Рішення

від 11.08.2017 по справі 916/1542/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2017 р.

Справа № 916/1542/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ" (Овідіопольський р-н, смт. Овідіополь);

До відповідача: Комунального підприємства "Автотранссервіс" (м. Білгород-Дністровський);

про стягнення 57991,76 грн.;

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

представника відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Комунального підприємства "Автотранссервіс", про стягнення 57991,76грн. заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем договору про закупівлю та зберігання товарів за державні кошти № ХБТ-22/06/16 від 10.06.2016, передачу відповідачеві товару на 77600грн., отримання лише частини оплати у розмірі 20000грн., залишок боргу у розмірі 57600грн., нарахування 391,76грн. 3% річних та на інші вказані у позовній заяві обставини.

Відповідач в судове засідання представника не направив, відзив на позовну заяву не надав, тому справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі був підписаний договір про закупівлю та зберігання товарів за державні кошти № ХБТ-22/06/16 від 10.06.2016, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов‘язання передати у власність відповідачеві певний товар, а відповідач зобов‘язався прийняти його та оплатити (п.1.1 договору).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пункт 1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання своїх договірних зобов‘язань позивач передав відповідачеві дизельне пальне та бензин А-92 на 77600грн., що підтверджується видатковою накладною № 2377 від 13.04.2017.

Пунктом 4.1 договору передбачений обов‘язок відповідача оплатити товар протягом 10ти банківських днів. Виходячи з дати поставки товару (13.04.2017), оплата повинна була бути здійснена не пізніше 27.04.2017.

Відповідно до ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного Кодексу України ззабороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порушення наведених вище норм закону, а також умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати належним чином не виконав, оплату здійснив лише частково, в зв‘язку з чим на момент подачі позову склалась заборгованість у розмірі 57600грн.

У ст. 15 Цивільного Кодексу України ззазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного Кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану правову норму позивачем заявлено до стягнення крім основного боргу ще 391,76грн. 3% річних за період з 28.04.2017 по 20.06.2017. Суд перевірив розрахунок позивача, вважає його вірними та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а вимоги про стягнення 391,76грн. 3% річних вважає такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення 57600грн. основного боргу та 391,76грн. 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ч.ч. 1,2 ст. 11, п. 1 ст. 202, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 626, 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст.22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ" про стягнення з Комунального підприємства "Автотранссервіс" 57600, 00 грн. основного боргу та 391,76грн. 3% річних - задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Автотранссервіс" (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Дзержинського, буд. №55, код 32018333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ" (67801, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Овідіополь, вул. Одеська, 17 А, код 37929278), 57600, 00 грн. основного боргу, 391,76грн. 3% річних. 1600, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 11.08.2017 року. Повний текст рішення складений 16 серпня 2017 р.

Суддя Р.В. Волков