом 8 договору визначено орендну плату в розмірі 444 грн. за один гектар ріллі. Договір укладено терміном з 01.01.2010 до 01.01.2013.

Розпорядженням Жашківської районної РДА від 16.05.2012 № 85/01-02-1 "Про поновлення договорів оренди, вилучення та надання в оренду земель за межами населеного пункту району" поновлено договір оренди ТОВ "Агроспілка "Прогрес" земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 285,319 га, в тому числі ріллі - 285,319 га, в адмінмежах Тихохутірської сільської ради, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель запасу - 48,4598 га, резервного фонду - 236,8592 га до 01.01.2018 та визначено річну орендну плату в розмірі чотири цілих п'ять десятих відсотка від грошової оцінки 1 га ріллі в адмінмежах Тихохутірської сільської ради, за межами населеного пункту, 1239 гривень за 1 гектар ріллі.

Додатковою угодою від 23.05.2012 до договору оренди землі від 09.11.2009 в адмінмежах Тихохутірської сільської ради до пунктів 4,7,8 договору внесено зміни, зокрема до:

- п.4. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки не встановлена. Грошова оцінка одного гектара ріллі станом на 01.01.2012 становить 27513 (двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять) грн.;

- п.7. Договір укладено терміном до 01.01.2018;

- п.8. Річна орендна плата за земельну ділянку загальною площею 285,319 га (рілля - 285,319 га) в тому числі землі запасу площею 48,4598 га (рілля - 48,4598 га) та землі резервного фонду площею 236,8592 га (рілля - 236,8592 га) встановлена в розмірі чотирьох цілих п'ять десятих відсотка від грошової оцінки одного гектара ріллі становить 1239 грн. за 1 гектар ріллі.

Судами встановлено, що загальна площа орендованих з 2007 року ТОВ "Агроспілка "Прогрес" на підставі спірних розпоряджень та спірного договору земель, зменшилась на 2,0 га за рахунок надання земельної ділянки у власність працівникові соціальної сфери с. Тихий Хутір для ведення особистого селянського господарства та становить 285,319 га.

Приймаючи оскаржувані судові акти, суди обґрунтовано виходили з того, що спірний договір викладено у письмовій формі у вигляді нового правочину, а не у вигляді додаткової угоди до договору від 22.03.2007, якою вносяться відповідні зміни до останнього. З умов договору від 09.11.2009 не вбачається, що даним правочином продовжено строк дії договору від 22.03.2007 на новий строк.

Судами встановлено, що сторонами було фактично укладено новий договір іншої земельної ділянки, оскільки змінився об'єкт оренди, а саме площа орендованої земельної ділянки, та, відповідно, змінилися її межі.

Оскільки на час прийняття спірних розпоряджень та укладення спірного договору земельна ділянка, що була їх предметом, сформована не була, суди законно визнали, що вказані розпорядження підлягають скасуванню, а договір визнанню недійсним.

При цьому суди правомірно виходили з того, що згідно ч. ч.1,2 ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження №90 від 29 лютого 2008 року) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідно до закону.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин на (час прийняття спірних розпоряджень та укладення спірного договору) належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (п. "а" ч.1 ст. 17 Земельного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

За змістом ч. 2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму(оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакціях на час підписання договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

За загальним правилом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

На підставі ст. 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Зі змісту ст. 21 Закону "Про оренду землі" (в редакції на час укладення правочину) вбачається, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як вірно визначились суди, затверджуючи типову форму договору оренди землі, Кабінет Міністрів України Постановою №220 від 03.05.2004 передбачив, що при укладенні договору оренди землі сторони повинні визначитись щодо розміру орендної плати: грошової - у гривнях із зазначенням способів внесення за земельні ділянки приватної власності, а за земельні ділянки державної або комунальної власності також із зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Окрім того, Кабінет Міністрів України вказав, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1724 від 13.12.2006 затверджено форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена.

Частиною 1 статті 13 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV "Про оцінку земель" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Приписами наведеного вище законодавства визначено, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.

Правова позиція, щодо проведення грошової оцінки земельних ділянок викладена у постанові Верховного Суду України від 22.05.2013 у справі №6-11 цс 13.

Як встановлено судами, вказані у п. 8 договору розмір орендної плати - 444 грн. за один гектар ріллі та у п. 2 додаткової угоди від 23.05.2012, де річна орендна плата становить 1239 грн. за один гектар, не містять вказівки про їх обчислення у відповідності до затвердженої форми та без урахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Тож суди визначились, що при наданні в оренду земель ТОВ "Агроспілка "Прогрес" використовувалася нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, яка була проведена відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (зі змінами).

Встановлено судами і те, що технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки наданої в оренду ТОВ "Агроспілка "Прогрес" площею 285,319 га в адміністративних межах Тихохутірської сільської ради не розроблялась і не затверджувалась, що суперечить вимогам ст.18 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 № 1378-IV.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" (чинній на час укладення спірного договору) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

За змістом ст. 51 вище вказаного Закону проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель.

Доводи касаційної скарги щодо правомірності використання сторонами при визначені розміру орендної плати Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, не можуть стати підставою для визнання законним укладеного між сторонами договору оренди, оскільки не спростовують законних висновків судів про те, земельна ділянка площею 285,319 га передана в оренду ТОВ "Агроспілка "Прогрес" як новостворена. Оскільки, як об'єкт цивільних прав ця ділянка до 2009 року сформована не була, вона не могла бути передана в оренду за відсутності проекту землеустрою щодо їх відведення.

Окрім того, судами встановлено і те, що серед орендованих ТОВ "Агроспілка "Прогрес" 285,319 га земель, наявні особливо цінні землі, стосовно яких встановлений окремий, особливий порядок передачі в оренду.

Так, відповідно до листа відділу Держгеокадастру у Жашківському районі Черкаської області від 18.07.2016 № 10-28-0.3-105/2-16, встановлено, що згідно картограми агровиробничих груп ґрунтів Жашківського району із орендованих земель ТОВ "Агроспілка "Прогрес" особливо цінні землі займають площу 146,7118 га (агрогрупа грунтів 53д - чорноземи типові і чорноземи сильно реградовані слабо змиті, середньо суглинкові), що становить 51,42 % від загальної площі.

За інформацією відділу Держгеокадастру у Жашківському районі Черкаської області загальна вартість земельних ділянок особливо цінних земель агрогрупи 53д площею 146,7118 га, що відносяться до загальної площі орендованих земель ТОВ "Агроспілка "Прогрес" в адмінмежах Тихохутірської сільської ради за межами населеного пункту, станом на 2016 рік складає 6759614 грн.14 коп.

Відповідно до наказу Державного комітету України по земельним ресурсах від 06.10.2003 № 245 про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.10.2003 за № 979/8300 до агрогрупи 53 д відносяться чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані легкосуглинкові.

Згідно ст. 3 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.

При цьому, ст. 9 вказаного Закону передбачено, що обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 вказаного Закону позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Разом з тим, відповідно до інформації ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" встановлено, що висновок про ґрунтовний покрив земельних ділянок, які орендує ТОВ "Агроспілка "Прогрес" в межах Тихохутірської сільської ради Жашківського району Черкаської області загальною площею 285,319 га, за межами населеного пункту, не надавався.

Таким чином, за наявності особливо цінних земель у складі орендованих ТОВ "Агроспілка "Прогрес" земель, експертиза землевпорядної документації мала бути здійснена, проте не проводилась.

Враховуючи зазначене вище, суди обґрунтовано визначились, що пункти 13, 14 розпорядження Жашківської РДА №287 від 26.10.2009, якими затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та поновлення договору оренди земель сільськогосподарського призначення, ТОВ "Агроспілка "Прогрес" в адмінмежах Тихохутірської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розпорядження Жашківської РДА № 85/01/02/1 від 16.05.2012, в частині поновлення договору оренди товариству з обмеженою відповідальністю "Агроспілка "Прогрес" земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 285,319 га в адмінмежах Тихохутірської сільської ради, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до 01.01.2018 є протиправними, оскільки, вище зазначеними актами всупереч вимогам діючого на той час законодавства передано в оренду земельну ділянку без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, без проведення агрохімічної експертизи, без проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 22.05.2013 зі справи № 6-1 цс13.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України).

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконними та скасовує розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать законам України, іншим актами вільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Доводи касаційної скарги в частині необґрунтованості позовних вимог визнаються касаційною інстанцією неспроможними, оскільки їм надавалась оцінка судами попередніх інстанцій і висновків, викладених у оскаржуваних актах, вони не спростовують, при цьому ґрунтуються на переоцінці доказової бази у справі, що знаходиться поза межами компетенції касаційного суду.

Щодо доводів скарги в частині визнання поважними причин пропуску строку позивачем позовної давності, то вони також визнаються помилковими, оскільки судами вірно встановлено, що за заявленими вимогами позивачем є саме Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, яке було створено лише 01.01.2013. Оскільки на той час був відсутній механізм передачі відомостей щодо укладених раніше договорів оренди земельних ділянок, суди підставно визначились, що позивач не міг знати про порушення земельного законодавства шляхом незаконної передачі землі загальною площею 285,319 га, до складу якої входять і особливо цінні землі, а тому позивач пропустив строк позовної давності з поважних підстав.

Поряд з цим, касаційна інстанція не може погодитьсь зі здійсненням оцінки судами перебігу позовної давності для прокурора, яка на переконання судів мала починатись з липня 2016 року після отримання інформації відділу Держгеокадастру у Жашківському районі Черкаської області, а не від дня укладення оспорюваного правочину, позаяк згідно правової позиції викладеної Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 25.03.2015 № 3-21гс15 ( 11/163/2011/5003), від 22.04.2015 №3-54гс15 (916/2122/13), від 12.04.2017 362/122/15-ц, за змістом частин 1, 2, 4 статті 29 ГПК України, статті 261 ЦК України у разі звернення прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, строк позовної давності у такому спорі повинен обраховуватись із дати, коли саме позивачу (яким є орган в інтересах якого звертається до суду прокурор), стало відомо про порушення його права, а не з моменту, коли про порушене право стало відомо прокурору.

При цьому прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу позовної давності (261 ЦК України) поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, але не наділяє прокурора повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності такого клопотання з боку самої особи, в інтересах якої прокурор звертається до суду.

Послання касаційної скарги на застосування судами положень ст. 123 Земельного кодексу України не у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, то ці доводи спростовуються текстом оскаржуваної постанови, яка, за приписами ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, і переглядається касаційним судом.

Щодо доводів скарги про порушення апеляційним судом статті 101 Господарського процесуального кодексу України, то касаційною інстанцією враховано, що відповідачем-1 у клопотанні про долучення додаткових доказів від 17.05.2017 б/н не обґрунтовано причин неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Тому апеляційна інстанція у відповідності до положень ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України правомірно не прийняла такі додаткові докази. Те, що дані обставини не зазначені в тексті оскаржуваної постанови, не може стати причиною для її скасування, позаяк відповідно до частини першої статті 111 10 названого Кодексу підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення.

Отже, оскільки оскаржувані судові акти прийняті за повного дослідження всіх обставин даного спору та у відповідності до вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини, підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 у справі №925/1377/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський